Сторінка
5
4) Ви є директором школи. У вашому штаті вчителів є вчителі старої закалки, які викладають більше 20 років. На відкритому уроці ви бачите, що викладач добре подає матеріал, учні його вивчають і більшості розуміють, але ви розумієте, що ефективність низька і треба її покращувати, що учні не зацікавлені у предметі і вчаться тільки тому, що «треба». Завдання до кейсу:
- Розробіть заходи для покращення мотивації учнів до навчання з даного предмету (предмет оберіть самі).
- Які види завдань ви порадите використовувати викладачу більш активно?
- Які заходи потрібні вчителю щоб зацікавити учнів?
- Як найбільш тактично підійти до даного питання беручи до уваги те, що викладач досвідчений і похилий, працює за своїми методами і не хоче нічого змінювати?
5) Ви проводите урок історії в 11му класі. Йде обговорення теми другої світової війни. Ви викладаєте матеріал, що наданий в підручнику що стосується ОУН-УПА і свою власну думку. Є учень який не згоден з вашою власною думкою, зав’язується конфлікт на підставі власної думки учня і його безкомпромісності і небажанні слухати думку вчителя. Учень дратується і злиться і врешті решт збирає речі і покидає клас.
- Опишіть вашу подальшу поведінку і обґрунтуйте її.
- Чи станете ви повідомляти про даний випадок завуча і батьків учня?
- Які способи вирішення даної ситуації ви бачите?
6) Ви директор школи. Учень з вашої школи регулярно прогулює уроки. Склалася така ситуація, що під час учбового часу учень скоїв адміністративне правопорушення. Батьки не знали про те, що учень прогулює школу і покладають всю відповідальність даної ситуації на вас оскільки це сталося в учбовий час. Чи вважаєте ви себе винними і що потрібно робити у даній ситуації, оскільки за вчинене правопорушення вимагається чималий штраф. Чи повинні ви його оплачувати і чи треба і як карати учня? Чи це треба доручити батькам? Яка буде стратегія вашої поведінки – конфліктувати з батьками чи співпрацювати?
7) Ви вчитель старших класів з охорони безпеки життєдіяльності в курс вашої програми входить тема контрацепції та венеричних захворювань, їх запобігання. Ви помічаєте,що один учень не конспектує вашої лекції, ви питає причину і отримуєте відповіді в якій учень каже, що він зацікавлений в даній темі, але коли батьки побачили перший конспект лекцій з даної теми, то його насварили, сказали: «чому це вас вчать у школі?», нагримали і заборонили приходити на подібні уроки.
- Яка буде ваша поведінка?
- Чи треба проводити бесіду з батьками учня?
- Чи треба повідомляти про цю ситуацію керівництву?
8) Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. Такий контроль проводять вчителі, але є також контроль поведінки який проводять батьки. Складається ситуація, коли мати починає дуже сильно контролювати дочку, доходить до того,що влізає у власний простір, читає повідомлення та риється у речах. При чому дочка не давала ніяких для того приводів. Проаналізуйте ситуацію і опишіть які на вашу думку причини її виникнення? Як потрібно вести собі дівчині в даній ситуації і як після цього у них з батьками будуть складатися відносини. Відповідь обґрунтуйте на основі вивченого матеріалу.
9) Чи легко вирішувати прості задачі?
Катерина Павлова працює в школі перший рік після університету. Вона завжди мріяла бути вчителем. "Мені подобається спілкуватися з моїми учнями, я отримую велику насолоду від того, що пояснюю їм нове і допомагаю ставати старше", - каже Катя.
