Сторінка
13

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

Допринципів внутрішньо-училищного контролювченими віднесено: цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, гласність.

Користь внутрішньо-училищного контролю засвідчують матеріали тогочасної преси, на сторінках якої постійно розкривався досвід його реалізації під час навчально-виховного процесу. Так, у деяких училищах результати контролю та аналізу записувались у спеціальні журнали, які були заведені кожним педагогом та майстром виробничого навчання. На перших сторінках журналу фіксувались результати загального контролю (стан плануючої документації, наявність та стан навчального плану та програми, стан навчальної документації, наявність та стан дидактичного матеріалу), далі містився аналіз уроків. Зазначимо, проведення систематичного контролю суттєво впливало на результати роботи учнів, про що свідчить їхня успішність: якщо у 1971-1972 рр. вона складала 96,5%, то в 1972-1973 рр. зросла до 98,6% .

Якість контролю залежала також від його раціональної організації. Так, матеріали тогочасної педагогічної преси свідчать, що в училищах розроблялись графіки контролю навчально-виховного процесу керівниками навчальних закладів. Вони здійснювали контроль, результати контролю заносили до спеціальних журналів. Наприкінці навчального семестру всі училища подавали до управління звіти про підсумки його проведення та пояснювальні записки, в яких було відображено позитивне та негативне в організації навчально-виховного процесу, а також заходи щодо усунення недоліків. Відділ узагальнював ці матеріали і виносив їх на обговорення на навчально-методичну нараду із запрошенням директорів, їхніх заступників, а також майстрів виробничого навчання та викладачів дисциплін, за результатом чого приймались відповідні рішення.

Вивчення методично-педагогічної літератури з питань організації навчально-виховного процесу дозволило встановити коло функцій та обов’язків суб’єктів, що здійснюють контроль навчально-виховного процесу у досліджуваний період, що представлено у табл. 1.4.

Така складна система контролю сприяла більш ретельному підходу до організації навчально-виховного процесу та поглиблення його аналізу керівництвом училища, а також прийняттю більш оптимальних рішень, спрямованих на послідовне усунення існуючих недоліків.

У ході дослідження виявлено і негативні сторони здійснення контролю. Так, аналіз довідки “Про стан планування навчально-виховного процесу в навчальних закладах Херсонського обласного управління профтехосвіти”, навпаки висвітлює саме негативні наслідки неякісного проведення внутрішньо-училищного контролю за навчально-виховним процесом. Так, у результаті несистематичного здійснення контролю керівництвом навчального закладу, згідно матеріалів цієї довідки, програма навчально-виховного процесу не була виконана, оскільки учні групи “ кравців ” (майстер виробничого навчання Г. Попова) ТУ №2 під час уроків виробничого навчання шили фартухи замість передбачених пальто.

Інші архівні документи, згідно дисертації Попової Т.І. також підтверджують, що брак контролю погіршував дисципліну, як інженерів-педагогів, так і самих учнів.

Але загальну позитивну тенденцію здійснення контролю засвідчують цікаві пропозиції щодо контролю за діяльністю інженерів-педагогів під час навчально-виховного процесу. Так, було запропоновано ввести обов’язкові відгуки керівництвом училища про роботу кожного інженера-педагога, що сприяло підвищенню відповідальності інженерів-педагогів за проведення всього навчально-виховного процесу. На наш погляд, висунута пропозиція мала сенс, оскільки спрямовувала інженерів-педагогів більш професійно виконувати свою справу.

Отже, проведене дослідження свідчить, що користь внутрішньо-училищного контролю полягала в систематичному його здійсненні керівництвом училища, що сприяло послідовному зростанню педагогічної майстерності інженера-педагога, розвитку його інтелектуальних та моральних якостей, що інтегрувалося в доцільності побудови навчального процесу і відбивалося на формуванні знань, вмінь та навичок в учнів.

У професійно-технічних закладах, як засвідчує вивчення дисертації Попової Т.І., не менш важлива роль відводилась здійсненню майстром виробничого навчання та викладачам різних дисциплін:

- за присутністю учнів на заняттях та виконання ними встановлених норм та обов’язків;

- за організацією праці та навчальної діяльності учнів;

- за рівнем знань та вмінь учнів, тобто повноти, міцності та правильності їх використання в навчально-виховному процесі.

У ході наукового пошуку встановлено, що важливим завданням для інженерів-педагогів у ході контролю було виявлення результатів навчання та кваліфіковане оцінювання праці учнів, що здійснювалось на підставі критеріїв, які були наведені в нормативних документах. Основними критеріями були якість роботи, продуктивність праці, дотримання навчального режиму, що вимагався у училищі, правильність прийомів праці, організація та культура під час навчально-виховного процесу, вміння використовувати обладнання, інструменти, пристрої, виконання вимог техніки безпеки.

Здійснення інженером-педагогом регулярного контролю за результатами діяльності учнів поступово привчало їх до самоконтролю, за рахунок чого відбувалося формування культури праці, яка забезпечувала акуратне виконання завдань, додержання визначених норм та правил, а також найбільш раціональний темп та ритм у роботі, що було необхідним для якісної та продуктивної праці.

Недостатній контроль з боку викладача дисципліни “Конструювання одягу”, як свідчать аналіз довідки “Про результати перевірки стану організації теоретичних занять учнів навчальних закладів Житомирського обласного управління профтехосвіти ”, приводив до того, що деякі учні не мали методичних вказівок по виконанню самостійних завдань, не знали та не виконували норми навчального плану з дисципліни “Конструювання одягу”, порушували трудову дисципліну.

У ході дослідження встановлено, що не менш важливим напрямом контролю у ході навчально-виховного процесу також був облік майстром виробничого навчання наявності учнів на заняттях, що відмічалось у журналах з виробничого навчання. Ці заходи дозволяли виявити причини неявки та запізнень учнів і приймати необхідні міри для своєчасного виправлення ситуації.

Дуже важливим різновидом контролю під час виробничого навчання також було проведення для учнів кваліфікаційних екзаменів на заключному етапі виробничого навчання, за результатами яких кваліфікаційна комісія встановлювала учню кваліфікаційний розряд .

У досліджуваний період спостерігалось також і незвичайне проведення кваліфікаційного екзамену. Як свідчить аналіз матеріалів педагогічної преси, наприклад, іспит у ПТУ №40 м. Харкова здійснювався у формі ярмарку випускників, де були присутні представники керівництва училища, представники управління з питань торгівлі та побуту, обласної державної адміністрації, а також представники райдержадміністрації міста і області. Випускний екзамен проводився у формі показових виступів з демонстрацією одягу. І вже на ярмарку учні отримували пропозиції щодо майбутнього місця роботи.