Сторінка
1

Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій

Ми в Україні маємо хорошу економічну базу для отримання освіти, але є і недоліки, як то: не всім вона доступна, недостатня кваліфікованість деяких викладачів (оскільки підвищення кваліфікації має проводитися кожні 2-3 роки т.я. зараз іде дуже інтенсивний розвиток концепції навчання в цілому,залучаються технічні матеріали, проводяться тренінги, семінари,конференції), недостатня практика, відсутність наочності. Але головна проблема на мій погляд - недостастатнє фінансування. Оскільки ми вважаємося країною,що розвивається, то можемо простежити,що основні потоки коштів направляються у виробничі галузі, як то видобувна,металопрокатна та ін Освіта фінансується, можна сказати, за залишковим принципом, так само як і наукова галузь, це і є найбільший недолік нашої освіти.

Щоб розглянути Структуру економічної освіти розглянемо схему 1.

Економічна освіта кожного – це загальний показник освіченості нації, візитна картка України на міжнародній арені. Доказ того, що ми маємо висококваліфікований народ, досвідчений і з великим потенціалом, можливо саме цей показник колись підніме економіку нашої країни, коли іноземні інвестори будуть вкладати в Україну тому що ми маємо кваліфіковані кадри, які розробляють інноваційні галузі економіки.

Концепція розвитку економічної освіти розробляється для розвитку і використання економічних знань населенням України, для накопичення соціально-економічних знань, раціональне використання їх, формування освіченої особистості, покращення якості життя українського народу і прогресивного розвитку суспільства.

Моя концепція розвитку економічної освіти в Україні полягає в:

По-перше: я вважаю що дошкільнята та учні молодших класах не повинні вивчати економіку оскільки цей предмет потребує певних математичних знань та логічних навичок. В цьому віці діти тільки вчаться елементарним математичним діям та розвивають логічне мислення. Хоча вже у 7-9 років батьки дають їм кишенькові гроші, тобто це перші кроки у економічному менеджменті- «як розподілити наявні ресурси для задоволення своїх потреб»

По-друге: введенні економіки обов’язковим предметом у всіх школах з терміном вивчення 1 рік в одинадцятому класі, якщо математико - економічні предмети не є профільними (оскільки учні після 9го класу вибирають свій подальший профіль) і 2 роки в класах які не вибирають гуманітарну і природничу програми для вивчення.

По-третє: рік вивчення економіки на факультетах з іншими спеціальностями. Та вивчення на протязі всього навчання різних аспектів економіки на факультетах економічної спеціальності .

По-четверте: проведення практики для закріплення отриманих знань оскільки без практики вони швидко забуваються, також це допоможе дізнатися як все відбувається насправді оскільки часто теорія може не співпадати з практикою.

По-п’яте: створення закладів після вузівської освіти для підвищення кваліфікації, бізнес курсів і т.п.

По-шосте оновлення теоретичної бази. Оскільки наше законодавство часто міняється, а вивчення предметів проводить по старих підручниках, які мають неактуальну інформацію на даний момент. Показники є застарілими і неможливими для використання у практичній діяльності,а як вже було зазначено раніше- практика чи не найважливіший етап навчання. Оскільки зараз дуже багато людей отримують саме економічну освіту, то я вважаю це хорошою динамікою, але з іншого боку може відбутися перенасичення пропозиції, тому щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці треба мати найновіші дані, бути в курсі процесів що відбуваються на ринку, володіти останніми даними і бути в курсі інноваційних програм та заходів що відбувається, оскільки наш світ зараз дуже мобільний і швидко змінюється наявна в ньому інформація.

По-сьоме: безперечно потрібно розвивати економічну культуру.

Економічна культура формується здебільшого через освіту і виховання. Економічна освіта полягає у формуванні економічних знань, вмінь та навичок господарювання, засвоєння попереднього досвіду у соціально-економічній дійсності. Економічна освіта спрямована на зміну економічної поведінки людей. На відміну від економічного виховання, економічна освіта здобувається лише в навчальних закладах.Тому економічна культура значною мірою залежить від якості викладання економічних предметів в навчальних закладах.

