Сторінка
32

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

В той же час порівняння оцінок і самооцінок не дало очікуваних результатів (збільшення кількості студентів, які вважали, що впливовість на них певних мотивів вища, ніж на інших осіб) внаслідок того, що показники оцінки також підвищились, хоча і не за усіма параметрами. Помітне збільшення оцінок відбулося якраз за тими блоками мотивів, які цікавили нас найбільше: спілкування, пізнання, особистісного розвитку, покращення самопочуття, отримання корисних для життя умінь і знань. Рівень оцінок престижного, матеріального блоків майже не змінився, але кількість студентів, які вказували на більш високе напруження відповідних потреб, помітно зменшилось. Ми трактуємо це таким чином. Реалізований зміст експериментального викладання навчального курсу "Фізичне виховання" призвів до більш чіткого усвідомлення студентами не лише корисності цих занять, але й усвідомлення полімотиваційного характеру фізичної культури і спорту, їх реальних можливостей щодо забезпечення особистісного і професійного розвитку.

Розглянемо тепер, які ж саме мотиви найчастіше виступають у ролі системоутворюючих (домінуючих) чинників. Для цього кожне значення, що отримали окремі показники в індивідуальних відповідях студентів (максимальне значення складає 27 балів) переведемо у рівневі значення:

високий рівень (В) - 23 - 27 балів;

рівень вище середнього (ВС) - 18 - 22 бали;

середній рівень (С) - 13 - 17 балів;

рівень нижче середнього (НС) - 8 - 12 балів;

низький рівень (Н) - 3 - 7 балів;

мінімальний рівень (М) - 1 - 2 бали;

відсутність мотиву (В) - 0 балів.

Розподіл учасників дослідження за цими рівнями згідно зі ступенем представленості мотивів у індивідуальних відповідях надано у табл. 3.16.

Таблиця 3.16

Рівні прояву мотивів студентів до зайняття фізичною культурою і спортом

Як видно з отриманого розподілу найчастіше до групи детермінуючих факторів потрапляють мотиви фізичного самоствердження (високий рівень - 10,0%, середній - 41,4%). У третій частині випадків домінуюче значення набули (хоча і на середньому рівні) спортивно-пізнавальний мотив та мотив підготовки до професійної діяльності. Найменш сформованими виявились мотиви соціально-емотивний, раціонально-вольовий, соціального самоствердження: більше половини студентів мають ці показники низького та мінімального рівня. Помітно змінились також кількісні показники розподілу студентів відповідно рівнів ціннісного ставлення до фізичного виховання і спорту, (за описаною вище процедурою, яка базується на результатах діагностування на основі методики А.В. Шаболтаса).

Таблиця 3.17

Розподіл студентів відповідно рівнів ціннісного ставлення до фізичного виховання і спорту

Чітко видно, що показник ціннісного ставлення студентів значно покращився. По-перше, група "низький рівень" взагалі не представлена. По-друге, основний приріст припав на групи "вище середнього" та "високий".

В цілому результати формуючого експерименту довели ефективність реалізованої системи роботи, її можливості щодо підвищення ціннісного ставлення студентів як до навчального предмету "Фізичне виховання", так і до фізичної культури в цілому.

Фізична культура молоді на сучасному етапі суспільства, незважаючи на її високу значущість для вирішення багатьох особистихпитань(оздоровлення, особистісного розвитку та ін.), залишається поки щона недостатньому рівні.

Фізична культура як навчальний предмет займає у структурі навчального процесу вагоме місце. Разом з тим його викладання ще й досі ведеться без врахування тих реальних ставлень до нього студентів, які виступають основними користувачами відповідних освітніх послуг.