Сторінка
42
Для більш повного розуміння особливостей умінь творчого осмислення музичного матеріалу на цьому етапі нами було використано метод наукового дослідження. Сутність завдань, спрямованих на реалізацію даного методу полягала в тому, щоб при використанні можливостей глибокого проникнення до структурного аналізу та характерних властивостей твору студенти змогли самостійно виявити його прихований смисл від розуміння до відтворення, від “зовнішнього до внутрішнього” за відповідною ідеєю. Використання методу наукового дослідження допомогло студентам активізувати розумову діяльність; виявити оціннісні судження з позиції теоретико-аналітичного підходу.
Тому, здатність студентів до творчого осмислення навчального матеріалу, а саме формування вмінь відтворюючої та перетворюючої дії зорієнтувала нас на герменевтику (сфера філософії, що досліджує першоджерела). За основу нами було взято послідовність зазначених та використовуваних герменевтикою п’яти підходів-етапів до творчого осмислення знакової системи хорового тексту з метою утворення авторської та власної інтерпретації тексту (гносеологічний підхід) до яких відносяться:
1рівень. Розкриття та осягнення образно-смислового змісту тексту хорового твору.
I етап. Загальний огляд тексту (ознайомлення).
II етап. Вивчення знакової системи хорового твору як засобу вираження смислу (граматична інтерпретація).
III етап. Визначення та осягнення образно смислового змісту тексту (єдність граматичної та авторської інтерпретації).
II рівень. Історична інтерпретація.
IV етап. 1) Внутрішня історична інтерпретація: визначення жанру та змісту, стилю, ідеї композитора та ін
2) Зовнішня історична інтерпретація: визначення історичного стилю епохи композитора.
3) Вивчення історичних обставин життя композитора: виховання, причину написання твору.
III рівень. Утворення виконавської концепції хорового твору на основі врахування мовного використання.
V етап. 1) Аналіз специфічних умов складання твору (прийомів викладення) для виразного та зручного використання.
2) Визначення вокально-хорових та диригентських засобів виразності для яскравого утворення образно-смислового змісту твору.
У результаті впровадження логічної послідовності герменевтичного підходу нами було визначено шлях глибокої аналітичної думки щодо творчого осмислення тексту музичного твору. Це дало підстави визначити найбільш точно авторську інтерпретацію твору, дати відповіді на ряд питань (“Який вклад ритму в прочитання музичного образу твору?“, “Які інтонації використовує автор для утворення образу твору та які їх особливості?”, “ Яка думка композитора щодо образу твору?” та ін.), узагальнити, зв’язати та висловити авторську і власну думку щодо образу твору з опорою на звуки, мелодичні інтонації, ритмічні фігури, гармонію та інше, здійснити вибір одного з варіантів багатократного аналізу тексту.
Орієнтація студентів на активізацію їх професійних знань, умінь та навичок, прагнення до зрушень якісної характеристики практичних умінь роботи з хором виступили підґрунтям для подальшої експериментальної роботи.
Метою наступного підетапу стала інтенсифікація творчих можливостей студентів на основі органічного сполучення психолого-педагогічних, загальномузичних, диригентсько-хорових та вокальних знань, умінь та навичок, навчання студентів логіці творчого осмислення музичного матеріалу.
З метою активізації творчих умінь осмислення музичного матеріалу в умовах перетворюючої дії в навчальному процесі на всіх етапах моделювання умінь творчого осмислення та “прочитання” музичного твору, нами було впроваджено метод ескізного зіставлення, який надає можливість визначити і порівняти кращі зразки студентських творчих робіт, оцінити їх інтонаційно-образну забарвленість, оригінальність та неповторність. Завдання даного підетапу було зорієнтоване на перевірку творчих здобутків в умовах студентської лабораторії творчої самореалізації, діяльність якої відбувалася на заняттях курсового хору, де студенти оволодівали спеціальними вміннями роботи з хоровим колективом та конкурсах творчої самореалізації – результату пошуку нових технологій підготовки студентів до роботи з хором, що передбачає:
– опанування навичками творчого прочитання музичного матеріалу;
– оволодіння методикою творчих умінь переосмислення музичного матеріалу.
Визначені завдання зумовили відповідні модифікації в змісті та формах навчання студентів на даному етапі. Продовжуючи будувати експериментальну роботу на засадах порівняння, ми переорієнтували експериментальний процес, зосередивши увагу на розвиткові перетворюючої дії творчих умінь осмислення музичного матеріалу, яка складалася з перекладу або імпровізації музичног матеріалу.
Реалізуючи методику розвитку вмінь творчого осмислення музичного матеріалу для переважної більшості завдань нами було використано метод творчих завдань, сутність якого полягає в:
– складанні власного перекладу твору за дублюванням мелодії; хорової партії, підголоскових мелодійних зворотів;
– повідомленні про процес складання та ілюстрації (інструментально – хорова інтерпретація);
– змаганні на краще складання інтерпретації певного твору та його виконавсько-аналітичному аналізі.
Виконання творчих завдань у межах предмету “Імпровізація” та курсового хору поєднується з такими формами навчання, як вступне слово, обговорення, дискусії, рецензування. Саме такі групові заняття припускають можливість надати їм характеру творчого змагання, що виступає ефективним чинником розвитку творчого компонента студентів, допомагає налагодженню міжпредметних зв’язків. Метод ескізного зіставлення допоміг визначити кращі варіанти інтерпретації твору завдяки музично-теоретичному, вокально-хоровому аналізу, порівняти кінцевий результат творчих робіт.
Позитивний вплив конкурсних завдань на розвиток творчої самосвідомості студентів, виконаних на імпровізації, зумовило їх експериментальну перевірку на курсовому хорі, що дозволяло самостійно визначити шляхи подолання професійних недоліків.
Так, аналізуючи думки студентів третього та четвертого курсів про проходження педагогічної практики з вокально-хорової роботи, ми прийшли до висновку, що більшість з них не відчувають себе комфортно перед хоровим колективом, бояться працювати, хоча на заняттях з хорового диригування та курсовому хорі розглядалися і опрацьовувалися різні моменти роботи з хором. Це сприяло визначенню студентами ряду труднощів, до яких відносяться:
– диригування та одночасна оцінка того, що звучить;
– помилкова впевненість у правильності показу жестом, голосом (“все показую ясно, але хор мене не розуміє, хоча ці вміння були опрацьовані під час навчання”);
– складність при формуванні музичної фрази через диригентський жест, відповідність голосу та жесту.
Спираючись на роботи сучасних авторів про багатогранність та багатогамність процесу диригування, про необхідність розвивати професійні можливості в реальних умовах “індивідуального конструювання реальності”, “пріоритет практики” роботи з хором, художній та психолого-педагогічний аспект диригування, цілісно-інтегрований підхід до реалізації майбутньої діяльності керівника хору в навчальний план занять курсового хору нами було покладено основні тенденції сучасної педагогіки: