Сторінка
1

Формування фасилітуючої позиції у майбутніх вчителів

Сучасна освіта стає дедалі більше дитиноцентристською. Гуманізація та гуманітаризація шкільної освіти, вимагають істотних змін у характері взаємовідносин між учнями та вчителями, організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. З огляду на це набуває актуальності проблема переосмислення вчителями своїх позицій щодо професійної діяльності, спілкування і взаємодії з учнями, що зумовлює в свою чергу, розвиток та вдосконалення особистісно зорієнтованої системи навчання та виховання. Саме з цією системою пов’язані такі гуманістичні ідеї як, самоцінність особистості учня, створення середовища, в якому він виступав би суб’єктом навчальної і виховної діяльності, ідеї визнання педагога, його можливостей, що створює атмосферу взаємодії, взаєморозуміння. У цьому контексті першочергового значення набуває формування у майбутніх вчителів фасилітуючої позиції. Адже позиція вчителя в освітньому процесі має сприяти створенню атмосфери психологічного комфорту, розвитку творчих здібностей вихованців, формуванню в них самостійності й відповідальності.

Ми розглянемо окремі аспекти формування фасилітуючої позиції у майбутніх вчителів.

Явище фасилітації було об’єктом досліджень таких відомих науковців, як Ф.Олпорт, В Бєхтєрєв, М. Ланге. У психологічній науці визначено: суть і поняття фасилітації (А. Маслоу, К. Роджерс); здібності до фасилітуючої взаємодії та її розвиток (Б.Ананьєв, Ф.Гоноболін, Н. Ккзьміна, О.Леонтьєв, С. Рубінштейн); специфічні прояви рефлексії (К.Данинин, В. Зарецький).

Окремі аспекти педагогічної фасилітації як багатозначного феномена, не називаючи термінологічно, детально описано у працях К.Ушинського, А.Макаренко, В.Сухомлинського. Розробкою педагогічних проблем, пов’язаних із гуманізацією діяльності вчителя займалися вчені: Ш.Амонашвілі, Є.Ільїн, Я. Корчак, С.Лисенко, В.Шаталов та інші.

Питання забезпечення самовдосконалення, самореалізації вчителя, організації суб’єкт – суб’єктної взаємодії в освітньому процесі досліджували у своїх працях Є.Березняк, М. Ващенко, І. Радченко, В.Хомич та інші.

Відзначаючи безумовну наукову цінність проведених досліджень, слід зазначити недостатній теоретичний та практичний ступінь розробки проблеми формування фасилітуючої позиції майбутнього вчителя.

Темоюнашого дослідження є формування фасилітуючої позиції у майбутніх вчителів.

Мета нашого дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування у майбутнього вчителя особистісних якостей, які забезпечують фасилітуючу позицію.

Завдання:

· на основі аналізу науково-педагогічної літератури виявити суть фасилітації; дослідити питання реалізації її ідей в діяльності вчителя; з’ясувати суть фасилітуючої позиції вчителя та її ознаки;

· вивчити рівень сформованості особистісних якостей студентів, що сприяють формуванню їхньої фасилітучої позиції;

· на основі аналізу науково-методичної літератури, передового педагогічного досвіду, результатів проведеного анкетування визначити педагогічні умови формування особистісних якостей, які забезпечують фасилітуючу позицію у майбутніх вчителів.

Об’єктом дослідження є процес підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності.

Предметом є педагогічні умови формування у майбутніх вчителів особистісних якостей, які забезпечують його фасилітуючу позицію.

Методи дослідження:

аналіз науково-педагогічної літератури; спостереження; вивчення передового педагогічного досвіду; анкетування; вивчення шкільної документації.

Дані методи були використані з метою розв’язання поставлених завдань.

