Сторінка
1

Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи

Наш світ постійно змінюється. Саме тому сучасній людині необхідно навчитися орієнтуватися в нових умовах і адаптовуватись до змін. Людині не цікава повсякденна повторюваність дій, одноманітність оточення, тому вона починає шукати щось нове, намагається подивитися на звичне під іншим кутом. І саме тут їй необхідна творчість. Адже творчість є потребою людини. Творча діяльність - це не тільки відкриття в певній галузі науки, що є значущими для суспільства, творчості вимагає наше повсякденне життя, адже людина кожного дня мусить вирішувати великі і малі проблеми. Окрім того, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних умовах, швидше знаходить своє місце в суспільстві.

Проблема розвитку творчого мислення школярів є особливо актуальною у наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити. Сприятливі можливості для цілеспрямованого творчого розвитку школярів має, безумовно, початкова ланка освіти. Оскільки дітям 6-10 років від природи властива емоційність та чутливість до образних вражень, багатство та кольоровість уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу. Вони із задоволенням беруть участь у різних видах творчих завдань, схильні до фантазування, імпровізацій.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого потенціалу в учнів досліджується вже давно, багато питань залишається невирішеними.

На жаль, сучасна школа ще зберігає застарілий підхід до засвоєння знань. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово втрачають здатність до творчості. Основна мета школи полягає у формуванні в учнів вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій.

Психологія творчого мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень творчого мислення.

Проблемою розвитку творчого мислення займались вітчизняні і зарубіжні вчені (Л.Венгер, Г.Костюк, Я.Пономарьов, О.Матюшкін).

Велику увагу цьому питанню приділяли такі видатні педагоги, як Я.Коменський, В.Сухомлинський, С.Русова, К.Ушинський.

Незважаючи на численні дослідження, ще й досі досконало не вивчено можливостей і шляхів розвитку творчої мислительної діяльності, недостатньо вивчено особливості проявів продуктивного мислення на усіх вікових етапах, не досліджено роль природи у розвитку творчого мислення школярів. Тут незаперечним залишається лише той факт, що за весь термін навчання у школі мислення учнів зазнає значних змін: від моменту вступу до школи і до її закінчення.

Відсутність належних наукових розробок, а також запити сучасного суспільства значною мірою впливають на необхідність спеціальних досліджень творчого мислення та вивчення можливостей його розвитку засобами природи.

Тому темою нашого дослідження є: «Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи».

Метою курсової роботи є дослідження психолого-педагогічних засад розвитку творчого мислення у молодших школярів засобами природи.

Для досягнення визначеної мети необхідно було розв'язати наступні завдання:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми творчості та творчого мислення особистості.

2. Визначити основні передумови розвитку творчого мислення учнів початкової школи.

3. З’ясувати особливості та умови розвитку творчого мислення молодших школярів засобами природи.

4. Експериментально дослідити сформованість творчого мислення в учнів початкових класів.

Об'єктом дослідження є творче мислення молодших школярів.

Предметом дослідження є розвиток творчого мислення у школярів засобами природи.

При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез та узагальнення теоретичних даних, представлених у психолого-педагогічній літературі, спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі, бесіди з вчителями, анкетування вчителів, педагогічний експеримент, кількісний і якісний аналіз та обробка результатів дослідження.

Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів

Історичний аспект розвитку творчого мислення засобами природи «Історія розвитку всього людства - це послідовність творчих актів створення духовних і матеріальних цінностей індивідуального та суспільного значення. Творчий (інтелектуальний та художній) потенціал людей є рушієм прогресу суспільства. Уявімо на мить, що творчість зникла, – і враз постане картина рутинної діяльності, яка призупиняє процес розвитку кожної особистості й людства в цілому.

Питання про сутність творчості та творчої особистості, їх особливості, механізми творчого процесу, виявлення і розвиток творчої обдарованості ще й сьогодні недостатньо вивчені. Та все ж таки дуже хочеться наблизитись до усвідомлення «таємниць» цього незрозумілого феномену» .

Спостереження, які свідчать про те, що розумові можливості людей нерівні, старе як світ. І видатні філософи давнини, і їх менш обізнані в науках сучасники добре розуміли, наскільки істотна різниця між видатним творцем (генієм) і простим смертним - людиною. Також давно було помічено, що відмінності ці часто виявляються вже в дитинстві.

Природно, що і самих дослідників, і суспільство в цілому здавна хвилювало питання походження і природи цих відмінностей. Але людська психіка із усіх явищ дійсності найбільш важко пізнаваний об'єкт. Імовірно, тому генетично першим поясненням природи індивідуальних розбіжностей та існування видатних здібностей в окремих людей був висновок про їх «неземне божественне» походження. Видатна людина (геній), на думку древніх, щасливий обранець богів. Він посланий на землю для того, щоб подолати буденні уявлення і силою духу опромінити людству шлях до досконалості і величі.

З найдавніших часів аж до XIX ст. (А. Баумгартен, Г. Гегель, І. Кант та ін) в наукових трактатах міцно утвердився термін «геній» (від лат. genius - дух). Їм позначали явище, яке в більш пізні часи стали називати значно скромніше - «суб'єктом творчої діяльності».

Термін «талант» став використовуватися практично одночасно з терміном «геній». Спочатку словом талант (від грец. talanton) іменувалася велика міра золота. Ми можемо припустити, що спочатку «талант» і був покликаний виступити одиницею виміру геніальності, але це лише здогадка. Поступово сформувалося уявлення про талант як високий ступінь розвитку здібностей до певного виду (видів) діяльності, в той час як під «генієм» стали розуміти вищий, максимальний рівень їх прояву, розташований,образно кажучи, над талантом.

Видатний філософ Аристотель вважав, що талант - це природний дар, природна здібність людини до успішного виконання справи. Платон у праці «Світова душа» стверджував, що в основі творчості лежать два її різновиди – людська і Божа, і людська творчість залежить від Божої іскри. Отже, інтуїція, натхнення, талант, за Платоном, - дар Божий.