Сторінка
33

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Гістограма 2.4

Рис. 2.4. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ до діяльності керівника хору за критерієм ступінь теоретичної обізнанності (за п'ятибальною шкалою)

Аналіз рівнів сформованості показників диригентсько-хорової підготовки за критеріями мотивайно-ціннісного, музично-професійного, когнітивно-знаннєвого, педагогічно-фахового та творчо-самостійного компонентів підготовки керівника хору висвітлили їх взаємозв'язок в системі підготовки студентів. Відбиті у цифровому вираженні дані довели, що загальний стан сформованості диригентсько-хорової підготовки переважної більшості студентів знаходиться на низькому та середньому рівні. Порівняльний аналіз рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки за указаними критеріями показало їх нерівномірність сформованості у різних напрямках диригентсько-хорової діяльності керівника хору. Отримані дані підверджуються зведеною таблицею результатів оцінки диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором у якості керівника хору (див. табл. 2. 5).

На підставі отриманих упродовж констатувального експерименту даних диригетсько-хорову підготовку студентів у якості керівника хору можна визначити як складний від музичної діяльності, що має високі потенційні можливості. Підсумовуючи результати дослідження ми можемо констатувати: диригентсько-хорова підготовка знаходиться на незадовільному рівні і відбувається здебільшого стихійно; нерівномірність розвиненості провідних напрямків підготовки майбутнього керівника хору свідчить про відсутність ефективних методичних прийомів індивідуального навчання на хоровому диригуванні, хорових занять на курсовому хорі та шкільній практиці з учнівським хоровим колективом.

Таблиця 2.5

Зведена таблиця результатів оцінки диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору

Отримані емпіричні результати дають можливість говорити про ідентичність рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки у студентів, що підтвердується якісною обробкою даних показників. Нами зроблено висновок про те, що на сучасному рівні диригетсько-хоровій підготовці студентів приділяється недостатня увага. Виявлені факти показали можливість реалізації підготовки, по-перше, на основі мотиваційного інтересу студентів, е зв’язку з потребі у формуванні власних методичних умінь роботи з хором; по-друге, реалізації в умовах максимально наближених до змісту майбутньої діяльності; по-третє, відповідати різним напрямкам професійного самовираження студентів для ефективного вирішення проблем хорового виховання учнів.Успішність зазначених пошуків реалізації контролю й оцінки сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів зафіксовано в наступному підрозділі.

Запропонована нами практична модель підготовки базується на гіпотезі, що диригентсько-хорова підготовка студентів набуває ефективності, якщо її зміст ґрунтується на теоретичних та методичних засадах комплексної єдності складових компонентів, що відображають специфіку і провідні напрямки професійної діяльності керівника хору. Як елемент загальної системи вищої освіти з притаманими їй компонентами педагогічного процесу розроблена нами методика підготовки майбутнього керівника хору виступає як науково практична та комплексна організаційно-методична як цілісний педагогічний процес з виокремленими цілями та завданнями, як навчальна організація, що забезпечує диригентсько-хорову підготовку студентів авдяки певної системі форм, методів та засобів навчання. Орієнтуючись на таке багатоаспектне спрямування до майбутньої діяльності методику підготовки керівника хору ми розглядаємо з таких позицій:

– відпрацювання шляхів досягнення мети диригентсько–хорової підготовки;

– визначення форм організації навчального процесу, впровадження нових методів, прийомів та способів навчальної діяльності;

– внесення відповідних коректив у теоретичну та практичну підготовку майбутнього керівника хору з метою оволодіння комплексною підготовкою до роботи з хором;

– створення психолого-педагогічних умов для розвитку професійних якостей керівника хору;

– моделювання процесу підготовки студентів у якості керівника хору.

Впровадження поданих методичних позицій спрямуване на до оволодіння компонентами цілісно-комплексної підготовки за спеціальною програмою навчання, яка складається з трьох етапів.