Сторінка
50
5. Критеріальними характеристиками диригенстько-хорових умінь системі цілісно-моплексної підготовки майбутнього керівника хору визначено: ступінь мотиваційної спрямованості; розвинутість диригенстько-хорових здібностей керівника хору; ступінь теоретичної обізнаності; ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу; ступінь підготовки до педагогічного спілкування.
6. На підставі узагальнення теоретичних положень і аналізу констатувального експерименту була розроблена експериментальна методика комплексної підготовки керівника хору, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: фахово-орієнтаційного, корекційно-модклюючого, творчо-самостійного. В її основу покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: розвиток диригентсько-хоровоих здібностей у різних формах навчальної діяльності на індивідуальних заняттях з хорового диригування, практичних заняттях зі студентським курсовим та шкільним хорами у ході педагогічної практики, моделювання педагогічних ситуацій роботи з хором у процесі впровадження спецкурсу “Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору”.
7. Матеріали дослідження підтвердили, що створення на концептуальному та практичному рівнях комплексної диригентсько-хорової підготовки керівника хору є реалізацією ідеї бінарної цілісності двох теорій – гуманістичної педагогіки та теорії особистості. Створення експериментальної методики диригенстько-хорової підготовки студентів у системі вищої музично-педагогічної освіти дозволило максимально використати притаманний цій системі потенціал професійного розвитку керівника хорового колективу. На основі комплексного аналізу нами визначено рівні диригентсько-хорової підготовки: а) репродуктивний (низький); б) продуктивно-креативний (середній); в) творчий (високий).
8. У процесі дослідження підтверджено думку про те, що цікаві музичні твори є універсальним навчальним матеріалом у підготовці майбутнього керівника хору. Доведено оригінальність, неповторність та інтонаційну виразність творів викладачів-композиторів факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, доведено доцільність використання їх як навчального-методичний матеріал.
Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання взаємообумовленості цілісного підходу до хорового виконавства та творчого розвитку особистості керівника хору; взаємозв’язку загально-педагогічних та фахово-музичних здібностей керівника хору.