Сторінка
35

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Дані, наведені у таблиці 3.10, свідчать про те, що в учнів експериментальних груп рівень сформованості мовної компетенції виявився дещо вищим. У середньому 65 школярів (31,9 %) експериментальних груп не припустилися жодної помилки, виконуючи тест. У контрольних групах цей показник склав – 27,5 % (55 учнів). А відтак, різниця між експериментальними й контрольними групами склала 4,4 %. Більшість дітей експериментальних груп не відчували особливих труднощів у виконанні завдань, що свідчить про те, що учні добре засвоїли запропонований обсяг мовного матеріалу. Окремі школярі контрольних груп потребували допомоги педагогів. Двоє учнів (1%) узагалі не змогли виконати два завдання тесту.

Зріз ІІ. Визначення рівня сформованості мовленнєвої компетенції (компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі).

Завдання 1. Для визначення рівня сформованості у школярів компетенції в аудіюванні учні експериментальних і контрольних груп прослухали іноземною мовою текст. Після цього із восьми запропонованих учителем речень школярі повинні були обрати і відмітити (√) ті з них, які відповідали змісту прочитаного тексту, або (χ) – ті, що не відповідали. Результати виконання цього завдання виявилися такими (див. табл.3.11).

Таблиця 3.11 Результати тестування рівня сформованості в учнів компетенції в аудіюванні

Завдання 2. Визначення рівня сформованості компетенції у говорінні. Друге завдання післяекспериментальних зрізів було успішно виконане учнями обох груп. Однак, внаслідок того, що учні експериментальних груп виявились краще підготовленими до продуктивної мовленнєвої діяльності, їхнє мовлення відрізнялось від мовлення учнів контрольних груп більшою впевненістю, умотивованістю мовленнєвих дій, послідовністю, цілісністю, завершеністю, меншою кількістю допущених помилок. Цього, на наш погляд, вдалося досягти завдяки тому, що в учнів експериментальних груп не лише були якісніше сформовані мовні навички, але й тому, що вони мали більше мовленнєвої практики щодо використання вивченого мовного матеріалу під час участі у дидактичних іграх, які забезпечували більшості школярів безпомилкову діяльність, активність у спілкуванні, логічність і завершеність мовлення.

Щодо розвитку подібних умінь в учнів контрольних груп, то лише 8 % із них оволоділи комунікативними вміннями повною мірою. Решта молодших школярів виявили здатність вести монологічне спілкування, яке характеризувалося нелогічністю, часто було не повним і не завершеним, із значною кількістю помилок і хезитаційних пауз, і частково діалогічне спілкування, яке зводилося в основному до постановки запитань і відповідей на них. Результати виконання цього завдання уміщено у таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 Результати тестування рівня сформованості в учнів компетенції в говорінні

Як видно з таблиці, найбільшої кількості балів – 17 (тут кількість балів відповідає кількості сюжетних малюнків, спираючись на зміст яких, учні будували свої розповіді) досягли дев’ять учнів із експериментальних груп і лише два учні із контрольних груп. Найменший показник у контрольних групах – 3 бали (5 учнів), а в експериментальних – 4 бали (3 учнів).

Схожі результати фіксувалися й після виконання учасниками експерименту третього завдання зрізів. Рівень сформованості компетенції в читанні в учнів експериментальних груп певною мірою вищий, ніж в учнів контрольних груп, а коефіцієнт помилковості відповідно нижчий.

Таблиця 3.13 Результати тестів 1 і 2 третього завдання зрізів у середньому в групах