Сторінка
9
1.Організувати спостереження. Молодші школярі «дивляться», але «не бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить працю оригінальною.
2.Впроваджувати в практику уроки мислення серед природи, на яких розвивається творче мислення.
3.Стимулювати творчу уяву. Діти 6-9 років яскраво сприймають світ, для них характерна особлива емоційність уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте, пережите, допомогти віднайти зв'язки, відношення між явищами та предметами, і тим самим закласти основи творчого мислення.
4.Розвинути потребу творчості. Створити атмосферу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та спрямувати її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти що-небудь цікаве у природі тощо.
5. Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку сильно цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога - дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.
Таким чином, для розвитку творчого мислення молодших школярів є с творення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання; дотримання вище названих рекомендацій щодо розвитку творчого мислення.
З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи
Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетування вчителів початкових класів на базі Чернігівської ЗОШ І ступеня №25.
У анкетуванні взяло участь 13 учителів, віком від 28 до 70 років та педагогічним стажем роботи в школі від 3 до 48 років.
Проаналізувавши результати анкетування, ми з'ясували, що всі вчителі одноголосно вважають, що творче мислення у дітей потрібно розвивати.
Всі вчителі даної вибірки знають і користуються працями відомих педагогів, які писали про розвиток творчого мислення та назвали досить велику кількість праць.
Абсолютно всі викладачі здійснюють діяльність з розвитку творчого мислення молодших школярів і для цього вони використовують такі методи: евристична бесіда, метод аналогії, асоціативна аналогія, самостійна робота, дослідницька активність, спостереження, метод мозкового штурму,метод комбінаційного аналізу.
Також ми виявили, що найчастіше для розвитку творчого мислення вчителі використовують такі форми організації навчального процесу, як нестандартні уроки; екскурсії; практичні уроки з природознавства, подорожі,бесіди, уроки мислення серед природи, уроки з «кріслом автора».
Також застосовують роботу в групах, парах, колективну та індивідуальну.
Серед найпоширеніших засобів, які застосовують учителі початкової школи є головоломки, різні задачі, загадки, нестандартні завдання, ігри, природничий матеріал, музичний супровід, використання фото та відеоматеріалів, література.
Результати анкетування показали, що вчителі проводять уроки мислення серед природи (див. рисунок 2.1.) і дітям дуже подобається такий вид роботи.
Рис. 2.1. Частота уроків мислення серед природи в учнів початкових класів школи №25 міста Чернігова
Таким чином, вивчення досвіду вчителів засвідчує, що проблемі розвитку творчого мислення молодших школярів приділяється велика увага. Педагоги, які переймаються розвитком креативності, творчо підходять до організації навчально-виховного процесу, добирають та розробляють різноманітні методи, форми та засоби, спрямовані на розвиток творчого мислення молодших школярів. Також учителями початкової школи активно впроваджуються у практику, запропоновані відомим педагогом В. Сухомлинським, уроки мислення серед природи, як засіб, що сприяє розвитку творчого мислення молодших школярів.
Стан сформованості творчого мислення молодших школярів
На основі вище розглянутих теоретичних та практичних аспектів проблеми розвитку творчого мислення нами було проведено експериментальне дослідження.
Дослідження проводилось на базі Чернігівської ЗОШ І ступеня №25. В експериментальній роботі брали участь учні 3-А класу. Експериментальне дослідження мало на меті визначення рівня сформованості творчого мислення у молодших школярів.
У дослідженні використовувалися наступні методики:
1. Діагностика вербальної креативності (Методика Е. Торренса, адаптована А. Вороніним у 1994).
2. Діагностика вербальної креативності (Методика С. Мідника, адаптована А. Вороніним у 1994 ).
3. Тест Дж. Гілфорда (модифікований) на вивчення творчого мислення.
Творче мислення учнів третього класу визначалося за такими критеріями:
1.Швидкість мислення(легкість, продуктивність) – цей фактор характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальним числом відповідей.
2.Гнучкість мислення (здатність швидко і без особливих зусиль зосереджуватися на кількох думках; осмислювати інформацію, отриману в одному контексті для використання в іншому. Це добре розвинута навичка перенесення. Вона забезпечує вміння легко переходити від одного типу досліджуваних явищ до іншого, долати стереотипні методи вирішення, вчасно відмовлятися від невдалої гіпотези).
3.Оригінальність (здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих. Вона пов’язана з цілісним баченням усіх зв’язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу).
4.Унікальність - відповідь, яка зустрічається 1 раз на вибірку.
За визначенням Дж. Гілфорда, зазначені критерії є складовими творчих здібностей.
Нами було визначено наступні рівні розвитку творчого мислення учнів третього класу:
1. Початковий (нижче 5 балів).
2. Середній (6-10 балів).
3. Достатній (11- 15балів).
4. Високий (16 і більше балів).
Перейдемо до аналізу результатів експерименту.
Виконання завдання ”Домалюй каритинку” за методикою №1 визначає рівень розвитку творчої уяви як центрального компоненту креативності(див. додаток В). Діти отримали лист паперу з контурним зображенням десяти фігурок. Їм було запропоновано додати будь-які деталі або лінії так, щоб утворилось певне зображення. Виконання тесту не передбачало жорсткого ліміту часу, існувало лише певне його обмеження в рамках одного уроку.
Результати інтерпретувались за списком поданим у тесті. Оригінальність малюнків визначалась залежно від їх кількості на клас. За списком можна було отримати 0, 1 і 2 бали за оригінальність. Отже, найбільша кількість балів, яку можна було отримати за показником оригінальності, становить 20 балів.
Зробивши аналіз робіт, ми розподілили рівні розвитку креативності учнів третього класу за рівнем виконання та знайшли процентні відношення.
Для початкового рівня розвитку творчої уяви були характерні стандартні, схематичні, позбавлені деталей малюнки, які повторювались у 20% учнів класу.