Сторінка
34

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Учні, що перебували на високому рівні взаємодії, вирізнялися здатністю до швидкого включення у навчально-ігрову діяльність (в переважній більшості). Цей рівень співробітництва характеризувався високою активністю молодших школярів на всіх етапах дидактичної гри (вибір гри, підготовка обладнання для її проведення, обговорення та підведення підсумків дидактичної гри тощо).

Експериментальні дані, що характеризують рівні взаємодії вчителя й учнів, відображено на рисунку 3.5.

Рис. 3.5. Рівні взаємодії вчителя й учнів

Як видно на графіку, рівень взаємодії в експериментальних групах протягом експериментального навчання можна назвати високим (25 із 35 проведених уроків). Сім уроків характеризувалися середнім рівнем і лише перші уроки були наближені до низького рівня (переважно у других класах). Це пояснюється рядом об’єктивних причин, зокрема, відсутністю ігрового досвіду в учнів, нестійкістю психологічного клімату в класі, рівнем адаптації молодших школярів до умов шкільного життя.

У процесі спостереження за учнями контрольних груп ми отримали дещо інші показники. Уроки в контрольних групах відрізнялися в основному середнім рівнем взаємодії вчителя й учнів, оскільки традиційний характер навчання не повною мірою позитивно впливав на мотиваційну сферу школярів, задовольняв їхні потреби, бажання та інтереси, не створював умови для самореалізації особистості кожного учня, розвитку його творчої активності. А відтак, вчитель здебільшого сам робив висновки, пропонував варіанти розв’язання навчальних завдань, аналізував навчальні досягнення учнів тощо.

Проаналізуємо зміни характеру навчальної діяльності у процесі дидактичної гри. Розглянемо динаміку розвитку пізнавальної активності учнів, яка визначалася рівнем залучення молодших школярів до навчального процесу. За цим показником учнів було розділено на три групи, що дозволило зробити певні висновки про активність учасників експерименту. Перша група (1) – залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності не перевищує 30 % від загальної кількості учнів. Друга група (2) – пізнавальна активність школярів складає від 30 % до 70 %. Третя група – залучення учнів перевищує 70 %.

Спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями і вчителями доводять, що динаміка розвитку активності учасників експериментальних груп якісно відрізняється від аналогічного показника у контрольних групах, що відображено на рисунку 3.6.

Рис. 3.6. Динаміка розвитку пізнавальної активності учнів експериментальних і контрольних груп

Так, для експериментальних груп у більшій мірі характерним був третій рівень залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності, що становить понад 70 % від загальної кількості учнів у групах. Лише на перших уроках спостерігався другий рівень активності (переважно в учнів других класів). Аналізуючи показники на графіку, помічаємо, що активність зростала з кожною наступною грою. Це свідчило про поступове подолання учнями психологічних бар’єрів, що пов’язано з позитивною атмосферою самої дидактичної гри. У молодших школярів, за нашими спостереженнями, з’являлась упевненість у своїх можливостях, потреби реалізувати свої здібності. Активність учнів простежувалась у бажанні виконати завдання, що вимагали додаткових зусиль, досягти максимально можливого для себе успіху, стати лідером, підтримати інших гравців своєї команди.

У контрольних групах більшість уроків характеризувалися другим рівнем включення у навчально-пізнавальну діяльність. Лише на десятому, одинадцятому та двадцять сьомому уроках фіксувався третій рівень. У цілому динаміка розвитку активності учнів експериментальних груп мала тенденцію до зростання, на відміну від контрольних груп.

Далі опишемо результати післяекспериментальних зрізів, які відображають рівень сформованості в учнів іншомовної комунікативної компетенції як одного з визначених нами критерів ефективності дидактичної гри (див. підрозділ 2.3). (Методику проведення післяекспериментальних зрізів подано у додатку Е).

Нагадаємо, що близько 40% навчального часу на уроках в експериментальних групах відводилося на дидактичні ігри, у процесі яких організовувалося засвоєння мовного матеріалу. Контрольні групи працювали відповідно до змісту підручників.

Зріз І. Визначення рівня сформованості мовної компетенції.

З цією метою нами було розроблено тест, який складався з чотирьох завдань, які враховували фонетичний, лексичний, граматичний та орфографічний аспекти мови. Мовний матеріал для тесту був відібраний з підручників, на основі яких здійснювалось експериментальне навчання.

Перевіривши роботи учнів контрольних й експериментальних груп, ми виявили такий рівень сформованості мовної компетенції школярів. (див. табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Рівень сформованості мовної компетенції школярів