Сторінка
47

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

При письмовому аналізі диригентсько-хорової практики основними труднощами у роботі з хором студенти обох груп визначали психолого-педагогічний фактор, а саме вміння керувати власним психологічним станом, вміння цікаво вести музичну бесіду, бути артистичним при виконанні твору.

Отже, сформованість умінь педагогічного спілкування майбутнього керівника хору виступає як здібність до “професійної мобільності, що формується на підґрунті розвинення сукупності спеціальних вмінь ”[68] Така оцінка дала змогу визначити інтенсивність проявлення показників педагогічного спілкування за означеним критерієм і графічно відобразити їх у наступній гістограмі (див. рис. 2. 9).

Гістограма 2.9

Рис.2.9. Інтенсивність проявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь підготовки до педагогічного спілкування (за п’ятибальною шкалою)

Інтенсивність проявлення показників педагогічного спілкування на даній гістограмі показала суттєву різницю у студентів контрольної та експериментальної груп. Недооцінювання студентами значення педагогічного спілкування в діяльності керівника хору привела до низького та середнього рівня їх показників: низький рівень мають 22 студенти, середній – 35 та високий – 42 студенти. Результати показників студентів експериментальної групи показали, що 48 студентів мають високий рівень здатності до педагогічного спілкування, середній – 35 осіб та низький – 12. Дотримання студентами експериментальної групи умови вироблення індивідуального стилю педагогічного спілкування значно прискорило їх професійне зростання. За ступенем сформованості педагогічного спілкування студенти експериментальної групи у середньому випереджають студентів контрольної групи на 12 % .

Остаточне порівняння показників формуючого експерименту дозволило зафіксувати базовий рівень диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору за вказаними критеріями (див. табл. 2. 13).

Таблиця 2.13

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм “ ступінь підготовки до педагогічного спілкування” (у %)

Наведені дані наочно відображають різний рівень підготовленості студентів до діяльності керівника хору який у експериментальній групі перебільшує контрольну групу в середньому на 7,5%. В результаті залучення студентів експериментальної групи до нової методики їх результати виявилися таким чином: 35 осіб мають високий рівень, 38- середній та 22 низький, у контрольній групі спостерігаємо високий рівень у 32 студентів, 32 середнього та 26 низького.

Дієвим засобом перевірки ефективності запропонованої методики є діагностичні засоби вимірювання. Вибираючи такі засоби вимірювання. ми дотримувалися основних вимог: діагностичні засоби мають бути валідними (тобто діагностувати те, що досліджується), доступними для масового використання педагогами як індивідуальних, так і групових дисциплін у системі музично-педагогічного навчання та студентами різного рівня підготовки, економічними (мінімум часу і зусиль) та інформативними.

Таблиця 2.14

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ наприкінці експерименту