Сторінка
1

Музичний керівник: нова формація

У непростій дошкільній науці музичне виховання посідає особливе місце, адже його засобами ми формуємо у дітей естетичний смак, креативність. Це покладає на музичного керівника велику відповідальність, потребує від нього постійного професійного вдосконалення.

Музичне виховання дітей – нерозривний процес, який відповідає естетичним потребам, гарантує інтенсивність емоційно-почуттєвих зусиль.

У дошкільному навчальному закладі процес музичного виховання організовує музичний керівник. Він першим коректно і системно повинен вводити дитину у світ прекрасного, доброго, емоційно-високого, творчого.

У діяльності сучасного музичного керівника інтегровано низку напрямів. Ця професія передбачає, що її представник:

Ø універсальний музикант-виконавець (інструменталіст, хореограф, вокаліст, диригент);

Ø педагог з навчання основ співів, хореографії, гри на дитячих музичних інструментах, методист, просвітницький громадський діяч;

Ø технолог навчального процесу – системний менеджер освіти (проектувальник, реалізатор навчально-виховних процесів, фахівець з моніторингу музичних здібностей, розробник наочності тощо);

Ø творець-інтерпретатор змісту програми з дошкільної освіти, автор або вдосконалювач методик, імпровізатор, майже завжди – поет, композитор, актор, імітатор;

Ø спеціаліст сфери дозвілля – сценарист, режисер, постановник, сценограф, акомпаніатор, звукорежисер, декоратор, аніматор, культуролог.

Крім того, музичний керівник має бути підготовленим і до роботи костюмером, розробником атрибутів, оператором ПК та інших технічних засобів навчання тощо.

Безперечно, професія «музичний керівник дошкільного навчального закладу» унікальна і надзвичайно складана.

Складові ефективної діяльності музичного керівника

Для того щоб забезпечити ефективність своєї роботи, музичний керівник має знати:

ü вимоги законодавчих та нормативних документів з питань освіти, зокрема Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» та «Впевнений старт»;

ü програми гармонійного розвитку дітей, що реалізуються у дошкільному закладі;

ü принципи створення здоров’язберігального і культуро-формувального простору та розвивального музично-естетичного і предметного середовища у дошкільному закладі (кабінет музичного керівника, музична зала, групові приміщення: куточок для музично-ігрової діяльності дітей, інформаційно-методичні стенди для вихователів і батьків);

ü сучасні технології розвитку у дітей музикальності, музичних і творчих здібностей, емоційної сфери, шляхи формування музичного смаку, елементарних знань про музичну культуру;

ü мету, задачі, зміст та форми організації музично-виховного напряму освітнього процесу, механізми його реалізації;

ü принципи планування процесу музичного розвитку дітей з урахуванням їхніх вікових, психофізіологічних особливостей, здібностей, інтересів, потреб;

ü методи моніторингу та діагностики музичного й емоційного розвитку дитини.

Професіоналізм музичного керівника дошкільного закладу виявляється в реалізованих уміннях:

ü вирішувати конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових особливостей та індивідуальних типологічних відмінностей дітей дошкільного віку, соціально-психологічних особливостей колективу;

ü забезпечити формування духовної культури особистості в тісному зв’язку з культурою українського народу;

ü готувати дітей до життя і творчості в дусі національних традицій, що склалися історично в Україні;

ü сприяти розвитку і збагаченню культури почуттів дітей, розвитку їх музичного смаку;

ü формувати повноцінне сприймання музики;

ü розвивати музичні здібності дітей при комплексному використанні різних видів мистецтв;

ü грати на музичному інструменті, акомпанувати пісні дошкільного репертуару. Читати ноти з аркушу, транспонувати;

ü сольфеджувати й тактувати мелодії пісень, керувати хоровим колективом;

ü розповідати дітям про музику;

ü систематично перевіряти та оцінювати музичні знання дітей, аналізувати їх успішність;

ü організовувати дитячі свята і вечори розваг, за сценаріями, що відповідають як віковим і психофізіологічним запитам, потребам і інтересам дітей, так і сценарно-режисерським вимогам – за участю дітей, спеціалістів дошкільного закладу, педагогів і батьків;

ü використовувати музично-методичний матеріал для самоосвіти та самопідготовки, постійно удосконалювати свою музично-виконавську та педагогічну майстерність.

ü вивчати, узагальнювати та поширювати перспективний педагогічний досвід (власний або колег);

ü проводити семінари, практикуми, майстер-класи для колег – музичних керівників, та консультації з питань методики музичного виховання – для вихователів;

ü формувати розклад дня з урахуванням різних форм музичної діяльності;

ü підвищувати музично-педагогічну обізнаність батьків, використовуючи різні форми роботи, зокрема консультації, круглі столи, семінари, майстер-класи тощо;

ü здійснювати взаємодію з професійними об’єднаннями та культурно-просвітницькими організаціями району, міста.

Робота музичного керівника також потребує конкретних знань, уміння та психологічної готовності, емоційної зрілості для того, щоб шукати і впізнавати обдарованість у кожній дитині.

Складові музичного репертуару дитячого садка

У ще не настільки далекі часи, коли музична культура була невід’ємною частиною прийнятих суспільством духовних цінностей, діти отримували багаті, різноманітні музичні враження. Емоційні враження від музики поглиблювались та посилювались таїнством духовності, яку проповідувала церква.

Сучасна класична музика більш конфліктна, повна гострих співзвучностей.

Не дивлячись на відсутність у ті часи радіо, телебачення, а може бути, і завдяки цьому, дитина отримувала естетично цінні музичні враження.

Музика існує із давньої давнини. Людство зберегло, відібрало, донесло до нашого часу все найбільш цінне, яскраве, талановите, художнє. Це народна музика і твори, створені композиторами в різні історичні епохи в різних країнах. І сьогодні у сучасної людини є можливість вивчати скарбницю світової музичної культури, зробити її своїм духовним надбанням. Але різні люди неоднаково відносяться до цієї можливості.

У чому причина такого явища, що признані людством художні шедеври не мають цінності для багатьох людей? Чи є музика елітарним мистецтвом, доступним сприйняттю лише обраних, або її може полюбити кожна людина, і тоді треба говорити про похибки музичного виховання?

Музична культура людини, її смаки формуються в процесі пізнання нею досвіду культурної спадщини. Де і коли людина набуває цього досвіду? Оволодіння ним розпочинається в дитинстві.

Відомо, що дитина засвоює мову, коли знаходиться серед людей. Якщо вона потрапить у ізольоване від людей середовище, то після 3-річного віку їй буде важко навчитись говорити. Музична мова, що має загальну із мовою інтонаційну природу, також повинна засвоюватись людиною з раннього дитинства. Отримуючи різноманітні музичні враження, дитина звикає до інтонацій народної, класичної та сучасної музики, накопичує досвід сприйняття музики, різної за стилем, оволодіває «інтонаційним словником» різних часів та епох. Відомий скрипаль С.Стадлер підкреслював: «Для того, щоб зрозуміти чудову казку японською мовою, треба хоча б трошки її знати».