Сторінка
32

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Спостереження показали недостатній рівень знань і відповідно умінь їх оперування у практиці роботи з хором. Хоча показники у студентів групи музичного училища і були значно кращі, а у студентів педагогічного училища у більшості мали значно нижчі показники, загальний рівень ступеня теоретичної обізнаності нами був визначений на середньому та низькому рівні.

Отже, в опорі на визначені показники за 5-ти бальною шкалою у поданій гіксограмі наочно відображено рівень сформованості об'єму знань за критерієм ступінь теоретичної обізнаності (див. рис. 2.2.).

Продуктивність власного ставлення студентів до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу неможлива без його глибокого аналізу. Продуктивність подібних дій значною мірою пов’язана з процесом творчого пошуку на нове розкриття музичного образу, вимірювання здатності студентів по-новому творчо прочитати і переосмислити музичний матеріал. Оцінюючи рівень сформованості творчих умінь студентів за критерієм здатність до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу, ми дотримувалися такого плану: а) оцінка музично-слухових уявлень студентів; б)аналіз виражальних засобів творчого опрацювання музичного матеріалу.

Гістограма 2.2

Рис. 2.2. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ до діяльності керівника хору за критерієм – ступінь теоретичної обізнаності (за п'ятибальною шкалою)

У програму дослідження сформованості творчих умінь студентів були включені твори викладачів-композиторів музично-педагогічного факультету СДПу імені А.С.Макаренка. Методом компетентних оцінок було виявлено творчі можливості студентів на нове прочитання музичного матеріалу. Цей метод спрямував нас до отримання інформації про музично-слухові уявленням студентів, що виникають внаслідок аналізу твору. Використання шкали оцінок передбачало: а) глибокий аналіз нотного тексту (1 бал); б) відповідність змісту твору музично-слуховим уявленням студента (1 бал); в) невідповідність змістовного компоненту нотного тексту музично-слуховим уявлення студента (0 балів).Результат зазначеної шкали оцінок показав, що музично-слухові уявлення студентів відповідають змісту твору за загальною кількістю голосів (100%).

Для виявлення ступеня осягнення творчих підходів опрацювання навчально-методичного матеріалу з метою реалізації в умовах практичної діяльності студентам було запропоновано дати відповідь на питання: "Чи потрібні в роботі з хором творчі вміння опрацювання музичного матеріалу?". Відповіді студентів-практикантів підтвердили значущість творчих умінь у діяльності керівника хору. Однак відсутність цих умінь стало причиною невдало підібраного репертуару з технічними труднощами та незручною теситурою.

Для отримання більш повної інформації про творчі вміння студентів було запропоновано зробити самостійний аналіз нотного матеріалу в умовах індивідуального заняття. Результат аналізу показав наступне: найповнішого усвідомлення музичного матеріалу студенти досягають лише на композиторському рівні за традиційним аналізом. Проблемним виявилося усвідомлення партитури твору не тільки на рівні історичного, стилістичного, музично-теоретичного та виконавського огляду, а й на рівні огляду питань звукоутворення, диригування, стильової диференціації, агогіки. Формальне ставлення студентів до змісту твору, а саме: відсутності вмінь описуваної оцінки спочатку з питань аналізу, а потім його творчого опрацювання заважало глибокому розумінню технічних, стильових та виконавських особливостей музичного матеріалу. Все це вказувало на обмеженість та фрагментарність аналітичних знань студентів, відсутність у них навичок глибокого усвідомлення нотного тексту, що значно поступалося з отриманими результатами за допомогою викладача.

Проблематичним для студентів виявився також самостійний добір виражальних засобів для творчого опрацювання змісту твору, до яких ми віднесли підбір голосів, дублювання мелодії, утворення перекладу.

Спостереження виявило формальне ставлення студентів до процесу творчого опрацювання навчально-методичного матеріалу, наявність описувального підходу до аналізу твору, питань технології, що стало причиною недооцінки зв'язку технічних, стильових та виконавських особливостей музичного матеріалу.

Отримані результати засвідчили перевагу низького рівня організації творчих умінь студентів, де показники низького рівня по групах визначалися в такій засіб: 61.1%-57.8% (КГ-ЕГ), середній –38.9% та 42.2% ,а високий взагалі був відсутній – 0% (див. рис.2.3.).

Гістограма 2.3

Рис. 2.3.Співвідношення показників сформованості підготовки керівника хору студентів ЕГ та КГ за критерієм – здатність до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу (за п'ятибальною шкалою)

Низькі результати творчих умінь студентів у групах, відображені на гістограмі, впояснюються рядом причин, а саме: а) відсутність опори на системно-структурний аналіз твору; б) несформованість творчих умінь та недостатність спеціальних знань творчого опрацювання начально-методичного матеріалу.

Отже, незважаючи на наявність певного рівня інформаційного фонду знань, творчі вміння студентів носять нестабільний характер, що вказує на необхідність розробки спеціальних методичних підходів до розвитку вмінь творчого опрацювання музичного матеріалу.

Репетиційне заняття та концертний виступ хорового колективу завжди пов'язаний з хвилюванням, емоційним напруженням. Проведення констатувального дослідження зі студентами старших курсів в умовах, максимально наближених до майбутньої діяльності роботи (курсовий та шкільний хор), спрямувало нас на вивчення стану сформованості показників педагогічного спілкування. Основою даного етапу дослідження стали методи педагогічного спостереження та бесіди, спрямовані на оцінку підготовленості студентів відповідно до обраних показників у такий засіб: активність виявлення елементів педагогічного спілкування; продуктивність оперування вміннями саморегуляції, техніки мови та артистизму; послідовність використання вмінь педагогічного спілкування. Так, техніка мови, що включає вміння знаходити опорні слова, смислові акценти, виразне читання літературного тексту перевірялася нами під час музичної бесіди; артистичні уміння перевірялися за гедоністичною функцією, що визначалася як специфічна здатність формувати у учнів хору насолоду, естетичний смак почуття та позитивні емоції під час хорового співу. Бесіди зі студентами з'ясували ряд утруднень, що виникають у процесі роботи з курсовим хором студентів – вміння саморегуляції, техніки мови. Педагогічні спостереження показали на недостатню сформованість означених умінь на репетиційному та концертному етапах роботи над твором, але бесіди дозволили встановити наявність суб'єктивного фактору в оцінці їх ролі в педагогічному колі диригентсько-хорової діяльності керівника хору, зміні усвідомлення щодо необхідності володіння вказаними вміннями (див. рис. 2.4.).