Сторінка
23

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Шляхи подолання труднощів у навчанні майбутнього фахівця значною мірою залежить не тільки від того, наскільки студенти оволодівають знаннями і навичками, а й від пробудження інтересу до жанрової своєрідності пісенного репертуару. Оскільки високий рівень інтонаційної організації репертуару виступає підгрунттям для диригентсько-хорової підготовки, то наступною умовою є спрямованість навчального процесу на репертуарне забезпечення учнів з урахуванням вікових особливостей.

Майбутній керівник хору повинен творчо мислити, проявляти ініціативу, вивчати, осмислювати і доцільно використовувати наукову інформацію та педагогічний досвід у межах власної професійної діяльності. Підвищення вимог до змісту шкільної освіти обумовило необхідність перегляду шкільного хорового репертуару, якій у повній мірі може забезпечити творче переосмислення з позицій навчально-дидактичного матеріалу. Саме тому педагогічно доцільним засобом ефективної підготовки студентів спочатку на індивідуальному занятті а потім в реальних умовах роботи зі шкільним хором є забезпечення навчального процесу цікавим, сучасним та оригінальним шкільним репертуаром.

Практика засвідчила, що поміж великої кількості музичного матеріалу, написаного для дітей різного віку, не всі доступні для виконання. Причина цього явища, на нашу думку, полягає у невідповідності вокальних можливостей голосу дітей і технічних складностей твору, що може призвести до: а) неможливості подолання диригентських та вокальних труднощів; б) морального незадоволення, викликаного творчими невдачами; в) невпевненості у своїх професійних можливостях.

З метою вирішення цієї проблеми ми звернулися до композиторського доробку викладачів-композиторів факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, який є найбільш цінним навчально-методичним матеріалом і приваблює багатьох диригентів-хормейстерів красою гармонічної мови, простотою побудови, тематизмом. Методична спрямованість означених творів визначається у дидактичній єдності засобів диригентської та вокальної виразності, підборі репертуару за тематикою та складністю з урахуванням технічної, творчої та педагогічної зрілості, сформованості музичних здібностей та культури виконавської майстерності, інформаційної зацікавленості студентів до нового музичного матеріалу.

Так, синтезом трьох видів мистецтва – поезії, танцю, музики, різноманітністю жанрів (дитячі опери „Мурашка та бабка”, „Білосніжка”, „Дюймовочка”), хоровими творами для різних вікових груп шкільного хору, обробками пісень (пісні Слобожанщини) відзначається творчість викладача-диригента Є.Карпенка; ніжною лірикою у стилі українських народних пісень музика М.Черниша („Мати”, „Вчителька”); єдністю вокально-хорової та фольклорної музики творчість М.Назаренка („Ніжність”); піснями-опусами на авторський текст Г.Приходько („Колискова”.” Франкові проліски”); хоровими духовними композиціями твори О.Чернової („Молитва"); красою дитячої пісні С.Крамської-Берестовської („Шкільна клятва”); оригінальністю крупної форми В.Прищенка (сюїта „Присвячення”). Цей пісенний матеріал на різних етапах навчання використовувався нами на хоровому диригуванні, курсовому хорі, педагогічній практиці зі шкільним хором, підпорядкувався за тематизмом, технічністю, художністю, виступає одним із факторів професійної адаптації керівника хору.

Отже, побудова навчального процесу в означених психолого-педагогічних умовах, орієнтованого на підготовку студентів у якості керівника хору, передбачає досягнення кінцевого результату – оволодіння знаннями, вміннями та навичками роботи з хором завдяки індивідуалізації навчання; розвитку диригентсько-хорових здібностей та професійних умінь; рівня адаптації студентів до майбутньої діяльності через організацію самостійної роботи; підвищення рівня усвідомленості змісту підготовки та сутності навчально-методичного матеріалу .

Визначені у процесі дослідження психолого-педагогічні умови спонукали до пошуку шляхів оптимізації цілісно-комплексної структури підготовки студентів як керівника хору, ймовірно обумовили протікання процесу підготовки, забезпечили можливість активної організації навчальної діяльності студентів (див. схема 1.1.).

Здійснений аналіз дозволив нам розробити експериментальну модель підготовки майбутнього керівника хору. Застосовуючи системний підхід, ми виділяємо такі структурні компоненти підготовки: мета, зміст, етапи, методику, результа ( див. схема1.1).

Схема 1.1 Психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору

Ми припустили, що створена нами експериментальна модель підготовки студентів буде ефективною, якщо спиратиметься на теоретичне обґрунтування поняття “підготовка”, значення музичності як інтегративного чинника у структурі диригентсько-хорової підготовки, розвиток спеціальних музичних здібностей та психолого-педагогічні умови, що дозволило розробити експериментальну методику реалізації диригентсько-хорової підготовки студентів системі музично-педагогічного навчання за умови виявлення цілісно-комплексної єдності її структурних компонентів.

Огляд праць з питань ретроспективи становлення керівника хору та вивчення сучасного стану підготовки студентів до роботи з хором дають підстави вважати, що сьогодні актуальним є питання реорганізації змісту підготовки студентів e системі вищої музично-педагогічної освіти. Усвідомлення специфіки діяльності керівника хору, зумовленої природою хорового мистецтва, визначило його розгляд з позицій: організованого процесу оволодіння спеціальними вміннями роботи з хором; діалектично побудованої системи творчого осмислення навчальних дій; продуктивно комунікативної взаємодії з хоровим колективом.

Опрацювання спеціальної літератури вказує на різні грані професійної підготовки керівника хору, але серед них немає жодної, де розглядалася проблема всебічної підготовки студента до роботи з хором. На підставі визначених у дисертації позицій диригентсько-хорова підготовка студентів у системі музично-педагогічного навчання передбачає усвідомлення ролі спеціальних музичних здібностей, що характеризують диригентські, творчі та комунікативні вміння майбутнього керівника хору. Відповідно до цього диригентсько-хорову підготовку визначено як цілісно-комплексну систему взаємопов’язаних компонентів, інтегративним чинником якої виступає музичність.

На засадах змістовно-структурного аналізу підготовки окреслено взаємозв’язок таких компонентів: мотиваційно-ціннісного, пов’язаного з усвідомленням діяльності керівника хору; музично-фахового, пов’язаного з формуванням спеціальних музичних здібностей керівника хору; творчо-діяльнісного, пов’язаного з реалізацією особистісного творчого потенціалу; когнітивно-знаннєвого, пов’язаного з наявністю теоретичних знань та практичних умінь студентів; педагогічно-фахового, пов’язаного зі здатністю майбутнього керівника хору утримувати увагу хору, контролювати власний психічний стан, почуття, зацікавити бажанням співати хорові твори; творчо-діяльнісного, пов’язаного зі здатністю студентів творчого опрацювання навчального матеріалу.