Сторінка
1
Для того, щоб будь-яка діяльність відбулася успішніше, важливо попередньо максимально повно уявити собі її процес і структуру: необхідні етапи, зміст, форми, методи, засоби, умови, поведінку суб’єктів і можливі перешкоди. Ідеалізоване уявлення майбутньої діяльності називається плануванням. Особливо значущим є планування в управлінській діяльності, оскільки управлінець повинен продумати і скоординувати діяльність багатьох людей.
Психологічно планування обумовлюється дією всієї психічної сфери людини: пам’яттю (образ минулого), сприйняттям (образ сучасного), уявленням, мисленням (образ майбутнього, передбачення). Інколи здатність передбачувати наслідки своїх дій вважають критерієм розумності людини.
Основні види планування:
Стратегічне – концептуальне уявлення про шляхи досягання цілі.
Програмне – перелік заходів та дій, необхідних для досягання мети.
Планування як основа управління навчанням
Планування може бути ідеалізованим і матеріалізованим – вираженим на папері, неформалізованим і формалізованим – відображеним у певних документах (планах, програмах).План (найчастіше) – це документальне відображення образу майбутнього і шляхів його досягнення. До характеристик і відповідно видів планів відносять:
Цілі |
комплексні; загальні; спеціалізовані. |
Зміст |
плани розподілу ресурсів; адаптації до засобів суб’єкта; внутрішньої координації; організаційно-стратегічного передбачення. |
Час |
довгострокові; тактичні; оперативні; календарні. |
Планування в управлінській діяльності – це реалізація:
політики – орієнтири, принципи вищого керівництва для прийняття рішень;
процедур – встановлений перелік дій для типових ситуацій;
правил – точне визначення певних дій у специфічних ситуаціях.
Основне планування в освіті – це планування навчання. Оскільки навчання – це процес засвоєння учнями соціального досвіду, то планування навчання – це складання проекту досягання цілей навчання, тобто проектування змісту і структури навчальної діяльності учня з засвоєння певного соціального досвіду. Планування навчання включає в себе:
розподіл змісту навчання;
організацію розподілу змісту у просторі і часі;
відображення шляхів досягнення мети навчання.
Планування навчання відбувається на рівні конкретних закладів освіти, навчальних предметів і окремих занять і відповідно відображається у навчальних планах, навчальних програмах і планах навчальних занять.
Навчальний план закладу освіти
Основним документом, що відображає зміст навчання в конкретному освітньому закладі та навчальних закладах певного типу є навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ, затверджений Міністерством науки і освіти, який містить педагогічну інтерпретацію соціального замовлення суспільства і визначає у самих загальних рисах обсяг і зміст освітньої і професійної підготовки учнів.
В структуру навчального плану загальноосвітньої середньої школи можуть входити:
перелік навчальних предметів і обсяг навчальних годин на їх вивчення;
графік навчального процесу (розподіл предметів за навчальними роками, кількість навчальних годин на тиждень з вивчення певного навчального предмету).
тривалість навчального року, навчальних чвертей та канікул;
форми організації навчального процесу: нормативні (обов’язкові) і факультативні (вибіркові) дисципліни;
форми і терміни перевірки знань та вмінь учнів.
У практиці загальної середньої освіти використовується декілька типів навчальних планів:
базисний;
типовий;
власне навчальний план школи.
Базисний навчальний план загальноосвітньої школи – це основний державний нормативний документ, що є складовою частиною Державного стандарту у цій галузі освіти (крім загального базисного навчальний плану загальноосвітньої школи можуть розроблятися базисні навчальні плани різних її видів: денних, вечірніх і заочних шкіл, профтехучилищ, і середніх спеціальних навчальних закладів, а також для шкіл з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів та шкіл нових типів: гімназій, ліцеїв і т.п.). Основою БНП ЗШ є здійснення принципу наступності між її ступенями, коли навчальні курси, що вивчаються, отримують на подальших курсах розвиток і збагачення. Цей принцип знаходить своє відображення у лінійній і концентричній структурі навчальних курсів, що презентують освітню галузь.
Типовий навчальний план – носить рекомендований характер. Він ґрунтується на базисному навчальному плані, затверджується на рівні Міністерства освіти і науки України і може мати експериментальний характер, містити врахування національних та регіональних особливостей і т.п.
Навчальний план загальноосвітньої середньої школи складається з дотриманням нормативів базисного навчального плану. Це той реальний план, за яким працює дана конкретна школа. У кожній школі ці плани можуть бути різними. Існують два типи навчальних планів школи:
власно навчальний план школи, що розробляється на основі базисного навчального плану на тривалий період і відображає особливості даної школи (в якості навчального плану школи може бути обраний один з типових навчальних планів);
робочий навчальний план, що розробляється з урахуванням поточних умов і затверджується педагогічною радою школи щорічно (його ще називають річний навчальний план).
Навчальний план вищого навчального закладу у сучасних умовах відповідає двухступеневій системі освіти (бакалавра і магістра) і містить такі компоненти:
графік навчального процесу (курси, тижні, заняття);
таблиця бюджету навчального часу (курси, тижні);
план навчального процесу (назви навчальних предметів, терміни екзаменів, заліків, курсових робіт по семестрах, обсяг навчання в годинах (загальний, по видах аудиторних занять, індивідуальна та самостійна робота);
аудиторні години по дисципліні на тиждень;
терміни практики;
форма державної атестації і т.д.
В структурі навчального плану підготовки бакалаврів прийнятий такий розподіл:
Нормативні предмети (65%): гуманітарні (18% - 12 назв); фундаментальні (47% - 17 назв).
Вибіркові предмети (35%): на вибір ВНЗ (25% - 11-23 назв), на вибір студентів (10% - 4-5 назв).
Планування навчального предмету
Одиницею планування, відображеною в навчальних планах будь-яких типів, є навчальний предмет. Навчальний предмет (навчальна дисципліна) є дидактично обґрунтованою системою наукових знань, практичних вмінь і навичок, що дозволяють тим, хто навчається, засвоїти на певному рівні і у відповідності з їх віковими пізнавальними можливостями основні вихідні положення науки або сторони культури, праці, виробництва. Навчальні предмети можуть поєднатись у цілі навчальні курси з певної освітньої галузі.