Сторінка
1

Єдність естетичного та трудового виховання у процесі навчання писанкарству дітей

У джерела народної творчості, зокрема у писанкове мистецтво, його творці вкладали життєву мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність сприйняття оточуючого світу. Це той багаж, творче засвоєння якого забезпечує успішний розвиток народного мистецтва - справді здорового, розрахованого на довговічність життя.

Правдивість старої легенди доводить: наш народ доти буде процвітати, допоки українські жінки писатимуть писанки. Мистецтву писанки, як і вишивки вчаться з дитинства. Саме тому заняття з писанкарства можуть бути впроваджені в практику школи з початкових класів.

Ознайомлення з таким видом народних художніх ремесел, як писанкарство починається з порівняння і зіставлення його з іншими видами ( вишивання, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, гончарство) які сягають своїм корінням у глибину віків і характеризують духовний світ стародавнього й сучасного населення України. Наприклад, специфіка орнаментальних композицій на писанці та у вишивці зумовлена, насамперед, характером предмета, матеріалу, форми, техніки та способу виконання.

За допомогою зіставлення і порівняння визначено місце писанки в системі інших видів мистецтва і зроблено висновок, що вона є виявом мініатюрного живопису.

Сьогодні відновлення і збереження місцевих традицій народних художніх ремесел являє собою велику проблему, яку необхідно розв'язувати в комплексі , підключивши в першу чергу заклади народної освіти. Тому надзвичайно важливо використовувати уроки трудового навчання у початкових класах для опанування учнями різних традиційних видів художньої обробки матеріалів, виготовлення ними суспільне корисних художньо-ужиткових виробів.

Дослідження з педагогічної психології тісно взаємопов'язані з загальною й дитячою психологією, що представляє собою важливі умови для побудови науково обґрунтованої системи навчання, особливого виду народного мистецтва - писанкарства. Розробка цілей, змісту, принципів, методів і організації навчання та виховання відбувається з опорою на навчання - дидактику ( від неудосконалених форм до більш удосконалених, від простих вправ до більш складних завдань) і теорію виховання.

КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Тема. Оздоблення яйця мозаїкою з бісеру.

Мета. Ознайомити учнів з поняттям “мозаїка”. Розповісти про звичаї та обряди святкування Великодня, навчити оздоблювати яйце мозаїкою з бісеру, гармонійно підбирати кольори, розвивати уяву, фантазію, виховувати старанність, акуратність, любов і повагу до праці, до народних традицій.

Обладнання: дерев’яне яйце, бісер, олівець, мисочки для бісеру, пластилін, рушник, кошик з писанками.

Хід уроку

І.Організаційна частина

а) підготовка робочих місць учнів (на перерві)

б) організація учнів до роботи.

- Добрий день! В добрий час.

Рада, діти, бачить вас.

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними – і хлоп’ята.

- Сядьте всі рівненько і дуже уважно мене слухайте.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Великий день нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить

Христос воскрес!

- Діти, чи знаєте ви, про який великий день це віршик?

- А чому цей день так називають?

- Як у нас святкують Великдень?

- А хто найголовніший у великодньому кошику? (писанка).

- А чи знаєте ви, як роблять писанки?

(Вчитель кладе на застелений вишитим рушником стіл кошик з писанками, крашанками, яйцями, оздобленими бісером).

- Сьогодні ми навчимося оздоблювати яйце дуже цікавим способом – мозаїкою з бісеру.

(на дошці – “Словничок-помічничок”)

- Прочитаємо всі разом

Мозаїка – викладання зображення дрібними частинками матеріалу: кусочками скла, керамічної плитки, пластмаси, камінцями, кусочками паперу. Насінням, соломкою, бісером.

ІІІ. Виклад нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою. Ставлять на святковому столі. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в цьому світі. В Канаді навіть є пам’ятник писанці, а в нашому місті Коломиї – музей писанки.

Писанка – найкращий подарунок рідним до Великодніх свят. Ось вирішила своїми руками зробити писанки для рідних.

2.Слухання вірша.

Гарна писанка у мене

Мабуть, кращої нема

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала 5 яєць

Та як шосте закінчила

Тато мовив: “Молодець!”

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Звичай фарбувати яйця – дуже давній, спочатку яйце фарбували в один колір (тепер їх називають галунками, крашанками) і потім люди навчилися малювати на них різний орнамент. Так виникла писанка.