Сторінка
1
План
1. Освітні завдання курсу “Я і Україна”.
2. Формування наукового світогляду.
3. Патріотичне та економічне виховання молодших школярів.
4. Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодих школярів.
5. Естетичне виховання молодих школярів.
1. Освітні завдання природознавства
Основні завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.
Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.
Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.
2. Формування наукового світогляду.
Формування в учнів світогляду на уроках передбачає: 1) навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені; 2) навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.
Для формування наукового світогляду учнів необхідні такі умови: 1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства; 2) застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку; 3) створення таких ситуацій, коли в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи; 4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду; 5) систематичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.
Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду.
При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікроби. Про це знали попи й обдурювали людей, наділяючи торфові болота цілющими властивостями ніби-то внаслідок того, що вони відслужили молебень.
3. Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів
У цій справі важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею людей свого села, району, області, республіки і всієї країни, з досягненнями передовиків виробництва. Отже, виховання патріотизму передбачає використання насамперед краєзнавчого матеріалу. Треба завжди пам'ятати, що наша радянська дійсність дає безліч прикладів радянського патріотизму, які слід використовувати у навчальній роботі. В справі виховання патріотизму велика роль позакласної роботи.
Екологічне навчання і виховання — це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації й активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. У завдання екологічної освіти входять: 1) засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи і суспільства; 2) розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема; 3) оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі; 4) розвиток потреби у спілкуванні з природою; 5) активізація діяльності по охороні й поліпшенню навколишнього середовища.
У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Причому основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення.
У процесі роботи більшість учителів акцентує увагу на значенні природи у господарській діяльності людини і майже не розкриває її естетичні цінності. Проте для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання педагога — передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо ЇЇ вивчення і практичними діями з охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування дітей з природою при проведенні спостережень, під час екскурсій, прогулянок, походів. Так, під час сезонних екскурсій у природу з другокласниками вчитель не лише допомагає дітям виділяти характерні ознаки кожної пори року, а й виховує любов до рідної природи, почуття прекрасного, формує навички грамотної поведінки в природі.
1 2
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Виховання дитячого колективу за В.О. Сухомлинським
Соціально-психологічні детермінанти самоактуалізації фахівців дошкільної освіти
Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
Формування логічного і алгоритмічного мислення у школярів молодших класів
Пріоритети здоров’язберігаючої діяльності