Сторінка
1
Одним із важливих кроків до реформування і модернізації системи іншомовної освіти в Україні стало навчання іноземної мови у початковій школі. У зв’язку з цим виникла необхідність в оновленні змісту і цілей навчання цього предмета, в розробленні нових стандартів, навчальних планів, програм, сучасних комунікативно орієнтованих підручників, переходу в навчанні від традиційного накопичення знань до вмотивованого засвоєння навчальної інформації та вмінь реалізовувати здобуті знання у практичній діяльності. Іншим аспектом успішної реалізації зазначених процесів є потреба у перегляді та уточненні окремих усталених поглядів на засоби навчання шкільного предмета "Іноземна мова". А відтак, пошук і відбір таких із них, які, з одного боку, були б спрямовані на розв’язання комунікативних завдань навчання іноземних мов, а з іншого – відповідали б психолого-віковим особливостям і фізіологічним можливостям учнів початкової школи, враховували потреби та інтереси дітей цієї вікової категорії, а також активізували комунікативну, пізнавальну і творчу діяльність молодших школярів. Одним із таких засобів навчання іноземних мов є дидактична гра, оскільки, з точки зору вчених, вона спрямована на засвоєння і використання конкретних знань, умінь, навичок і є засобом навчання, основний педагогічний зміст і призначення якого – навчати діяти. Дидактична гра є механізмом цілеспрямованого керування учителем розумовою діяльністю учнів, а також засобом формування таких пізнавальних структур, які уможливлюють їм самостійно регулювати свою розумову діяльність.
Останнім часом спостерігається підвищення інтересу дидактів і методистів до проблем використання навчально-ігрових технологій. Накопичено позитивний досвід упровадження дидактичної гри у процес навчання іноземних мов учнів молодшого шкільного віку. Питання розроблення і використання дидактичної гри висвітлено у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (Л.В. Артемова, Ю.К. Бабанський, О.О. Барташников, Н.М. Бібік, П.П. Блонський, В.І. Бондар, С.С. Вдовенко, О.О. Вербицький, І.М. Верещагіна, Л.К. Грицюк, І.А. Данилович, О.О. Деркач, Т.А. Жукова, Д.Б. Ельконін, Р.І. Жуковська, О.Г. Квасова, М.В. Кларін, В.А. Крутій, Н.В. Кудикіна, Ю.І. Мальований, О.В. Малихіна, М.М. Микитянська, Р.М. Миронова, О.І. Негневицька, В.І. Решетняков, Г.В. Рогова, К.А. Родкін, О.Я. Савченко, В.Г. Семенов, М.Ф. Стронін, А.П. Усова, Г.С. Швайко, Г.І. Щукіна та ін.). На їхню думку, застосування педагогічної технології використання дидактичної гри у процесі навчання активізує навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів, сприяє розвитку творчого мислення, умотивовує навчальну діяльність учнів.
Констатуючи суттєвий внесок названих дослідників, слід зауважити, що донині недостатньо обґрунтованими залишаються дидактичні умови використання гри на уроках іноземних мов у початковій школі. Увага дослідників, яких цікавила ця проблема, здебільшого зосереджується на з’ясуванні сутності навчально-ігрової діяльності, визначенні її дидактичних можливостей у навчально-виховному процесі тощо. Як правило, поза увагою учених залишається той факт, що саме по собі застосування дидактичної гри не може цілком гарантувати підвищення ефективності навчальної діяльності учнів. Лише за певних дидактичних умов педагогічна технологія використання дидактичної гри може сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.
Недостатня розробленість дидактичних засад організації та проведення дидактичної гри з позицій особистісно орієнтованого та комунікативно діяльнісного підходів до навчання іноземних мов у початковій школі обмежує можливості її застосування у навчально-виховному процесі. У зв’язку з цим виникла необхідність у визначенні та обґрунтуванні сукупності дидактичних умов, які сприяли б ефективному формуванню іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів у процесі навчально-ігрової діяльності, умотивовували її, стимулювали активну міжособистісну взаємодію суб’єктів навчального процесу, забезпечували позитивний вплив дидактичної гри на розвиток учнів молодшого шкільного віку, на формування у них умінь використовувати свої знання у практичній діяльності тощо.
Аналіз спеціальної літератури показав, що у вітчизняній і зарубіжній науці відсутні усталені погляди на класифікацію ігор взагалі й дидактичних зокрема, що не дає змоги віднести ту чи іншу дидактичну гру до певної групи. Не існує і чітких підходів до визначення дидактичного статусу гри. Вчені пов’язують її з методами навчання (А.І. Буновер, Л.В. Волкова, Г.І. Вороніна, Т.А. Жукова та ін.), з прийомами навчання (Л. К. Грицюк, В. В. Давидов), із формами навчання (А.К. Бондаренко, С.С. Вдовенко), з видами навчальної діяльності (Т.І. Олійник, Т.А. Чистякова), а також категоризують дидактичну гру як засіб навчання (О.О. Деркач, В.М. Плахотник, О.Я. Савченко, С.Ф. Щербак та ін.).
Прогалини у цій галузі підтверджують і результати анкетування учителів іноземних мов, які працюють у початковій школі. Аналіз одержаних даних показав, що із 120 респондентів у педагогічній діяльності постійно використовують дидактичні ігри 73,5 % опитаних, зрідка – 19,5 %, зовсім не використовують – 7 % педагогів. Додаткові дослідження показали, що вчителі мають практичні труднощі з організацією і проведенням ігор. На думку педагогів, це зумовлено нестачею спеціальної літератури і рекомендацій щодо застосування дидактичної гри, недостатнім досвідом учителів, браком навчального часу тощо.
Багатогранність і складність зазначених проблем, необхідність визначення місця дидактичної гри в сукупності засобів навчання, а отже, розроблення моделі процесу навчання іноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної гри, обґрунтування дидактичних умов організації навчально-ігрової діяльності учнів початкової школи зумовлюють вибір теми дослідження "Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України "Науково-методичне забезпечення системи навчання іноземних мов у початковій школі" (протокол № 1, від 09.01.2003 р.).
Тему роботи узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 26.10.2004 р.).
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і розроблення педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів.
Для реалізації поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:
здійснити теоретичний аналіз проблеми, визначити стан її розв’язання у практиці навчання іноземних мов учнів початкової школи, з’ясувати дидактико-методичні передумови використання дидактичної гри та її функції як засобу навчання молодших школярів;
розробити класифікацію ігор і на її основі – систему дидактичних ігор, яка відповідала б цілям і змісту навчання іноземних мов учнів початкової школи;
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Квадратні рівняння. Теорема Вієта. Розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, що зводяться до квадратних
Шляхи навчання діалогічного мовлення
Точні і природничі науки в античній Греції
Інноваційні методи навчання на уроках зарубіжної літератури
Формування поняття функції в курсі середньої школи