Сторінка
24
Результати спостережень показали недостатню орієнтацію студентів у процесі професійної підготовки до майбутньої діяльності керівника хору. Дослідження причин та недоліків, що ускладнюють процес підготовки керівника хору в системі музично-педагогічного навчання, а саме: недооцінка значущості музичності в діяльності керівника хору; безсистемність знань студентів щодо взаємозв’язку різних галузей музичного мистецтва; недостатня спрямованість до самостійної музично-творчої діяльності.
Осмислення зазначених проблем та різні підходи підготовки майбутнього керівника хору дало змогу висвітлити психолого-педагогічні умови, що мають забезпечити цілісно-комплексну підготовку студентів до роботи з хором, а саме: розвиток загальномузичних та спеціальних здібностей керівника хору; застосування індивідуалізації навчання, щодо вироблення власного стилю диригентсько-хорової діяльності; зорієнтованість студентів на самостійну пошукову діяльність що сприяє реалізації професійних знань, умінь та навичок; забезпечення інтегративної єдності компонентів підготовки керівника хору; орієнтація навчального процесу на репертуарне забезпечення учнів з урахуванням вікових особливостей.
Теоретичний та практичний аналіз системи диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору вказав на необхідність пошуку шляхів забезпечення змістовної логічності компонентів цілісно-комплексної системи диригентсько-хорової підготовки керівника хору, результати висловленого представимо проекцією змістовної структури диригентської хорової пвдготовки рображеною на рис 1.2.
Рис. 1.2. Структура диригентсько-хорової підготовки керівника хору
Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів
З метою перевірки гіпотези нашого дослідження була розроблена експериментальна програма та методика формувального експерименту, визначені психолого-педагогічні умови підвищення ефективності диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору.
У навчальному експерименті брали участь дві групи студентів: першу групу складали студенти з базовою музичною підготовкою (МУ), до другої групи ввійшли студенти, які закінчили педагогічні училища (ПУ) Сумського педагогічного університету імені А.С.Макаренка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ніжинського державного педагогічного університету імені М.В. Гоголя та Глухівського державного педагогічного університету імені С.М. Сергєєва-Ценського.
Дослідно-експериментальна робота складалася з таких етапів:
– констатувальний експеримент;
– формувальний експеримент;
– результати дослідження.
Для проведення експериментальної роботи потрібно було визначити вихідний рівень сформованості кожного з компонентів диригентсько-хорової підготовки що і зумовило необхідність відповідного діагностування.
Виходячи з багатофункціональної діяльності керівника хору дослідженню підлягали різні аспекти диригентсько-хорової підготовки студентів за комплексною структурою її складових компонентів: технічний, творчий та педагогічний.
У процесі експериментальної роботи широко використовувалися різні методи навчальної діяльності. Експертну оцінку сформованості підготовки студентів як керівника хору здійснювали чотири викладачі, що працювали незалежно один від одного: викладач-диригент у класі „Хорового диригування”, викладач предмета „Постановка голосу”, викладач-теоретик курсу „Імпровізація” та викладач-методист з педагогічної практики. Вибір цих компетентних суддів був зумовлений їх підготовленістю та можливістю спостерігати за студентами безпосередньо в процесі індивідуального навчання, самостійної роботи з курсовим та шкільним хорами.
Для об’єктивної експертної оцінки викладачі-експерти були ознайомлені з метою дослідницької роботи, еталоном-програмою оцінювання, показниками та оцінювальною шкалою. Для фіксації та аналізу отриманих даних використовувався оціночний аркуш (додатокА), який заповнювався викладачами-експертами і в якому були подані показники сформованості професійних умінь керівника шкільного хору.
З метою покращення навчального процесу підготовки студента до диригентсько-хорової діяльності як керівника хору на початок експерименту був проведений семінар „ Професійна діяльність керівника хору”, метою якого було:
– поглибити знання про діяльність керівника хору;
– сприяти потребі удосконалення диригентсько-хорової підготовки керівника хору.
У процесі дослідження було проведено спецкурс „ Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору” результати якої відмічалися на заліках та контрольних запитаннях студентів експериментальних груп.
В основу розробки методики формуючого експерименту був покладений погляд учених Ф.Гоноболіна, І.Костюка, А.Петровського, К.Платонова та інших, які вважають уміння комплексним утворенням вихідного рівня знань та навичок.
На основі цих положень було проведено формуючий експеримент, в процесі якого перевірялась ефективність психолого-педагогічних умов, за яких максимально здійснювалася підготовка студента до диригентсько-хорової діяльності як керівника хору. Головні вихідні позиції експерименту були висловлені в таких положеннях.
1. Підготовка майбутнього керівника хору потребує оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками, доведеними до ступеня підсвідомої рефлекторної дії.
2. Підготовка керівника хору виступає багатогранним явищем технічних, творчих та педагогічних умінь на основі диригентсько-хорових здібностей.
3. Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору в системі музично-педагогічного навчання здійснюється в комплексній єдності структурних компонентів підготовки в такій послідовності навчальних форм: індивідуальне заняття – курсовий хор –шкільна практика.
Формуючий експеримент складався з трьох етапів: інформаційно – теоретичного, корекційно-моделюючого та творчо-самостійного, кожний з яких мав свою мету, конкретний зміст та методику реалізації.
В основу формуючого експерименту були покладені ідеї активно-соціального навчання (Т.Яценко), навчально-тренувальної підготовки (Ю.Н.Ємельянов), педагогічного тренінгу (О.Леонтьєва), психологічного тренінгу (Н.Петрова).
Ефективність проведення занять була зумовлена рядом принципів:
– принцип активності – обов’язкова участь кожного студента в навчальному процесі;
– принцип творчої оригінальності;
– принцип відповідності.
У ході експерименту проводилися контрольні зрізи, які дали можливість прослідкувати динаміку розвитку музичних здібностей студентів, внести доповнення та зміни в дослідно-експериментальну роботу, здійснити корекцію в розвиток професійних умінь за рахунок індивідуальних досягнень та можливостей кожного студента. Для аналізу змін у рівні знань, вмінь і навичок використовувалися методи тестового контролю, співбесід, анкетування, активного навчання.
При оцінюванні рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки всі студенти контрольної та експериментальної груп були поставлені в однакові умови і мали право: