Сторінка
29

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Таблиця 3.4 Результати перевірки володіння учнями граматичним матеріалом

Зіставивши відповідні показники, ми дійшли висновку, що учні експериментальних і контрольних груп володіють лексичним і граматичним матеріалом на однаковому відносно рівні.

Третє завдання передбачало визначення рівня оволодіння учнями мовленнєвим матеріалом. За результатами тестування, він, у цілому, виявився адекватним можливостям учнів із точки зору правильності оформлення висловлювань у мовному відношенні. Під час виконання третього завдання школярі, в основному, припускалися граматичних помилок: неправильний порядок слів у реченні, помилкове вживання форм дієслова, пропуск артикля, побудова речення відповідно до синтаксичних правил рідної мови тощо. Інтереферуючий вплив рідної мови особливо відчувався у тих випадках, коли учні намагалися передати основний зміст прочитаного тексту, формулюючи власні висловлювання. А це означає, що в молодших школярів ще не достатньо добре сформовані чіткі мовленнєві стереотипи, їм бракує мовних засобів вираження думки.

Наступним етапом підготовчої стадії другого етапу експерименту стало дослідне навчання учнів експериментальних груп для моделювання оптимального режиму розгортання дидактичної гри у часі, а також її місця на уроці іноземної мови.

Проведений нами аналіз низки досліджень з цієї проблеми засвідчив, що вчені не мають єдиної точки зору на визначення тривалості кожної окремо взятої дидактичної гри та, зокрема, на обсяг навчального часу, що відводиться для організації дидактичних ігор різних видів на уроці іноземної мови. П.Ф. Лесгафт рекомендує використовувати з цією метою 10-15 хвилин для кожної гри, а К.А. Родкін – 5-7 хвилин. М.Д. Касьяненко та В.А. Крутій переконують, що оптимальна тривалість дидактичної гри має складати 6-10 хвилин. З точки зору Н.Н. Богомолової, Н.А. Бойченка, навчально-ігрова діяльність повинна займати третину уроку іноземної мови у початковій школі. М.Ф. Стронін стверджує, що протягом уроку доцільно організовувати 2-3 гри різної тривалості.

Названі вчені рекомендували тривалість дидактичної гри відповідно до особливостей певного навчального предмета, кожний з яких має свої труднощі, мету і завдання. Процес навчання іноземних мов має деякі відмінності від інших предметів. А відтак, вимагає іншого часу для проведення дидактичної гри.

Спираючись на наукові дослідження А.В. Артемової, Н.Н. Богомолової, Н.А. Бойченка, І.С. Гарамонової, Л.К. Грицюк, М.Д. Касьяненка, В.А. Крутій, Н.В. Кудикіної, І.С. Ладенко, Р.М. Миронової, К.А. Родкіна, М.Ф. Строніна та з метою реалізації одного із завдання дисертації ми розділили учнів на шість груп. Відповідно до розробленої нами класифікації дидактичних ігор (див.: Підрозділ 1.3) у кожній з цих груп було організовано серію ігор різних видів: чотири гри для формування мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних, орфографічних), по одній дидактичній грі для розвитку вмінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), одна гра для формування соціокультурних навичок і вмінь.

У кожній групі учнів серії дидактичних ігор проводилися відповідно до одного із шести режимів. Для визначення тривалості дидактичної гри у кожному з цих режимів ми враховували рекомендації зазначених вище вчених, але не абсолютизували жодної з них.

Таблиця 3.5 Режими тривалості дидактичної гри

Після завершення дослідного навчання було здійснено перевірку рівня сформованості в учнів іншомовної комунікативної компетенції у межах іншомовного навчального матеріалу, передбаченого для оволодіння школярами у змісті організованих дидактичних ігор. Запропонований учням тест включав у себе ряд завдань, безпомилкове виконання яких приймалося за 100%. Для кожного з учасників експерименту обраховувався й віднімався від 100% коефіцієнт його помилкової діяльності. Таким чином ми визначали, в якому із шести режимів тривалості дидактичної гри виявиться найбільший відсоток учнів, які досягли середнього рівня навченості. За визначенням В.П. Безпалька середній рівень навченості становить 70,6%, що свідчить про ефективність певної педагогічної технології навчання і обраховується за допомогою формули:

Формула 3.2

K = Q/n

де

К – коефіцієнт навченості (70,6%)