Сторінка
17

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

Соціально-емоційний мотив (СЕ) - прагнення до спортивних подій внаслідок їх високої емоційності, неформальності спілкування, напруженості переживань, соціальної і емоційної розкутості. Йому відповідає судження: "Мені подобаються заняття спортом, тому що змагатися дуже цікаво, тому що надають радощів досягнуті успіхи. Я люблю атмосферу змагань".

Соціально-моральний мотив (СМ) - бажання тренуватися разом з товаришами, мати хорошій контакт з тренером, викладачем, брати участь у командних змаганнях, прагнути до спільного успіху. Щодо студентів цьому мотиву відповідає судження: "Мені хочеться бути не одинаком,а членом команди, яка спроможна зайняти лідируюче становище. І я хочу внести всій вклад у цю справу. Я не хочу підводити свого викладача (тренера) і друзів, і це примушує мене більше тренуватися, фізично розвивались".

Мотив досягнення успіху у спорті (ДУ) - прагнення досягнути успіху, покращити власні спортивні досягнення. Йому відповідає судження:"Я регулярно тренуюсь, відвідую заняття з фізичного виховання, щоб підтримувати свій фізичний рівень І покращувати мої спортивні результати,досягнути поставленої мною мети (наприклад, зайняти перше місце на факультеті або Інституті)".

Спортивно-пізнавальний мотив (СП) - прагнення до вивчення питань техніки і технології спортивних вправ, науково обґрунтованих принципів фізичного розвитку або тренування, історії розвитку спорту та нових тенденцій. Судження, яке передає сутність такого спрямування: "Я хочу розбиратись у питаннях техніки, тактики, принципах тренування, знати, як правильно слід це робити".

Раціонально-вольовий (рекреативний) мотив (РВ) бажання займатись спортом для подолання дефіциту рухової активності під впливом важкої розумової праці. Йому відповідає судження: "Я займаюсь спортом, щоб відволіктись, відпочити від розумових навантажень, щоб розім'яти м'язи, отримати приток сил".

Мотив підготовки до професійної діяльності (ПД) прагнення займатись спортом для кращої підготовки до обраного виду професійної діяльності. Судження: "Досягти хороших результатів у навчанні та роботі можна, якщо я буду здоровий і фізично розвинутий. Цьому сприяють заняттяз фізичної культури, спорт".

Громадянсько-патріотичний мотив (ГП) - прагнення до фізичної досконалості заради виступів на змаганнях від певної соціальної спільноти(групи, факультету, інституту, міста, держави тощо). Цьому відповідає судження: "Якщо я буду добре тренуватися, то зможу показувати високі спортивні досягнення і захищати честь свого колективу".

Методика складається з 45 суджень, які відображають різні причини занять фізичною культурою та спортом. Кожен мотив серед цих суджень представлений 9 разів. Вважається, що кількість вибору тих варіантів суджень, що відповідають цьому мотиву, відображає значущість цього мотиву, а отже, його ціннісну вагу у загальній структурі мотивації відповідного виду діяльності. Крім того, при виборі у кожній парі суджень здійснюється додаткове оцінювання за критеріями: ступінь переважання невелика, достатня та суттєва. Отже, розрахунок кількісних показників за кожним блоком мотивів містить кількість зроблених виборів (від 0 до 9), помножену на відповідну оцінку ступені переважання кожного з обраних суджень. За кожним блоком можна максимально набрати 27 балів, що складають 100 відсотків. Кількість реально зроблених виборів та їх сумарний показник у співвідношенні з максимально можливою кількістю балів відображає ступінь представленості відповідного мотиву у конкретних осіб. У таблиці 3.4. наведено результати проведеного дослідження

Таблиця 3.4

Структура мотивів занять фізичною культурою і спортом

З Для наочності представимо отримані дані на діаграмі

Рис. 2.1 Структура мотивів занять фізичною культурою і спортом

З отриманих даних видно, що в цілому мотивація занять фізичною культурою і спортом у досліджуваного контингенту студентів, незважаючи на те, що вони не є професійними спортсменами, представлена усією сукупністю мотивів. Отримані за кожним блоком кількісні показники є достатньо близькими, розбіжність між найвпливовішим і найменш впливовим мотивами складає усього 16,3%. Найбільш сформованими у студентів є мотиви фізичного самоствердження, підготовки до професійної діяльності, досягнення успіху, їх кількісні значення перевищують 40%, хоча і несуттєво.

В той же час можна стверджувати, що значні групи студентів (більше половини) не мають відповідних мотивів або мають їх на невисокому рівні сформованості. Доля студентів, у яких відсутні відповідні важелі занять фізичною культурою та спортом, значно перевищує групу умотивованих:

Таблиця 3.5

Частка студентів, що не мають відповідних мотивів у структурі мотивації