Сторінка
11

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

творчі ігри, які сприяють подальшому розвитку мовних навичок.

За нашими спостереженнями, дослідники досить часто надають пріоритетної уваги іграм, які, здебільшого, спрямовані на мовні аспекти спілкування (фонетичні, лексичні, граматичні, орфографічні) (А.А.Деркач, Є.А. Масліна, Є.І. Негневицька, Л.І. Смагіна та інші). Ми частково погоджуємося з цією позицією і врахуємо її у процесі створення власної класифікації, оскільки мовлення учнів не відбудеться без знання певного обсягу мовних одиниць, а несформованість відповідних фонетичних, лексичних і граматичних навичок не зможе забезпечити його нормативність. Але разом із тим, у контексті комунікативно-орієнтованого підходу до навчання іноземних мов пріоритетною метою є формування та удосконалення у школярів механізмів спілкування у різних видах мовленнєвої діяльності : аудіюванні, говорінні, читанні, письмі. А це означає, що переважна більшість ігор повинна відповідати цій меті, тобто забезпечувати формування в учнів відповідних механізмів спілкування.

Ураховуючи досвід класифікації дидактичних ігор та власні міркування щодо досліджуваної проблеми, ми дійшли висновку, що чинне поняття "дидактична гра" можна розширити, виділивши з нього групу ігор, які готують до комунікативної діяльності (ігри, спрямовані на формування мовної компетенції), та ігри, що забезпечують комунікативну діяльність (сприяють формуванню мовленнєвої, соціокультурної та загальнонавчальної компетенцій учнів початкової школи). Таку диференціацію можна зобразити у вигляді схеми.

Рис. 1.5. Типологія дидактичних ігор для навчання іноземних мов

Як ілюструє схема, у навчанні іноземних мов доцільно керуватися принципом наступності, тобто поступового переходу від ігор, спрямованих на формування мовних навичок, до ігор, які власне забезпечують формування і подальший розвиток механізмів мовлення. Тобто, розглядати навчально-ігрову діяльність як засіб формування та удосконалення знань, умінь і навичок під час навчання іноземних мов.

Під час організації навчального процесу з використанням дидактичної гри як цілісної системи навчання доцільно виходити також і з урахування інших принципів, на основі яких конструюється навчальний процес і які є найбільш значущими.

Процес навчання усіх предметів шкільного циклу, у тому числі й іноземної мови, значною мірою здійснюється відповідно до принципів дидактики. Дидактичні принципи, як зазначається у науковій літературі, спрямовані на досягнення ефективного рівня навчання, оволодіння основами знань та формування навичок і вмінь.

У науковій літературі визначені такі дидактичні принципи:

всебічного розвитку особистості;

виховуючого навчання;

зв’язку навчання з життям;

усвідомленого навчання;

творчої активності;

наочності;

систематичності навчання;

міцності засвоєння знань;

науковості й доступності у навчанні;

урахування індивідуальних особливостей учнів;

новизни;

поступового зростання складності;

наступності й перспективності навчально-виховного процесу;

взаємозв’язку навчання і розвитку;

мотиваційного забезпечення навчання;

принцип співробітництва;

індивідуалізації й диференціації навчання та ін. (Ю.К. Бабанський, О.Я. Савченко, М.М. Скаткін та ін.).

Усі зазначені принципи взаємопов’язані та взаємозалежні, що, у свою чергу, дозволяє розглядати їх як певну дидактичну систему. Як уже зазначалось, на основі цієї системи здійснюється навчання усіх без винятку предметів, що дає можливість вважати ці принципи універсальними.

За результатами аналізу наукової літератури ми з’ясували, що дидактична гра як один із засобів навчання, певною мірою реалізує зазначені дидактичні принципи. З одного боку, під час її організації на уроці існує можливість застосування різного виду наочності (іграшки, схеми, картки тощо). З іншого боку, як нами вже зазначалось у першому підрозділі, навчально-ігрова діяльність є одним із доступних для молодших школярів засобів навчання. Окрім того, психологами доведено, що дидактична гра відповідає психолого-віковим особливостям молодших школярів, їхнім потребам та інтересам. Використання навчально-ігрової діяльності на уроках дозволяє пов’язати навчальний процес із життям, оскільки гра як провідна діяльність у цьому віці є його невід’ємною складовою. Аксіоматичним, на наш погляд, є також і твердження про те, що засобами дидактичної гри можна не лише навчати, а й виховувати учнів. На користь цього твердження свідчать численні дослідження у цій галузі (А.В. Артемова, А.К. Бондаренко, О.Г. Квасова, О.П. Усова та ін.). Окрім того, нам уявляється, що систематичне застосування навчально-ігрової діяльності на уроках іноземних мов дозволить забезпечити реалізацію принципу міцності знань.

У зв’язку з тим, що процес навчання іноземних мов має особливий характер у порівнянні з іншими предметами шкільного циклу, дидактична гра, яка проводиться на цих уроках, повинна організовуватись, з одного боку, з урахуванням дидактичних принципів навчання, а з іншого – забезпечувати реалізацію й іншої групи принципів, які відображають специфіку іноземної мови як навчального предмета.

Узагальнивши існуючі думки щодо цієї проблеми, ми виділили такі принципи процесу навчання іноземних мов із використанням дидактичної гри :

принцип комунікативного спрямування дидактичної гри

Цей принцип вимагає розглядати процес спілкування як спосіб залучення учасників до гри, як діяльність, спрямовану на вивчення іноземної мови, оволодіння мовою як засобом спілкування, що є показником сформованості іншомовної комунікативної компетенції.

Думається, що реалізація цього принципу відбувається у навчальному іншомовному комунікативному середовищі, засобом організації якого є дидактична гра. Як нами вже зазначалось, у цьому середовищі вмотивовано використовується кожна нова репліка, учень сам вибудовує послідовність і зміст цих реплік.

принцип доступності дидактичної гри

Відбираючи дидактичну гру, особливо важливо визначити, чи відповідає її зміст когнітивним і пізнавальним можливостям учнів початкової школи, рівню їх навченості. Тобто чи буде навчальний матеріал, що вивчається у процесі навчально-ігрової діяльності, доступним для опанування школярами. Окрім того, зміст дидактичної гри, що проводиться на уроках іноземних мов, повинен бути цікавим молодшим школярам, викликати в них позитивні емоції, задовольняти допитливість та інтерес, умотивовувати мовленнєві дії учнів;

принцип мотиваційного забезпечення навчального процесу засобами дидактичної гри

Як нами вже зазначалося, молодші школярі не мають природної потреби до вивчення іноземних мов. Засобом спілкування вдома, у школі, серед однолітків для них є рідна мова. А це означає, що процес навчання іноземних мов у початковій школі необхідно вмотивовувати, оскільки без мотиву не може виникнути жоден вид діяльності.

Мотивація, як її розуміють фахівці, це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які пробуджують у людини прагнення займатись певним видом діяльності (Л.І. Божович, Л.А. Гордон, А.Г. Ковальов, О.Я. Савченко та ін.). Вона є вихідним психологічним чинником успішного оволодіння молодшими школярами іноземною мовою. Дидактична гра цілком реально реалізує принцип мотиваційного забезпечення навчального процесу. Оскільки, цей засіб викликає в учнів позитивні емоції, враховує потреби, інтереси та бажання молодших школярів – чинники, які визначають сутність поняття "мотивація".