Отже я вважаю,що введення економіки у загальноосвітніх школах є обов’язковим оскільки кожна людина в майбутньому так чи інакше буде стикатися з ситуацією коли ці знання їй знадобляться. Тут і відкривання рахунку в банку і простий похід в магазин, економіка пронизує всі сфери нашого життя, тим паче в нашому законодавстві написано , що економічні знання є головним потенційно необмеженим ресурсом у розвитку українського суспільства і його соціально орієнтованої економіки. Також я можу додати що вивчення економіки розвиває творчий потенціал людини оскільки бувають ситуації які не можна вирішити раціонально та логічно з допомогою підручників та набутого досвіду,до вирішення деяких питань треба підходити творчо та мати широкий кругозір аби все-таки знайти єдине правильне вирішення проблеми. Якщо брати це все до уваги, то всі ці фактори врешті решт приводять з моральної точки зору до певної самореалізації, самоосвіти, саморозвитку особистості, а з матеріальної точки зору навіть до покращення рівня життя в країні.

Методична розробка певної економічної теми

Темою своєї курсової роботи я вибрала « Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій» оскільки на мою думку вона є найбільш змістовною та необхідною для вивчення, саме в ній закладена основа психології та педагогіки.

Соціально-психологічна характеристика вікової групи навчання

Для викладання я вибрала таку вікову групу як старшокласники, оскільки це молоді особистості у віці встановлення і закріплення світогляду, і мені було б цікаво приймати участь у формуванні їх характеру, хоча це звісно велика відповідальність.

Т.М.Яблонська у своїй статті «Проблеми сучасної психології» пише: «Традиційно виокремлюють особистісну, професійну, соціальну, національну ідентичність особистості, а також інші, більш специфічні її види. Різні види ідентичності, виокремлені у численних дослідженнях (Е.Еріксон, М.Марсіа, Х.Ремшмідт, С.Мадді…), виражають багатозначність її змісту. Зокрема,крім вищезгаданих видів це усвідомлювана та неусвідомлювана ідентичність, актуальна та віртуальна, реальна та ідеальна, а також передчасна, дифузна та досягнута ідентичність. Найбільш виразною тенденцією щодо досліджень ідентичності є виокремлення соціального (орієнтованого на соціальне оточення, визначається належністю людини до різних соціальних категорій) і особистісного (орієнтованого на унікальність фізичних , інтелектуальних та моральних проявів людини) аспектів ідентичності.»

Я досліджувала дану тему з книги Гояна Ігора Миколайовича «Психолого-педагогічні особливості розвитку моральної поведінки підлітків»

Отже я можу навести таку соціально - психологічну характеристику старшокласників:

Старшокласники - майже дорослі люди,але за своїм соціальним і матеріальним становищем вони найчастіше ще залежать від батьків і вчителів, вони ще неповністю відчувають на собі відповідальність життя. Що є основною проблемою,що дорослі в цей час ставляться до них як до дітей,а вони самі сприймають себе вже як зовсім дорослими в колі свого спілкування, в цьому, можна сказати, іде основне місце зіткнення у відносинах молоді та батьків, це призводить до виникнення суперечностей, непорозумінь,конфліктів. Зазвичай у такому віці всі відносини будуються більше на емоційному рівні ніж на логічному тому часто може виникати категоричність,нетерпимість, однобокість у судженнях, необґрунтоване заперечення. Все це дорослі називають «перехідний вік» але далеко не всі з цим миряться, намагаються змінити і зламати,що викликає ще більший супротив і часто агресію. Для старшокласників типовим є часті зміни настроїв,високе емоційне напруження,невміння володіти собою. Також характерною рисою людей цього віку є так званий «юнацький максималізм» , коли їм здається,що вони можуть змінити світ,все в їх руках. Це може призвести до неправильного уявлення щодо свого майбутнього,а отже розчарування , погіршення взаємин з друзями, батьками, замикання в собі . Якщо це більш сильна психологічно людина, якщо вона сангвінік чи холерик це може виражатися у зневажливому ставленні до інших, у їх впевненості що вони знають все краще за інших, що вони цілком самостійні та самодостатні, демонструють свої уміння. У юнаків суперечлива поведінка, непослідовна, все це є свідченням активного розвитку особистості і складності процесу переходу від дитинства до зрілості. Також важливими є фізіологічні зміни ,вони також спричинюють ту чи іншу поведінку старшокласника,тому цим не можна нехтувати. Інтенсивність самопізнання у різних людей залежить від соціальних умов, виховання,навчання, також від індивідуальних особливостей, темпераменту, тощо.