Сторінка
1

Особливості виховання дітей у багатодітній сім'ї

Внаслідок переходу до ринкової економіки останніми роками спостерігається нестабільність рівня життя більшості сімей в Україні. Нині стан утримання і виховання дітей значно більшою мірою залежить від батьків, ніж від держави. Зростає роль сім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей. Така переорієнтація позначається і на функціонуванні сім'ї, впливає на демографічну ситуацію в країні.

Економічне становище сім'ї залежить не лише від розміру доходів, а й від її соціально-демографічного складу - кількості дітей, працюючих та утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільш уразливими є сім'ї, які виховують дітей, особливо багатодітні та сім'ї, в яких немає годувальника, а також ті, в яких працездатні члени сім'ї не мають регулярного доходу.

Більшість сімей недостатньо реалізують свої виховні функції щодо дітей. Через зниження престижу сім'ї, нестабільність сімейних стосунків, пияцтва батьків зростає кількість сімей, що розпадаються, та дітей, які жебракують, бродяжать і потрапляють до спеціальних дитячих закладів.

Розбудова демократичної, правової держави потребує від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій вжиття заходів для розвитку у громадян духовності і моральних цінностей та впевненості кожної людини, сім'ї, особливо багатодітної і найменш захищеної, у своєму майбутньому. Це і визначає актуальність прийняття заходів щодо поліпшення становища багатодітних сімей.

Об’єкт дослідження: процес виховання дітей у багатодітній сім’ї.

Предмет дослідження: особливості виховання дітей у багатодітній сім’ї.

багатодітна сім'я соціальний педагогічний

Мета дослідження: проаналізувати соціально-педагогічну літературу та ознайомитися з особливостями соціально педагогічного виховання дітей у багатодітній сім’ї.

Завдання дослідження:

проаналізувати соціально педагогічну літературу з даної проблеми;

узагальнити теоретичні та емпіричні знання з даної проблеми;

узагальнити досвід Луганської обласної програми "Багатодітні сім’ї"

Методи дослідження: теоретичні - аналіз соціально-педагогічної літератури, документів, причино - слідчий аналіз; емпіричні - спостереження, бесіда, соціальний - супровід.

Сім’я - як фактор гармонійного розвитку дитини

В даний час спостерігається стійке зниження частки багатодітних сімей в населення. Це збігається із тенденцією до малодітності і взагалі бездітності. Немає чіткої системи соціальної підтримки багатодітних сімей.

Є негативний і навіть негативне ставлення суспільства до багатодітним сім'ям, особливо зі збільшенням порядкового номера народжень. Нова вагітність понад двох, трьох дітей в сім'ї розцінюється як дещо з ряду виходяще, як відхилення від загальних правил.

Багатодітні сім'ї на початку століття становили більшість населення. Вони були досить поширені у всіх шарах суспільства від найбіднішого селянства до дворян. Це обумовлювалося традиціями народу і православної моралі. Народження дітей не планувалося, сприймалося як "Божий дар", не було контрацептивів, не були поширені аборти. У багатодітній родині було легше вижити. У суспільстві завжди було стійке позитивне ставлення до багатодітній родині.

В даний час багатодітною сім'єю вважається родина, яка має 3х і більше дітей.

Батькам дуже важко влаштуватися на роботу. Коли мати не працює, а батько не отримує тривалий час зарплату, нерегулярні і недостатні допомоги на дітей, виникає проблема пошуку нової роботи. Часто це посилюється незнанням законів та інформації про тих пільг, які покладені таким сім'ям.

