Сторінка
43

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

а) самореалізація студента;

б) індивідуальне “конструювання реальності“;

в) пріоритет практики;

г)формування особистості майбутнього фахівця як унікальної індивідуальності.

Навчання на курсовому хорі ми розподілили на два підетапи. Основними задачами першого підетапу були:

– самостійне вивчення студентом нескладних творів з простим ритмічним малюнком, розміром, темпом;

– оцінювання студентом рівня власних диригентсько – хорових навичок, пояснення складнощів з анотацією;

– оволодіння методами роботи з хором (метод показу, метод копіювання).

На цьому етапі особливо визначалася специфіка діяльності викладача, який був і консультантом з методичних питань і хоровим співаком.

Основним змістом навчання на етапі творчої самореалізації нами визначалася перевірка вмінь творчого осмислення музичного матеріалу.

Для встановлення рівнів умінь творчої самореалізації студентам пропонувалося підготувати два твори: єдиний для всіх, що, на нашу думку, надзвичайно активізувало операційні можливості студентів та твір за бажанням. Така форма навчальної діяльності студентів дала можливість визначити:

– загальну ідею, мету, завдання активної виконавської діяльності студентів;

– єдиний для всіх виконавців творчий стиль мислення;

– творчий потенціал студентів;

– ступінь самостійності, самоорганізації та самоконтролю студентів.

Розглядаючи самостійну діяльність студентів в умовах навчання на курсовому хорі як засіб адаптації студентів до майбутньої діяльності ми спостерігали у студентів набуття певного досвіду роботи з хоровим колективом, що дозволяло студентам самостійно знаходити шляхи подолання професійних недоліків. Повноцінна реалізація власних професійних можливостей на цьому етапі перевірялася нами у процесі диригентсько-хорової діяльності, при створенні авторської та власної інтерпретації хорового твору. Так, у ході складання авторської інтерпретації твору студенти спочатку аналізували твір (музично-теоретичний, вокально-хоровий, виконавський аналіз, засоби музичної виразності), потім пропонували авторську та власну інтерпретації. Метод ескізного зіставлення допоміг визначити кращі варіанти авторської та власної інтерпретації прослуханого твору, порівняти кінцевий результат творчої роботи.

Спрямованість навчального процесу до творчого переосмислення музичного матеріалу від границі авторської інтерпретації до внутрішнього усвідомлення авторської думки в межах навчального хору вказала нам шлях формування творчих умінь студентів – конкурси творчої самореалізації, що відбувалися на курсовому хорі.

Головною метою творчої самореалізації студентів було проектування методики творчих умінь майбутнього керівника хору на конкурсних умовах. Вихідною була гіпотеза про те, що конкурсні демонстрації та оцінювання творчих здібностей студентів не тільки забезпечать об’єктивну оцінку потенціалу їх потенціалу, а й сприятимуть становленню молодого фахівця, доводять корисність активної життєвої позиції для подальшої професійної самореалізації, забезпечують можливість відчуття успіху в диригентсько-хоровій діяльності.

На початку розробки методики оцінювання творчих здібностей студентів у формі творчої самореалізації нами використовувалися методи теоретичного аналізу, узагальнення науково-методичної літератури та “мозковий штурм”. Це допомогло визначити:

– ставлення до діяльності керівника хору як галузі професійної самореалізації;

– володіння педагогічною теорією та практичними вміннями, здатність використовувати їх при вивченні нового матеріалу;

– творчий потенціал.

У ході теоретичного аналізу нашої роботи були сформульовані критерії та показники оцінювання музично-творчих здібностей студентів та складена процедура оцінювання творчих умінь студентів, яка охоплює наступне:

– тренінговий етап (визначається можливість студентів до отримання нових знань, їх робота за темами: “Використання творчого потенціалу в диригентсько-хоровій діяльності керівника хору”, “ Нові творчі підходи прочитання та переосмислення музичного матеріалу “);

– конкурсне змагання творчої самореалізації (публічний виступ з творчими робами та їх тлумачення).

У фіналі було проведено опитування конкурсантів на предмет того, що дала їм участь у конкурсі творчої самореалізації (“навчилися глибше аналізувати твір”, “здобули корисній досвід”, “перевірили власні творчі можливості”).

Впровадження конкурсу творчої самореалізації в навчальний процес надає можливість: а) оцінити і порівняти власні творчі здібності; б) виявити бажання по-новому “прочитати” та переосмислити музичний твір; в) збагатити музично-слухові уявлення студентів.

Таким чином, визначені психолого-педагогічні умови підготовки майбутнього керівника хору та розглянута методика дослідно-експериментальної роботи зумовили можливість на якісно новому рівні віддзеркалити процес цілісно-комплексної підготовки в поєднанні всіх аспектів експериментального дослідження. Реалізація творчих умінь переосмислення музичного матеріалу заснована на принципах добровільності та масовості, показала помітний зріст творчих умінь студентів уживатися в задум композитора, зробити його думку та почуття своїми, коли вони засновані на єдності сприймання та розуміння музичного твору.

Таблиця 2.7.

Структура поетапної підготовки керівника хору

Перевірка ефективності запропонованої моделі комплексної підготовки майбутнього керівника хору, визначення ступеня досягнення поставленої мети відбувалися на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Глухівського державного педагогічного університету, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Реальні результати цілеспрямованого впливу експериментальної методики здобуті на основі різних форм та методів навчальної діяльності від репродуктивних (спрямованих на організацію сприймання студентами інформації, що доповідається) до продуктивних (спрямованих на утворення нового на основі практичного досвіду та морально-ціннісної позиції студента) підтвердилися на контрольних та відкритих заняттях з хорового диригування, на заняттях курсового хору студентів, на педагогічній практиці у шкільному хорі. Це дало можливість визначити ступінь залежності між новою моделлю навчання та сформованістю професійно-спеціальної підготовки студентів на основі загального методу парних порівнянь: в експерименті брали участь дві групи студентів, що мали певну підготовку до роботи з хором: група студентів педагогічного училища (ПУ) та студентів, що отримали спеціальну диригентсько – хорову підготовку у музичному училищі (СМП). Особливістю відбору студентів до експериментальної та контрольної групи був існуючий рівень їх підготовки до роботи з хором, який суттєво не відрізнявся розбіжностями показників: експериментальну групу склали студенти, що закінчили педагогічне училище і мали середній та низький рівень підготовки, а до контрольної групи увійшли студенти, що закінчили музичне училище й отримали високий, середній та низький рівень, з перевагою середнього рівня. За загальними результатами поданого у таблиці констатуючого зрізу (таблиця 2. 5) у студентів контрольної групи спостерігаємо кращі показники, а ніж у студентів експериментальної групи.