Суть фасилітації реалізація її ідей у діяльності вчителя

У філософській, психолого-педагогічній літературі широко висвітлюється проблема розвитку вчителя, формування його позиції щодо прийняття внутрішнього світу учнів, такої взаємодії з ними, коли навчання є осмисленим. Є.С. Березняк, Н.М. Ващенко, Ю.В. Гільбух, Л.І Даниленко, І.О.Луценко, Н.М. Островерхова, І.П. Радченко, О.В.Темченко, В.Ф.Хомич у своїх дослідженнях розглядали ці проблеми. Водночас недостатньо вивченими залишаються особливості феномена фасилітації, а також питання формування фасилітуючої позиції вчителя.

У вітчизняній і зарубіжній філософській, психологічній та педагогічній думці склалася сукупність ідей, що допомагають усвідомити суть фасилітації, її витоки. Термін «фасилітація» ввів у науку Карл Рождерс. Він тлумачив її як «функцію полегшення спілкування сфери адресант – адресат». Феномен фасилітації будується на гуманістичних принципах поваги до людини, її гідності, вільному вияві почуттів, здібностей людини.

Концепція педагогічного напряму гуманістичної психології вбачає суть фасилітації в розширенні можливостей для самореалізації учня й учителя в школі, створення вільного розвитку особистості.

В науково - педагогічній літературі фасилітацію визначають як партнерську (гуманістичну) взаємодію.

Фасилітація – процес, що відбувається за умов взаємодії людей, спрямований на створення атмосфери доброзичливості, довіри, відкритості, і умов для саморозвитку, самовдосконалення кожної особистості. У центрі уваги фасилітативної діяльності є полегшення, допомога і орієнтація на особистість учня, його внутрішній світ, переживання, емоції, створення ситуації успіху.

Поняття «фасилітація» прийшло у педагогіку із гуманістичної психології й означає «полегшувати», «допомагати», «сприяти». Із самого початку гуманістична психологія займається вивченням здібностей і можливостей людини, до яких не звертаються ні позитивізм, ні біхевіоризм, ні психоаналіз, а саме – любов, творчість, «Я - розвиток», реалізація своїх можливостей, вищі цінності буття, становлення, сенс, досвід, психічне здоров’я тощо. Такий підхід пов'язаний з іменами К.Роджерса, Ш. Бюлер, К. Гольдштейна, А Маслоу, Дж. Олпорта, Р. Мея, Е.Фромма, К. Хорні, В. Франкла.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дав змогу визначити такі умови фасилітації у навчанні: проблемність навчання; глибока довіра педагога до учнів, їх можливостей; повага до учнів; толерантне ставлення до учнів; розуміння їх реакцій;забезпечення учнів інформаційними, дидактичними, технічними та матеріальними ресурсами.

Фасилітація є важливою характеристикою змісту гуманних ціннісно-змістовних відносин. Фасилітація базується на партнерській (гуманістичній) взаємодії. Це означає, що педагог будує навчальний процес на основі діалогічної стратегії міжособистісних впливів, розділяє повноваження з учнями, співпрацює з класом. Учитель зосереджує увагу на конструктивній взаємодії з учнями, допускає існування різних поглядів і думок у вихованців, керує навчальним процесом так, що учні стають більш самостійними, у разі потреби дає поради класу щодо реалізації певних ідей, можливих рішень: дозволяє учням обирати найбільш прийнятні методи навчання і при цьому є активним спостерігачем. Учитель - фасилітатор за допомогою простих ідей, крок за кроком підводить учнів до вирішення складних завдань, говорить не учням, а з учнями. Така взаємодія характеризується єдністю дій і широкими комунікаціями між усіма її структурними елементами та зовнішнім соціальним середовищем. Така взаємодія гарантує відсутність будь-якого тиску й насильства над дитиною. Її можна здійснювати лише за встановлення партнерських відносин між учнем і вчителем. Партнерство, демократичний стиль і норми гуманних відносин розглядаються як органічна складова навчально-виховного процесу. Гуманній школі притаманні оптимістичний настрій, загальна атмосфера радості, взаємодопомоги, толерантності, людяності.