Сторінка
46

Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Гістограма 2.7

Рис. 2.7. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь теоретичної обізнаності – (за п’ятибальною шкалою)

Використання в системі музично–педагогічного навчання спецкурсу “Підготовка керівника шкільного хору” на основі розвиненої системи лекційних та практичних завдань, комплексного поєднання теоретичних знань з практичними вміннями за мотиваційно-ціннісним, музично-фаховим, когнітивно-знаннєвим, педагогічно–професійним та творчо-самостійним компонентами сприяло узагальненню та систематизації теоретичного матеріалу диригентсько-хорової підготовки, що позитивно відобразилося на показниках студентів експериментальної групи. Правильні відповіді були відмічені у 80 студентів: високий рівень показали 60, середній – 15 та низький – 20 студентів. У контрольній групі спостерігаємо інші показники: високий рівень -49 студентів, середній – 34студентів, низький – 17 студентів. Таким чином, за наявністю теоретичних знань та практичних умінь керівника хору студенти експериментальної групи на 12 % випереджають студентів контрольної групи (див. табл. 2. 11).

Таблиця 2.11.

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів ЕГ та КГ за критерієм – ступінь теоретичної обізнаності (у%)

Особливе значення для професійного самовираження керівника хору має здатність “відрізнятися неповторністю, оригінальністю до найвищого, пов’язаного із переосмисленням та створенням нового. Звідси, підготовка майбутнього керівника хору дозволяє говорити про особливу грань його діяльності – творчість, яка передбачає урахування таких факторів, як застосування творчої активності у підході до вирішення навчальних завдань, прагнення до оригінального мислення, виявлення індивідуально-творчого підходу до навчального матеріалу, готовність до переосмислення та утворення нового.

Характеризуючи динамічні особливості підготовки студентів за критерієм ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу ми зосередили здебільшого увагу на оцінці сформованості творчих умінь опрацювання музичного матеріалу. Для цього нами було побудовано навчально-виховний процес таким чином, щоб надати можливість студентам максимально виявити власні творчі можливості в роботі з хором. Їх сформованість визначалася за інтенсивністю володіння палітрою творчих умінь у ході ”прочитання” музичного матеріалу, оригінальністю творчих розробок, виявлення індивідуального підходу, що дало змогуоцінити інтенсивність проявлення показників означеного критерію у наочно відображеній гістограмі (див. рис. 2.8).

Гістограма 2.8

Рис.2.8. Інтенсивність проявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів ЕГ та КГ за критерієм – ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу (за п’ятибальною шкалою).

Дані гістограми показали спільне бажання студентів розвивати творчі вміння. Разом з тим було визначено діаметрально протилежні результати у групах. Якщо студенти експериментальної групи, показники яких за всіма ознаками були значно вищі, ніж у студентів контрольної групи, вважають творчий підхід діяльністю, що “забарвлює специфічним кольором роботу керівника хору”, то студенти контрольної групи вважають можливим використовувати творчість лише у окремих випадках (65ст).

Інтенсивність проявлення означених показників за критерієм ступінь оволодіння творчими вміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу встановила рівні підготовленості студентів (див. табл. 2.12). Отримані результати та їх порівняння показали, що якість навчання студентів стала значно вищою завдяки впровадженню творчо-діяльнісного підходу в навчальний процес.

Таблиця 2.12

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу (у %)

Завдяки власному емпіричному досвіду, розвитку спеціальних музичних здібностей. сформованість творчих умінь студентів експериментальної групи підвищилася таким чином: високий рівень отримали 15 студентів, середній рівень – 50 студентів та низький – 30 студентів. У контрольній групі високий бал не отримав жоден студент, показники середнього та низького рівня дорівнюють 46.6% та 53.4% студентів, низький рівень визначено у 48 студентів. За середнім показником студенти експериментальної групи випереджають студентів контрольної групи на 22%.

Особливе значення для професійного становлення майстерності керівника хору має педагогічна позиція – педагогічне спілкування. У динаміці спеціальних умінь педагогічне спілкування проявляється в організації та управлінні навчальним процесом у загальному колі конструювання власної професійно-педагогічної діяльності. Осмислення проблеми педагогічного спілкування у диригентсько-хоровій роботі дозволяє говорити про її значущість у діяльності керівника хору, яка передбачає виявлення таких показників як психотехніка, техніка мови, артистизм. Тому, визначаючи рівні підготовленості студентів до диригентсько-хорової діяльності за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування ми заміряли правомірність елементів педагогічного спілкування. Під час аналізу результатів впровадження в навчальний процес експериментальної методики комплексної диригентсько-хорової підготовки педагогічного спілкування студенти експериментальної та контрольної груп були включені в особливі форми контролю: відкриті заняття з хором та письмовий аналіз труднощів. Оцінювання рівнів сформованості дало такі результати. На відкритих хорових заняттях студенти контрольної групи використовували переважно емпіричну форму викладу навчального матеріалу: показ та бесіда про новий твір не мало строгої послідовності, при поясненні відчувалася спонтанність, нервовість, нечіткість мови, відсутність наукового обґрунтування. Хорові заняття студентів експериментальної групи. навпаки були наповнені цікавим змістом, відрізнялися точністю та виразністю мовлення доброзичливістю спілкування, творчою активністю учнів. Студентами використовувалися такі методи, як показ творів та вокально-хорових вправ, пояснення, котрі були сповнені цікавими науковими відомостями та побудовані на порівняльних прикладах.