Сторінка
3

Формування фасилітуючої позиції у майбутніх вчителів

Учитель - особистість, яка має певний досвід науково-практичні надбання, власний світогляд може формувати в собі навички фасилітації.

Ці навички формуються, якщо:

- реагувати позитивно на будь-яку ситуацію, що склалася в класі;

- заохочувати учнів до висловлювання власних думок, позицій, підтримувати їх у цьому;

- створювати атмосферу сприйняття кожного учня, показувати цінність кожного.

Таким чином, особливостями позиції вчителя, налаштованого на фасилітуючу діяльність, є: відкритість до спілкування і взаємодії з учнями, щирість, довіра до дітей, визнання їх неповторності, гідності зацікавленість їхнім життям, уважність до їхніх проблем, наявність емпатійного розуміння (бачення внутрішнього світу учня його ж очима, відчування його внутрішнього світу), готовність завжди прийти на допомогу учням.

Фасилітуюча позиція - характеристика вчителя, від якої залежить загальна атмосфера в класі, внутрішній стан кожного учня, творчий розвиток кожної особистості, стимулювання та ініціювання різноманітних форм активності учнів, надання педагогічної підтримки.

Організація дослідження та аналіз його результатів

У дослідженні, яке було проведено серед студентів третього курсу факультету іноземної філології, використано три методики. Опитано 22 студенти, віком від 19 до 21 року.

Оскільки до емоційно-почуттєвих феноменів фасилітаційної взаємодії відносять, в першу чергу, феномен емпатії, то ми розпочнемо з визначення рівня сформованості цього феномену у студентів.

Емпатія (з грец. «співпереживання») передбачає розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи у формі співпереживання.

В концепції К. Роджерса емоційне співпереживання займає місце в ряді базових умов особистісного зростання. К. Роджерс наполягає на тому, що емпатія – це не стан, а процес, особливі відносини, які включають в себе декілька аспектів: входження у внутрішній світ переживань іншої людини й вільну орієнтацію в ньому; тонку чутливість до змінних процесів, які відбуваються в цьому світі, проживання «життя іншої людини» - делікатно, без оцінок, не намагаючись відкрити більше, ніж вона готова показати, але при цьому допомагаючи їй зробити переживання більш повним.

Перше дослідження було проведено за анкетою І.М. Юсупова «Емпатія» з метою визначення рівня емоційного відгуку, як здібності пристосовуватися до емоційних переживань іншої людини, співчувати їй, прийти на допомогу у потрібний момент, створити в спілкуванні необхідний емоційний фон, який відповідає настрою партнера та особливостям даної ситуації.

Рис.1.1 Розвинутість рівня емпатії серед опитаних.

Після закінчення дослідження були підраховані та звірені за ключем правильні відповіді (дод.1)

За результатами першого анкетування маємо такі дані: у 86,3% опитаних середній рівень емпатійності, притаманний більшості людей. За цими даними, що відображені на рисунку 1.1 можна зробити висновок, що це люди,які можуть бути жорсткими, але в той же час не належати до людей, які занадто емоційні та чуттєві. В міжособистісних стосунках вони більше довіряють фактам, аніж власним судженням. Проявляють емоції, але водночас контролюють їх. В спілкуванні дуже уважні, та при надмірній емоційності співрозмовника нетерплячі. Віддають перевагу делікатному висловлюванню своєї думки в тому разі, якщо не впевнені, що її сприймуть як належно. У них немає вільного вираження своїх почуттів і це заважає повноцінному сприйняттю оточуючих.

13,7 % мають низький рівень емпатійності. Вони важко йдуть на контакт, незатишно відчувають себе в галасливій компанії. Емоційно пасивні. Віддають перевагу усамітненому способу ведення діяльності.

Також нами була проведена методика, яка дозволяє визначити рівень сформованості педагогічної фасилітації у досліджуваних та визначити стиль їхньої поведінки, що проявляється в колективі. Методика включає п’ять шкал,які є окремими складовими педагогічної фасилітації у студентів, та за якими і буде визначатися рівень сформованості педагогічної фасилітації у досліджуваних.

Рис.2.1 Рівень сформованості окремих складових педагогічної фасилітації у студентів.

Рисунок 2.1 відображає рівень сформованості окремих складових педагогічної фасилітації у студентів. Зокрема таких як рефлексія, комунікативність, інтроверсія-екстраверсія, емпатія та щирість.

Доцільно зазначити, що рефлексія є також і ознакою фасилітаційної взаємодії. Рефлексія (відображення) – здатність відображати дійсність. Рефлексія як компонент психологічної структури людини є основою її розвитку. Вона пов’язана із самопізнанням суб’єкта, аналізом ним внутрішнього стану; є необхідною складовою здійснення творчого процесу; спрямована на осмислення форм людського мислення.

Основними вимогами до спеціалістів, що працюють у сфері «людина – людина», є наявність власного досвіду та прийняття особистісно спрямованого способу життя як у внутрішньому плані, так і в міжособистісних відносинах, зокрема професійних.

Що стосується комунікативних процесів, то вони мають для діяльності вчителя провідне значення, оскільки смисловий аспект спілкування вчителя зі своїми учнями становить «психологічне ядро» його професії.

Щирість у спілкуванні є також важливим компонентом педагогічної фасилітації. Адже, діалогічне взаєморозуміння важливе тому, що співбесідники відкриті один одному, намагаються не тільки розуміти, а й говорити так, щоб їх розуміли. Зміст співпереживання в діалозі виявляється у формуванні особливого роду міжособистісного контакту та створенні необхідних умов для самореалізації співбесідника.

За рисунком 2.1 ми бачимо, що у 77,3 % студентів рівень сформованості педагогічної фасилітації високий, у 13,7% середній і у 9% - низький.

Ці дані свідчать про те, що 77,3% студентів ставляться до себе критично, намагаються у всьому визначити причини та наслідки, добре працюють в колективі та для колективу, легко встановлюють та підтримують контакти, відкриті в спілкуванні та життєрадісні, з яскраво вираженими лідерськими якостями. Готові до проектування своєї діяльності, можуть самостійно ставити педагогічні цілі та завдання, самостійно відповідають на проблемні питання, визначають ефективність використаних методів, прагнуть до постійного вдосконалення себе як суб’єкта професійної діяльності.

13,7% студентів не завжди контролюють та критично оцінюють свої дії та вчинки. Недостатньо відкриті в спілкуванні. Мають недостатньо розвинені лідерські якості, схильні до конфліктів. Характерним є ситуативний характер. Аналізують труднощі в процесі діяльності.

9% студентів не реагують на оточуючих, емоційно пасивні, не контролюють свої вчинки, несамокритичні, непередбачувані через закритість своєї особистості. Важко йдуть на контакт з оточуючими. В них краще розвинена визначальна рефлексія хоча в певні моменти схильні до синтезуючої рефлексії. Характерною особливістю є те, що вони готові до рутинного виконання педагогічної діяльності.