Є тільки одна проблема - уроки математики. Ще в університеті Катя розуміла, що математика - це не "її" предмет. Але трійка з математики в університеті, в решті решт, завжди була особистою справою Каті. Тут же, в школі, ця "особиста " трійка перетворилася з Катіной проблеми в проблему для 26 дітей. Сьогодні урок не "заладився" з самого початку. 5 учнів запізнилися (урок математики - перший за розкладом, деякі діти живуть далеко від школи і іноді спізнюються). Поки вони, входячи в клас по черзі, шумно влаштовувалися за партами, клас дуже пожвавився. Діти стали перекидатися жартами і втратили інтерес до вправ, які пропонувала їм Катя для усного рахунку. Та й сама Катя сьогодні прийшла в клас після дзвоника (її затримала завуч Інна Романівна) і змушена була протягом декількох хвилин дописувати на дошці завдання для усного рахунку. Нарешті всі приклади були вирішені. Було прикро, що в одному з них Катя сама випадково зробила помилку і виправила вірну відповідь Колі Петрова. Коля не став сперечатися (він не дуже добре рахує), але його сусідка, дуже настирна відмінниця Юля, тут же втрутилася і сказала, що у неї відповідь така ж, як у Колі. Катя розхвилювалася і суворо наказала дітям заспокоїтися і потім порахувати уважніше. Сама ж швидко перейшла до нової теми, потай сподіваючись, що діти про це забудуть. Вона прочитала дітям завдання з підручника: "Хлопчик поклав у коробку 4 олівця. Там їх стало 12. Скільки олівців було в коробці спочатку?". Так як діти ще не заспокоїлися після усного рахунку, вона прочитала завдання ще раз. У класі стало тихіше, і Катя вирішила, що буде краще, якщо відмінниця Юля прочитає завдання ще раз усьому класу. Юля зробила це з задоволенням: вона завжди любила бути на виду. Чесно кажучи, більшість завдань сама Катя вирішувала рівнянням. Їй завжди здавалося, що вирішити "через ікс" швидше і простіше. Тому було незрозуміло, чому на методиці математики було потрібно вирішувати завдання саме по діях. На щастя, подруги навчили Катю вирішувати по діям "формально ", "витягаючи" дії з докладного рішення задачі рівнянням. Оскільки в університеті ніхто і не намагався з'ясувати, чому вона вирішила завдання саме такими діями, "метод" часто спрацьовував.
Ось і зараз Катя швидко склала в розумі рівняння х +4 = 12 і миттєво отримала рішення: 12 - 4 = 8. Але як це пояснити дітям? Завуч суворо наказала не вводити рівняння завчасно, коли Катя радилася з нею про це.
"Хто знає, як вирішувати завдання? " - запитала вона. 7 рук злетіло вгору. Катя розгубилася. "Якщо вони вже знають рішення, чим же їх зайняти, поки я буду працювати з іншими?" - Промайнуло в голові. Троє з викликаних учнів сказали всьому класу абсолютно вірне рішення. Катя поколивалася секунду, але потім все-таки зробила вибір на користь більшої частини дітей, які доки не розуміли рішення. Вона дозволила всім, хто знає рішення, записати його в зошит, а тим, хто не знає, продовжувати слухати пояснення. Краєм ока вона встигла відмітити, що число дітей, що кинулися записувати рішення в зошит, було помітно більшим, ніж 7 учнів, які підняли руки із самого початку.
Катя вирішила зробити ілюстрацію на дошці. Спочатку вона поглянула на картинку в підручнику, де була змальована коробка з дванадцятьма олівцями, і вирішила зробити зображення зручнішим. Вона намалювала всі олівці в один ряд. При цьому вона використовувала крейду двох кольорів (8 олівців червоних і 4 білих) і навіть постаралася красиво намалювати гострі кінчики у всіх олівців. "Ось якими мають бути ваші олівці на уроці малювання", - сказала вона дітям. Учні тут же почали обговорювати, чому олівці на дошці не одного розміру (один товще, інший вище.) і чому всі вони не помаранчевого кольору, як в підручнику. "Діти, це не так поважно!" - намагалася заспокоїти їх Катя. Але дітям чомусь це було поважно. Через пару хвилин стало тихіше, і Катя знову запитала: "Хто тепер зрозумів, як потрібно вирішувати задачу?" Діти мовчали. "Ви бачите білі олівці? Хто їх поклав в коробку?" - продовжувала Катя. Із задньої парти донеслося: "І якому дурневі потрібно чотири білі олівці?". Ясно, це знову Морозів. Коли він в класі, працювати Кате важко із-за постійних смішних реплік, які він кидає по ходу уроку. Адже і нічого і нікого не боїться! "Поглянете, скільки олівців було в коробці, скільки додали, і скільки стало! Як же вийшли ті олівці, які були?" - продовжувала Катя свої спроби. Але останнє питання викликало взагалі якесь гальмування в класі і повис в повітрі. Схоже, що діти просто не розуміли Катю. Навіть відмінники, що давно вирішили завдання, задумалися і з сумнівом поглянули на свої записи. "У чому ж справа? Адже завдання таке легке! Що тут вирішувати?!" - у відчаї думала Катя. Нарешті піднялася одна рука. "Поясни, Петя, як вирішити це завдання" - з полегшенням сказала Катя. Петя вийшов до дошки і записав: 8 + 4 = 12. Катя мовчала. Вона так розстроїлася, що навіть не відмітила, як діти стали переписувати це рішення в зошит. Задзвенів дзвінок. Виявилось, що пояснювати прості завдання набагато складніше, ніж самому вирішувати їх. "Напевно, я даремно стала вчителем", - сумно подумала Катя, виходячи на перерву.