Через брак коштів в сім’ях виникають матеріально-побутові (фінансові) проблеми. Багатодітні сім'ї є найменш забезпеченим, з низьким середньомісячним доходом на одного члена сім'ї, що веде до збільшення витрат на харчування, одяг і т.д. У структурі доходів допомоги на дітей невеликі, хоча і дають надбавку до сімейного бюджету. Частка витрат на продовольчі товари вище, а структура харчування менш різноманітна. У зв'язку з постійним зростанням цін відзначаються вкрай обмежені можливості задовольняти потреби, дефіцит в самих необхідних предметах: взуття, одязі, шкільних письмових аксесуарах. Рідкісна натуральна й матеріальна допомога проблеми не вирішує. Бюджет таких сімей не має коштів на освіту, культурний і спортивне розвиток дітей, музично-художню освіту і навіть на літній відпочинок. У кожній п'ятій сім'ї діти не відвідують дитячі садки через брак грошей на оплату.

Житлова проблема, завжди гостро стоїть в нашій країні, особливо для багатодітних сімей, в даний час придбала першорядну важливість. Житлові умови не відповідають нормативам і не можуть покращити за рахунок муніципального житла. Крім того, скорочуються обсяги житлового будівництва, придбання житла за рахунок власних коштів для більшості сімей недостатньо. Збільшується плата за житлово-комунальні послуги. Якщо ця проблема не планомірно вирішуватися, то вона може стати одним з факторів підвищення соціальної напруженості в суспільстві.

Психолого-педагогічні проблеми. У традиційній багатодітній сім'ї діти знаходяться в рівному положенні: немає дефіциту спілкування, старші піклуються про молодших, формуються, як правило, позитивні моральні якості, такі як чуйність, людяність, повагу до старших. Але у зв'язку з великою завантаженістю на виховання дітей залишається мало часу, і все ж у таких сім'ях можна визначити внутрішню ієрархію відносин. Проблеми розподілу обов'язків будуються за віковими ознаками, індивідуальні, тому різні за обсягом і складності. Глава сім'ї - батько; домашні справи - на матері, берегині домашнього вогнища, організатори домашніх справ. Дефіцит часу, недостатність знань по вихованню дітей створюють певну проблему в таких сім'ях. Дефіцит призводить до виховання тому, що діти виростають, маючи занижену самооцінку: тривожність, невпевненість у собі, неадекватне уявлення про власної особистості; старші діти прагнуть до лідерства.

Мала можливість задовольнити свої потреби розвиває відчуття заздрості, вимога неможливого.

Більшість дітей в багатодітних родинах веде до зниження соціального віку старших дітей. Вони рано дорослішають і менш тісно пов'язані зі своїми батьками. Як правило, у таких сім'ях відсутній повага до особистості кожної дитини, немає особистого куточка, своїй маленькій території з дотриманням кордонів, особистих улюблених іграшок, тобто автономності кожного, і часто призводить до затяжних тривалим конфліктів між дітьми.

Конфлікти нерідко виникають також з-за погану успішність дітей у школі, звідси - часті пропуски занять; підлітки зазвичай рано включаються до

домашні справи і часто кидають школу. Школу не відвідують не тільки підлітки 15-18 років, але є й випадки невідвідування школи дітьми 7-14 років; рано починають працювати, мають велику вірогідність придбати шкідливі звички (куріння, алкоголь) та інші поведінки.

У таких сім'ях складний психологічний клімат: занижений рівень взаєморозуміння з батьками і в той же час підвищена потреба в батьківської підтримки. Багатодітні, особливо неповні сім'ї, відрізняються більшою бездоглядністю дітей. Діти більшу частину часу проводять на вулиці. Виникає проблема комунікації як дорослих членів сім'ї, так і дітей, особливо підлітків. Це ускладнює процес соціалізації і заважає в подальшому житті. Багатодітні сім'ї відзначають дискомфорт з колегами по роботі, часто позбавлені доброзичливого ставлення в професійному середовищі; з родичами, частіше чоловіка, які не схвалюють факту багатодітності, особливо в сучасних умовах; негативне ставлення однолітків відчувають діти з багатодітних сімей - труднощі в спілкуванні з іншими дітьми, розбіжність інтересів і т.д.