Сторінка
30

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Результати відповідей студентів та викладачів дозволили зробити деякі висновки:

1. Диригентсько-хорова підготовка є надзвичайно важливою ланкою в професійному становленні майбутнього керівника хору.

2. Підготовка студентів до роботи з хором вимагає цілеспрямованого комплексного підходу, що зумовлено специфікою діяльності керівника хору.

Дані висновки дозволили скласти таблицю рангових показників мотиваційної спрямованості студентів до діяльності керівника хору (див.табл.2.4).

керівник хор професійний спів

Таблиця 2.4.

Рангові показники мотиваційної спрямованості студентів до діяльності керівника хору

Аналіз фактично отриманих результатів показав, що найбільш важливими мотивами студенти стаціонару та студенти, які раніше закінчили навчання, визначають мотиви однакової спрямованості до яких відносять бажання оволодіти майбутньою професією, необхідність розвивати та удосконалювати диригентсько-хорові здібності керівника хору.

Уміння працювати зі шкільним хором потребує наявності розвинутої музичності, що дає змогу озброїти майбутнього керівника хору спеціальними музичними диригентсько-хоровими здібностями.

Основною метою оцінки підготовки студентів за критерієм розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору стала перевірка рівня їх сформованості. Щоб дослідити цей критерій ми звернулися до методу контент-аналізу, що допоміг підтвердити ціннісність диригентсько-хорових здібностей керівника хору. Так, 42% опитуваних студентів відносно правильно орієнтовані в сутності музичності та її складових, 32% – змогли частково назвати її структурні компоненти, однак кожний п'ятий студент не зміг дати повної відповіді. Студенти визначають музичність „природною властивістю особистості", „особливими властивостями, що виявляються у практичній діяльності", „здібністю, яка допомагає по-своєму розкрити і передати власне "бачення" художнього образу.

Для підтвердження значущості диригентсько-хорових здібностей у професійний діяльності керівника хору були апробувані питання-ствердження. Студентам пропонувалося вибрати з двох альтернативних стверджень те, що найбільш повно відображає характеристику того, що вивчається. Аналіз відповідей на перше питання показав, що студенти усвідомлюють пряму залежність результативності диригентсько-хорової підготовки від ступеня розвинутості в структурі музичності спеціальних диригентсько-хорових здібностей (100%). Це підтвердилося діагностичною карткою спостерження.

Відповіді студентів на друге запитання підтвердили єдність поглядів більшості студентів щодо визначення структурних елементів диригентсько-хорових здібностей, до яких вони віднесли пластичність диригентського жесту та виразність вокального інтонування. На питання: "Які фактори сприяють удосконаленню диригентсько-хорових здібностей?" Аналіз анкет показав наступне: 1) колективна співацька діяльність; 2) професійна необхідність; 3) бажання майстерно оволодіти спеціальними здібностями керівника хору.Для з'ясування значення факторів, що впливають на розвиток диригентсько-хорових здібностей студентам було запропоновано оцінити їх за п'ятибальною шкалою: „5" особливо важливий фактор №1; „4" – важливий фактор № 2, „З" – фактор середньої важливості -№3, „2" – не зовсім важливий фактор - №4, „1" – неважливий фактор №5. Аналіз результатів показав, що на перше місце студенти поставили фактор №1 (45%), на друге місце було виставлено фактор №4 (45%), на третє- фактор №4 (10%), тобто перевага віддається п’ятому та четвертому фактору.

Тому, провідними методами оцінювання рівня сформованості диригентсько-хорових здібностей керівника хору є методи опитування та спостереження, функція яких здійснювалися під час вивчення твору, а також у ході суб'єктивної оцінки студентами кожного з показників критерію. Відповіді анкет свідчать про ставлення студентів до поняття “музичність” і що підгрунттям виявлення спеціальних диригентсько-хорових здібностей керівника хору студенти першого курсу визначають саме музичність; студенти другого курсу указують на взаємозв'язок та взаємозалежність диригентсько-хорових здібностей керівника хору; студенти третього курсу головним вважають професійну необхідність розвитку та вдосконалення диригентсько-хорових здібностей керівника хору; студенти четвертого курсу інтегративним чинником, що зв'язує всі компоненти підготовки майбутнього вчителя музики в якості керівника хору визначають музичність.

Виходячи з розуміння значущості музичності в розвитку диригентсько-хорових здібностей керівника хору, що зумовлює свободу та пластичність диригентських рухів, сформованість зазначених здібностей здійснювалася нами за такими показниками:

– уміння психолого-м'язової свободи;

– уміння початкової диригентської техніки;

– навички оперування провідними засадами вокального інтонування та взаємоєдність диригентського жесту і вокального інтонування.

Необхідною передумовою становлення диригентської техніки є психолого-м'язова свобода – здатність координувати силу фізичного напруження, невимушеність рухів, відсутність зайвої напруги в руках та плечовому поясі. Виконання таких завдань як: а) відтворення у жесті всіх стадій напруження від повного розслаблення до повного напруження; б) відчуття психологічно-мязового контролю при виконанні диригентських рухів; в) мовний аналіз умовних та безумовних рефлексів (внутрішня та зовнішня техніка) показали недостатню розвиненість у студентів вмінь психолого-мязової свободи. Пояснити позитивний вплив психолого-мязової свободи на процес диригування змогли тільки 43% студента ("Вважаю, що виразність та пластичність диригентського жесту знаходиться у прямій залежності від психологічного стану виконавця”), інші 57% студентів своєї думки не висловловили.