Сторінка
25

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

З кінця 80-х років класним керівникам перестали оплачувати їх працю, результатом цього не приділялось достатнього часу виховним заходам, не проводились позакласні часи з учнями.

Аналіз періодичної преси показує, що у ПТУ №13 м. Чернігова Коваленко Т.А. класний керівник не здійснювала перевірку щоденників учнів, не перевіряли присутність та успішність учнів.

Так, наприклад, у ПТУ №8 м. Чернівці виховна робота майже не проводилась. Учні не мали бажання брати участь у позакласних заходах, наприклад, у щорічній виставці квітів та святковій лінійці, яка присвячена до Дня вчителя або у різних спортивних змаганнях.

В 1988 р. у Донецьку й Львові були проведені зональні наради директорів професійно-технічних училищ республіки, у яких взяли участь секретарі партійних, комсомольських організацій, працівники апарату ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР, ЦК ЛКСМУ, Госпрофобра СРСР і Госпрофобра УРСР, секретарі обкомів партії. На нарадах проаналізований стан навчально-виховного процесу в навчальних закладах профтехосвіти, намічені міри його подальшого вдосконалення – відзначалося, що стан виховної роботи в професійно-технічних училищах перебуває на недостатньому рівні, про що свідчить ріст правопорушень, чинених учнями професійно-технічних училищ.

Подальший розвиток законодавство України в сфері професійно-технічної освіти одержало вже в період незалежності, при цьому треба визнати, що в нормативних документах новітнього періоду проблемам виховання робочих кадрів у системі професійно-технічної освіти приділяється значно менше місця.

Для поліпшення виховного процесу з 1992 року виховна робота в системі професійно-технічної освіти розглядалася як складова частина професійної підготовки і до неї в передових професійно-технічних закладах, рахом із традиційними суб’єктами виховної роботи (викладачами, кураторами, майстрами виробничого навчання), були залучені нові фахівці:

1. Соціальний педагог, у функції якого входить дослідження соціуму закладу освіти; організація соціального захисту й опіки учнів, організація соціально-педагогічного консультування батьків учнів й інших громадян, що проживають у мікрорайоні; соціально-педагогічна профілактика життєдіяльності й побуту учнів; соціальна підтримка в становленні особистості учнів; рішення проблем соціальної адаптації учнівський молоді, що опинилася в складних життєвих ситуаціях; визначення стратегії й змісту роботи по формуванню самосвідомості, громадської позиції молоді; здійснення роботи з формування традицій, ідеалів, світогляду в рамках білоруської державності; здійснення профілактики асоціальних проявів учнів, прилучення учнів до роботи з нужденними громадянами, залучення до волонтерського руху.

2. Педагог–психолог, у функції якого входить здійснення психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики й психопросвітньої роботи, тісно взаємозалежної з особистісним, соціальним і професійним розвитком учнівської й студентської молоді, відповідно до цілей і завдань ідеологічної й ідейно-виховної роботи в закладах освіти.

Так, наприклад, у ПТУ № 11 м. Луганська з’явився психолог, до якого усі учні училища зверталися з різних питань.

Отже, у 1988-1995 рр. в системі професійного виховання та освіти майбутніх фахівців швейного виробництва відбулися значні зміни, які негативно вплинули на стан виховного процесу: багато правопорушень з боку учнів училища, відбулося ускладнення виховного процесу та самій системі професійного виховання в цей час приділялось менш уваги, ніж в попередній період; знизилась роль класного керівника у виховному процесі.

У період з 1996 по 2008 рік у практику роботи професійно-технічних училищ відбулося оновлення змісту виховання, а саме увійшли принципи педагогічного менеджменту і на цій основі будується сучасний виховний процес.

Підготовка планів виховної роботи ПТУ ґрунтується на дотриманні ряду вимог, що забезпечують реальність, безперервність, конкретність їхнього виконання. Насамперед це дотримання вимоги цільової спрямованості. Цілеспрямованість у цьому випадку розуміється як певна цільова настанова, як урахування минулого досвіду роботи, що розвиває й поглиблює основні напрямки роботи педагогічного й учнівського колективів. Це постановка приватних цілей у діяльності вчителів, класних керівників, громадських організацій. Одним з вимог виступає перспективність планування, коли мети діяльності педагогами й учнями приймаються, по-перше, як емоційно пофарбовані цілі, близькі, зрозумілі, бажані, й, по-друге, як стратегія, намічувана на тривалий строк, але проте реально усвідомлювана. У числі вимог, пропонованих до планування, необхідно виділити й таке, як комплексність. Дана вимога означає, що в ході розробки плану пропонується використання різноманітних засобів, форм, методів, видів діяльності в їхній єдності й взаємозв’язку.

Зневага цими вимогами в роботі навчального закладу часто приводить до недостатньої аналітичної обґрунтованості, неконкретності, непогодженості в планах різних шкільних управлінських структур.

У практиці роботи навчального закладу розробляються три основні види планів: перспективний, річний і поточний.

Перспективний план розробляється, як правило, на п’ять років на основі глибокого аналізу роботи за останні роки.

Річний план охоплює час виховної роботи на весь навчальний рік, включаючи літні канікули. Підготовка плану роботи здійснюється протягом поточного навчального року й проходить кілька етапів.

Поточний план складається на навчальний семестр, він є конкретизацією загального навчального річного плану.

Таким чином, наявність основних видів планів дозволяє координувати діяльність педагогічного, учнівського й батьківського колективів. Ці плани є стратегічними стосовно планів роботи кураторів навчальних груп, майстрів виробничого навчання.

Так, наприклад, у ПТУ №3 м. Чернівці відповідно до свого призначення виховна частина проводить постійний контроль, облік, аналіз виховної роботи, а саме - здійснення контролю за якісним проведенням виховних заходів, годин спілкування, відвідування та аналіз роботи викладачів, здійснює контроль за роботою практичного психолога, соціального педагога, класних керівників, вихователів, контроль за роботою учнівського парламенту, Ради профілактики та Ради гуртожитку, контроль за виконанням загальноучилищних планів виховної роботи, індивідуальних планів роботи класних керівників, вихователів, керівників гуртків спортивних секцій, контроль за станом успішності та відвідуванням уроків, аналіз і узагальнення звітів класних керівників, вихователів, керівників гуртків, роботи учнівського парламенту, підготовка звітів та інформації про виховну роботу та передача їх у відділ профтехосвіти. Виховною роботою з учнями займаються 6 вихователів. П’ятеро з них мають вищу педагогічну освіту, один середню – спеціальну. Всі мають великий стаж роботи на займаній посаді.

Вивчення досвіду роботи ПТУ показує, що планування розглядається часом як домінуюча функція керування виховним процесом у навчальному закладі. Зусилля керівників навчального закладу в такому випадку концентруються в основному на тому, щоб розробити план роботи, не забезпечивши його в організаційних, оцінному відносинах. Тому непогано спланована діяльність залишається нереалізованої, тому що не наведені в рух інші функції керування.