Сторінка
36

Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр

1. У роботі вперше цілісно досліджено стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні (1958-2008 рр.).

2. Визначено та охарактеризовано етапи стан та розвиток професійно-технічних закладів швейного профілю в Україні у період 1958-2008 рр.:

- Перший етап: 1958-1965 рр. – етап пошуків шляхів розвитку профтехосвіти характеризувався впровадженням професійно-технічних училищ для молоді. Даний етап характеризувався створенням міських та сільських професійно-технічних училищ на базі 8-річної школи з тривалістю навчання від одного до трьох років, прикріпленням професійно-технічних навчальних закладів до підприємств (1961р).

- Другий етап 1966-1987 рр - етап інтенсивного розвитку професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю відповідно до вимог науково-технічної революції, на підставі зближення професійно-технічної та загальної середньої освіти. Даний етап характеризувався організацією середніх професійно-технічних закладів та перетворенням їх у канал отримання учнями як середньої, так і професійної освіти, а також їх послідовним розвитком та удосконаленням (1969-1984 рр), переведенням всіх закладів профтехосвіти до статусу середніх професійно-технічних училищ (1984-1987 рр.); розробкою нових методик навчання, технічних засобів навчання, випуском значної кількості підручників, навчальних посібників.

- Третій етап - етап 1988-1995 рр. – етап виникнення ускладнень в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю. Цей етап ознаменувався пошуком нових форм устрою профтехосвіти, скороченням значної кількості навчальних закладів та створенням різних їх типів, здійсненням роботи з спеціалізації навчальних закладів, проведенням ними самостійної господарчої діяльності.

- Четвертий етап – етап 1996–2008 рр – етап адаптації професійно-технічних навчальних закладів до нових соціально-економічних умов існування, якому притаманно впровадження ступеневої освіти; державних стандартів професійно-технічної освіти, підготовкою кваліфікованих робітників з нових напрямків інтегрованих професій; переорієнтуванням професійно-технічної освіти на нові пріоритети господарчої діяльності держави під впливом політичних та економічних змін у суспільстві, з урахуванням потреб власників підприємств, а отже, й замовників кадрів.

3. Доведено, що було приділено велику уваги процесу управління, яке вбирало наступні складові: управління теоретичним навчанням (підпорядкування всього процесу теоретичного навчання інтересам оволодіння майбутньою професією та перспективам подальшого професійного зростання - практична реалізація принципу професійної спрямованості; планування та організація теоретичного навчання з урахуванням його випереджального характеру по відношенню до виробничого навчання; оптимальний розподіл занять теоретичного навчання протягом навчального тижня та одного навчального дня, що враховує психофізіологічні особливості вікової групи учнів ПТЗО; організація, методичний супровід та координація діяльності викладачів з відбору та розрахунку оптимального обсягу зміст теоретичного навчання на одне заняття і домашнє завдання; оптимальний розподіл педагогічного навантаження інженерів-педагогів, які зайняті у теоретичному навчанні), управління виробничим навчанням (підготовку матеріально-технічної бази навчання; підбір і закріплення за навчальними групами майстрів виробничого навчання, а також забезпечення їх програмами та необхідною технічною документацією; забезпечення режиму уроків виробничого навчання в майстернях училища; організація виробничої практики на виробництві; підбір замовлень для навчально-виробничої діяльності учнів; керівництво технічними службами по забезпеченню навчально-виробничого процесу матеріалами, напівфабрикатами, інструментами; організація занять з вивчення досвіду роботи новаторів; організація і персональний розподіл учнів по робочих місцях; організація та проведення випускної пробної кваліфікаційної роботи) та внутрішньо училищний контроль (контрольні записи у журналах (стан плануючої документації, наявність та стан навчального плану та програми, стан навчальної документації, наявність дидактичного матеріалу; контроль за присутністю учнів на заняттях та виконання ними встановлених норм та обов’язків; контроль за організацією праці та навчальної діяльності учнів; контроль за рівнем знань та вмінь учнів, тобто повноти, міцності та правильності їх використання в навчально-виховному процесі).

4. Встановлені основні заходи підвищення кваліфікації інженерно – педагогічних працівників через різні заходи у досліджуваний період (1958-1965 рр. - проведення курсів; впровадження методичних заходів (педагогічні ради, методичні наради, конференції; семінарів-практикумів); отримання вищої педагогічної освіти), 1966–87 рр. - проведення методичних заходів (педагогічні ради, методичні наради, конференції), введення атестації та переатестації; стимулювання педагогів нагородженнями дипломами, грамотами, цінними подарунками, грошовими преміями), 1988–2008 рр. – переатестація майстрів виробничого навчання та викладачів спеціальних дисциплін, відвідування курсів підвищення кваліфікації, відвідування методичних заходів, участь у конкурсах “Майстер року”, «Викладач року».

5. Визначено стан розвитку матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів. У результаті чого визначено певні характеристики етапів стану матеріально-технічного забезпечення (1958–65 рр. – етап активізації процесу матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю, 1966–1987 рр. – етап удосконалення матеріально-технічної бази училищ, 1988–95 рр. – етап виникнення труднощів у ході матеріально-технічного забезпечення, 1996–2008 рр. – етап часткового вирішення ускладнень щодо матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних навчальних закладів).

6. Розкрита виховна робота у професійно-технічних навчальних закладів та визначено певні етапи розвитку виховного процесу та надано їм характеристику (1958-1987 рр. – етап пошуків інтенсивного розвитку виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладів, 1988–1995 рр. – етап виникнення ускладнень у виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів, 1996–2008 рр. – етап оновлення виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах).

7. Проаналізовано навчально-програмну документацію, виявлено динаміку змін відведеного часу на загальноосвітню, професійно-теоретичну та на професійно-практичну підготовку.

8. Виявлено особливості організації навчально-виховного процесу, організації теоретичного та практичного навчання, прослідковано послідовність впровадження і використання у навчальному процесі методів навчання, застосування методів контролю у навчальному процесі.

9. Розроблено рекомендації щодо використання позитивного досвіду у сучасних умовах (складати та використовувати у навчальному процесі визначену плануючу та обліково-звітну документацію; відновити стажування майстрів виробничого навчання на підприємствах; впровадити перспективне планування спільної роботи училищ з підприємствами, налагодити взаємовідносини підприємств з училищами; організувати проведення занять для учнів передовиками виробництва; організувати заходи щодо виховання учнів у поза навчальний час (влаштування культпоходів, спортивних заходів, зустрічей, вечорів відпочинку, відвідування гуртків художньої самодіяльності); здійснювати контроль за професійно-теоретичним та професійно-практичним навчанням).