Сторінка
21

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

Отже, вищезазначене показує недосконалість системи фінансування, управління та механізму забезпечення матеріальними ресурсам закладів професійної освіти.

Однак, на той час спостерігались і позитивні зрушення. Так, дані педагогічної преси свідчать про те, що Міністерство освіти і науки поступово сприяло переоснащенню матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів. Так, Міністр освіти того часу Станіслав Ніколаєнко повідомив, що на початок 2005 нового навчального року вже поставлено 809 сучасних комп'ютерних комплексів, це понад 12 тис. комп'ютерів. У 20 професійно-технічних навчальних закладах розпочато апробацію комп'ютерних програм із загальноосвітніх предметів (фізика, хімія, біологія, географія, інформатика, історія, економіка, людина і суспільство тощо). Понад 37% училищ підключено до мережі Інтернет.

Наприклад, у цей час у професійно-технічному навчальному закладі № 12 м. Бердичів проведена реконструкція та необхідний ремонт комп'ютерного класу, що відповідає стандартним вимогам.

А також прикладом є Тячівський професійний ліцей Закарпатської області, матеріально-технічна база якого: 20 навчальних кабінетів, 10 майстерень для підготовки кваліфікованих робітників, гуртожиток на 118 місць, їдальня 80 місць, актовий зал, спортивний зал, бібліотека, кімната для самопідготовки. Гордістю закладу є новий комп'ютерний комплекс, обладнаний в кінці 2005 року, в який входить 16 комп'ютерів.

Наприклад, ПТУ №7 м. Кривий Ріг, де матеріально-технічне забезпечення навчального процесу здійснюється шляхом ефективного використання кабінетів, лабораторій та виробничих майстерень. Кабінети центру обладнані сучасними меблями, комп’ютерами та іншою офісною технікою. Комп’ютери оснащені необхідними прикладними програмами. Центр працює над розширенням інформаційної бази навчального процесу за рахунок вдосконалення роботи бібліотеки та комп’ютерної лабораторії, 16 комп’ютерів підключено до мережі Інтернет. Комп'ютерний кабінет обладнаний сучасною технікою, що дає змогу оволодіти професійними технологіями. Для кожного викладача, майстра та учня забезпечено вільний доступ до мережі Інтернет. Комплектування бібліотеки здійснюється через бібліотечний колектор і налічує 86278 примірників – з них 8108 підручники, 8170 – художньої літератури. На електронних носіях накопичена велика кількість навчальної та фахової літератури (1500 примірників). Абонент може задовольнити запит літературою на будь-який смак, а також надати допомогу в навчальному процесі. В бібліотеці існує вільний доступ до друкованих видань з різних галузей знань. Кількість читачів становить 310 учнів і працівників. В читальному залі бібліотеки оформлений стенд періодичних видань.

Отже, з кінця 80 р. спостерігалось погіршення стану матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю із-за недостатнього фінансування. Однак з 2000 року змінились підходи до цього питання, що суттєво позитивно вплинуло на якість навчально-виховного процесу.

Таким чином, матеріально-технічне забезпечення є важливим чинником, що суттєво впливає на рівень якості навчального процесу. Однак, у різні роки досліджуваного періоду спостерігались різні вектори розвитку матеріально-технічного забезпечення. Так, для 1960-1980 років спостерігалось розширення та зміцнення навчально-матеріальної бази професійних училищ, оскільки професійні училища були закріплені за підприємствами та поліпшилась практична допомога підприємств професійним училищам. Але з кінця 80 років, з одного боку, припинилось матеріально-технічне оснащення професійно-технічних навчальних закладів підприємствами, частково припинилась фінансова допомога з боку держави. З іншого боку, професійно-технічні навчальні заклади були змушені шукати власні способи вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, що спонукало їх до видання підручників, видань, авторами, яких були самі викладачі.

Виховна робота в професійно-технічних навчальних закладах (1958-2008 рр.)

Ефективність організації навчального процесу в професійно-технічних навчальних закладах підвищувалась, як свідчить проведене дослідження за рахунок реалізації її виховного потенціалу. Дуже важливо, щоб в учнів остаточно сформувалась гордість за свою професію, повага до суспільно корисної праці, наполегливість у досягненні мети та подоланні труднощів, що складало основу професійної майстерності. Цінною, з цього приводу, для нас є думка М.М. Дьяченка, який вважав, що основна мета професійного виховання, полягає у формуванні в людях професійних та моральних якостей, що необхідні для успішної діяльності у конкретній галузі праці. Величезна ж заслуга професійного виховання міститься в тому, що вона повною мірою сприяє професійній адаптації молодих робітників до умов виробництва .

На підставі аналізу педагогічної літератури встановлено, що професійне виховання забезпечувалось, по-перше, єдністю теорії та практики, по-друге, інтеграцією навчання та виховання у єдиний процес, що залежало від рівня компетентності педагогів і наставника, постійного контролю і сприяло реалізації виховних можливостей виробничого навчання та посилювало її виховний вплив. Як свідчать результати дослідження, в учнів у ході професійної підготовки остаточно удосконалювались особистісні якості (наполегливість, самостійність, впевненість тощо) та здібності, відбувалось посилення несхильного прагнення до підвищення якості та продуктивності праці на підставі використання новітніх досягнень науки та техніки, а також розвитку загальної культури особистості, яка виступала могутнім та надзвичайно ефективним засобом поліпшення його працездатності, накопичувався виробничий досвід, формувалась психологічна та професійна готовність до трудової культури, що пов’язані з умінням планувати та раціонально використовувати свою працю, правильно розподіляти робочий час та трудові зусилля, доводити почате діло до кінця.

Встановлено також, що основну роль у виховному процесі відігравали інженер-педагог. При цьому їхні освітньо-виховні дії зумовлювали активну діяльність учнів, які її задоволенням брали участь у передбачених заходах, а також у громадському житті колективу, що посилювало ефект взаємодії.

Отже, у ході дослідження встановлено, що навчання у професійно-технічних навчальних закладах забезпечувала:

- Виховання професійної етики, що передбачало виховання відповідальності за здійснення діяльності як у професійному, так і моральному плані, професійної честі, з метою підтримки престижу швейної професії та для формування остаточної впевненості в правильності вибору даної спеціальності.

Професійна етика для спеціалістів швейного профілю також включала розвиток специфічних вимог ( естетичного смаку, культури спілкування) та норм моралі ( привітливості, доброзичливості, стриманості, ввічливості, добропорядності), додержання яких дозволяло справно виконувати професійні обов’язки.

- Виховання поваги до трудової діяльності, що вимагало вироблення поглядів на працю як на основу життя, джерело матеріального та духовного багатства суспільства, фізичного та духовного розвитку людини, формування трудової дисципліни в учнів, що ґрунтувалось на внутрішній переконаності у необхідності дотримуватися визначених правил та вимог, на розумінні смислу та значення цих вимог, на прагненні якнайкраще виконати доручену справу, усвідомлення ролі праці, своєї професії у процесі життєдіяльності спричиняло досягнення високоякісних результатів праці, що включало додержання технологічної дисципліни, виробничої етики, грамотне використання навчально-технічної документації, бережливе ставлення до обладнання, матеріалів, а також раціональну організацію праці;