Сторінка
33

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

Як показало дослідження, ці та подібні прийоми не виходили за рамки п’ятибальної шкали та тому цілком відповідали традиційній системі досліджуваного періоду.

Важливо відзначити, що з метою підвищення якості знань учнів у 1979 р. в середніх ПТУ були проведені єдині контрольні роботи, перевірочні роботи з виробничого навчання та з теоретичних занять серед учнів, конкурси професійної майстерності на кращого учня з професії, огляди-конкурси майстерень, кабінетів і навчальних господарств.

З кінця 70-х – початку 80-х років стан навчально-виховної роботи в профтехучилищах характеризувався активним впровадженням неодиничних, хоча й ефективних, форм, методів і засобів навчання, а цілісної системи взаємопов'язаних між собою засобів, прийомів, методів, спрямованих на розв'язання навчальних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Як свідчить проведене дослідження, початок 80-х років характеризувався посиленням уваги до питань розвитку професійно-технічної освіти, зокрема до організації контролю за результатами навчальної діяльності учнів, що відбилось на прийнятті значної кількості організаційно-правових документів [Додаток А] та дозволило: здійснити пошук кращих форм та методів навчання, зокрема удосконалити структуру уроків; удосконалювати форми, методи та прийоми навчання й виховання учнів.

На виконання Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи Держпрофосвітою УРСР було здійснено чимало конкретних заходів, спрямованих на розвиток співпраці у підготовці кваліфікованих робітників. У 1984 р. було видано 25 спільних наказів з різними міністерствами і відомствами, спрямованих на об'єднання та координацію зусиль у реалізації основних напрямів реформи.

У наказі УРСР від 30 червня 1984 р. наголошувалося, що виробниче навчання і виробнича практика учнів ПТНЗ мають проходити у складі найкращих бригад і ланок під керівництвом новаторів виробництва, передовиків, досвідчених наставників.

Також передбачалося розробити на основі досліджень низку методичних рекомендацій щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

З метою усунення існуючих недоліків, поліпшення процесу організації та проведення виробничого навчання в СПТУ був затверджений наказ Державного комітету Ради Міністрів СРСР з профтехосвіти від 27 січня 1986 року № 21 «Про затвердження Положення про виробничу практику учнів середніх професійно-технічних та технічних училищ, що готують кваліфікованих робітників для промисловості, транспорту, зв’язку, торгівлі та галузей, що обслуговують населення» дане положення визначало чіткий механізм взаємодії СПТУ та підприємств у цей період навчального процесу.

Так, аналіз періодичної преси свідчить, що з кінця 80-х років легка промисловість у цей період здійснила серію економічних експериментів, відпрацьовуючи економічні методи управління у нових умовах господарювання, з урахуванням специфіки виробництва, товарів народного споживання.

Зміни, що здійснилися у швейній промисловості, спричинили пошуки нових шляхів розвитку професійної освіти, удосконалення навчально-виховного процесу.

З кінця 90-х років почали використовувати мультимедіа технології. Вони відносяться до одних з найбільш динамічно розвиваючих і перспективних напрямів інформаційних технологій.

Аналіз педагогічної літератури показував роботу у 1998 році І.М. Розіна, який розглядав мультимедіа технології наступним чином: «Мультимедіа - це сукупність комп'ютерних технологій, одночасно використовують кілька інформаційних середовищ: графіку, текст, відео, фотографії, анімацію, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід».

М.Г. Семенова у своєму дисертаційному дослідженні зазначав, що «мультимедіа» приставляє собою вид комп'ютерних технологій, які поєднують у собі як традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку), так і динамічну (мова, музику, відеофрагмени), обумовлюючи можливість одночасного впливу на зорові і слухові органи почуттів учнів, що дозволяє створити динамічно розвиваються образи в різних інформаційних уявлень.

Так, наприклад, у ПТУ №12 м. Харкова викладач дисципліни “Обладнання швейного виробництва” на своїх заняттях використовувала відеофрагменти, які дозволяли краще сприймати навчальний матеріал.

Отже, «мультимедіа» - це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяв користувачеві працювати з різнорідними даними, організованими у вигляді єдиного інформаційного середовища. Головною складовою технології мультимедіа була інтерактивність. Як показувало дослідження люди запам'ятовують тільки 20% того, що вони бачили, 30% того, що вони чули. Також запам'ятовувалося 50% того, що бачили і чули, і цілих 80% того, що вони бачили, чули, і робляли одночасно. Основними цілями застосування мультимедіа було перехід до компетентнісно педагогіці, тобто розвитку творчих здібностей учнів через інтерактивність яка відкривала перед учнями величезні пізнавальні здібності. Так як знання в сучасному суспільстві все більшою мірою стають товаром і, як будь-який товар, вимагала гарної упаковки та відповідних способів поширення.

Комп'ютеризоване навчання на базі технології мультимедіа не може повною мірою замінити викладача, але воно може доповнити і вдосконалити діяльність викладача, особливо в тих областях, в яких розвиваються самостійність, творче мислення. Тобто дані інформаційні технології відносяться до проникаючим технологіям і не можуть бути використані як самостійна технологія навчання.

Основними засобами мультимедіа-технологій з Ясницький Ю.А. є: Інтерактивна дошка; система інтерактивного опитування; різні освітні програми; мультимедійний екран; мережеві освітні програми; імітаційні технології; діагностичні комплекси.

Інтерактивна дошка - новий інноваційний продукт, здатний надати неоціниму допомогу в організації процесу навчання, при проведенні презентацій. Це пристрій за зовнішнім виглядом і розмірами дуже схоже на звичайну дошку, проте є потужним інструментом для вирішення широкого спектру завдань.

При використанні інтерактивної дошки звичайний урок стає більш ефектним, підвищується динамічність уроку, відкривається можливість відео дії та відео взаємодії, наприклад, можливість оперативного отримання інформації з оновлюються сайтів через мережу Інтернет. Іншими словами викладач, використовуючи мінімальні зусиль зі свого боку, може постійно перебувати в інформаційному полі будь-якої галузі. Ще однією перевагою інтерактивної дошки є можливість бездротового взаємодії з комп'ютером, завдяки функції Bluetooth, інформація, що вводиться за допомогою інтерактивної дошки, заноситься в пам'ять комп'ютера.

Система інтерактивного опитування призначена для проведення різного виду опитувань і складається з програмного забезпечення і бездротових пультів що знаходяться у кожного учня на столі, дозволяє проводити миттєвий моніторинг освоєння досліджуваного матеріалу. Можливості системи різноманітні. Вона дозволяє проводити загальне опитування, мотиваційне опитування на швидкість, реєструючий тільки першого правильно інформаційних технологій для, визначення охочого відповісти на поставлене питання при усному опитуванні. Є можливість диференційованості перевірки рівня засвоєння матеріалу та індивідуальності підходу до кожного, кого навчають.