Сторінка
38

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Наведена таблиця підтверджує доцільність використання провідних засад вокального звукоутворення, що ефективно покращує початковий етап опанування диригентської техніки студентів.

Змістовним аспектом другого етапу становлення майбутнього керівника хору – коррекційно-моделюючого – визначилася комплексність підготовки студентів до роботи з хором на основі певного “багажу” професійних знань, навчальний період якого охоплював третій по п’ятий семестри. Корекційно- моделюючий етап характеризується такими напрямками:

– надання наукової інформації з підготовки студентів до роботи з хором;

– усвідомлення студентами моделі професійної діяльності керівника хору;

– усвідомлення студентами методики роботи зі шкільним хором.

1.Надання наукової інформації з підготовки студентів до роботи з хором.

Традиційна форма підготовки студентів до роботи з хором показала перевагу практичних занять і недостатню базу теоретичних знань сучасної науки, визначила необхідність гармонійного поєднання індивідуальної та групової форми навчання, усвідомлення взаємозв’язку та взаємовпливу змістовно-процесуальної частин навчального процесу. Практика показала, що наукова інформація, з якою ознайомлюється студент на спеціальних предметах диригентського циклу (хорове диригування, постановка голосу, хор клас, шкільний практикум, методика музичного виховання), не забезпечує ліквідацію професійних недоліків, опанування технічних та практичних умінь, навичок, а потребує системи комплексних знань в історичному, теоретико-методологічному та педагогічно-творчому напрямках. Зазначені напрямки в нашому дослідженні представленим інтегрованим спецкурсом “ Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору ”.

Так, огляд ретроспективи становлення керівника хору показав специфічний вияв суперечливих відносин його діяльності в певному хронологічному порядку на всіх етапах. Теоретико-знаннєвий аспект надав можливість поглибити знання про психологом’язову свободу диригування, про біофізичні процеси взаємовпливу вокального інтонування та диригентського жесту, визначити місце спеціальних музичних здібностей у діяльності керівника хору. Педагогічно-творчий процес сприяє осягненню музичного матеріалу. Методичний аспект визначає пізнавальну активність студентів до роботи з хором, потрібні знання щодо організації навчального процесу, спираючись на загальнопедагогічні та спеціальні методи навчання.

Виходячи з сучасного стану навчальних програм музично-педагогічних факультетів, що гтють вчителя музики як керівника хору, слід вважати доцільним вирішення в рамках даного спецкурсу наступних завдань:

– ознайомити студентів з науково-теоретичною базою, закономірностями та специфікою хорового диригування як виду музичного мистецтва;

– узагальнити знання комплексної підготовки студентів шляхом систематизації навчального матеріалу з хорового диригування;

– забезпечити ґрунтовну базу методичної підготовки майбутнього керівника хору;

–забезпечити спрямованість студентів до професійного самовдосконалення.

Ознайомлення студентів з науково-теоретичною базою, закономірностями та специфікою хорового диригування як виду музичного мистецтва має велике значення для навчання керівника хору.

Суттєвим показником професійної спрямованості майбутнього керівника хору є усвідомлення ним особливостей своєї діяльності як безперервного процесу пізнання науково-теоретичної бази процесу хорового диригування. Під науково-теоретичною базою хорового диригування прийнято розуміти узагальнене відображення у свідомості студентів значущих наукових фактів, явищ, характерних для даного виду музичної діяльності. Узагальнені результати такого процесу допоможуть студентам висвітлити процедуру комплексної диригентсько-хорової підготовки, визначити основні педагогічні задачі становлення майбутнього керівника хору.

Розглянемо формування знань комплексної підготовки студентів шляхом систематизації навчального матеріалу з хорового диригування.

Багатоаспектна підготовка майбутнього керівника хору, в основі якої лежить оволодіння певними диригентсько-хоровими знаннями, вміннями та навичками, є сприяє комплексному утворенню бази узагальнених знань та уявлень про хорове мистецтво. В основу лекційного курсу з підготовки студентів до роботи з хором було покладено знання про зміст та структуру хорового диригування, механізм голосоутворення, педагогічні та творчі підходи, інтегрований зв’язок споріднених предметів диригентського курсу.

Формування ґрунтовної бази методичної підготовки майбутнього керівника хору має велике значення. Впровадження у спецкурс різних напрямків підготовки майбутнього керівника хору показало на необхідність ознайомлення студентів з новими поглядами щодо методики проведення занять зі шкільним хоровим колективом, бажання поступово доповнити обрану наукову проблему інформацією про споріднені предмети диригентського циклу, зокрема, постановка голосу. Це дозволило здійснити пошук ефективних методів та шляхів узагальнення елементів, які обираються в якості експериментальної змінної. Отже, процес формування методичних умінь роботи з хором здійснюватиметься поступово та ефективно через активізацію усвідомленого ставлення студентів, навичок їх системно-цілісної методичної підготовки.

Спрямованість студентів до професійного самовдосконалення.

Успішне застосування на практиці накопичених знань спецкурсу сприяло активізації:

– компонентів змісту підготовки у вигляді особистісно-зорієнтованих елементів навчального процесу;

– засвоєння змісту підготовки в реальних умовах навчання, що забезпечують суб’єктно-смислове спілкування, рефлексію, самовираження студента як керівника хору;

– імітаційних професійно-рольових ігор та просторово-тимчасових умов, що забезпечують реалізацію особистісних функцій в умовах конфліктності, колізійності, змагання.

Розроблена нами модель підготовки студентів, відображена у спецкурсі, базується на системі переходу від навчальної діяльності до його професійної діяльності за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання, що дає змогу взяти за основу технологію контекстного навчання (за А.А. Вербицьким). Засвоєння студентами комплексу спеціальних знань підготовки керівника хору здійснювалося послідовно, безперервно і систематично, наближаючи до рансформації навчально-пізнавальної діяльності в учбово-професійну і професійну, що у кінцевому результаті здійснює перехід від навчання до праці.

У ході ознайомлення та засвоєння змісту навчального матеріалу з диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору нами було здійснено активне спрямування студентів на пізнання предмета навчання, що суттєво допомогло процесу становлення диригентсько-хорових, педагогічних та творчих умінь та навичок студентів з урахуванням їх індивідуальних можливостей. Це дозволило перевірити якість засвоєння знань залежно від світоглядної системи студентів, їх спроби осягнути дійсний смисл в залежності не тільки від інтелекту, здатності їх знань стати життєвими, а й з позицій сформованості системи переконань, суб’єктного ставлення до них.