Сторінка
11
теоретичні - методи концептуально-порівняльного аналізу при аналізі наукових першоджерел, співставленні наукових поглядів різних авторів на і аксіологічні основи навчання, ціннісні складові, особливості ставлень молоді до фізичної культури як особистісної і професійної цінності;
емпіричні - спостереження, опитування, бесіди, анкетування, психологічне тестування, сукупність яких дозволила визначити різнобічні особливості ставлень студентів до фізичної культури і навчального предмету"Фізичне виховання" як особистісної та професійної цінності (у тому числі ретроспективному та поточному ракурсах);
організаційні - констатуючий та формуючий експерименти які дозволили визначити ефективність традиційної (предметно зорієнтованої) та запропонованої (на аксіологічних засадах) методики навчання предмету"Фізичне виховання" у вищому педагогічному навчальному закладі;
якісно-кількісні - статистична обробка, непараметричні процедури аналізу, які дозволили визначити змістові особливості та тенденції розвитку явищ, котрі досліджувались.
Дослідження проводилось у логічній послідовності в декілька етапів, що дозволило повністю вирішити задачі роботи .
На першому етапі (квітень-вересень 2006 року ) визначались проблема, об'єкт та предмет дослідження, мета, завдання, проводився теоретичний пошук. Конкретизувалась методична база дослідження (методики, контингент досліджуваних, зміст, організація та процедури констатуючого експерименту).
На другому етапі (вересень-жовтень 2006 року) було проведено констатуючий експеримент, опрацьовано і проаналізовано отримані результати.
На третьому етапі (жовтень-квітень 2007 року) розроблено та реалізовано програму формуючого експерименту, яка складалась з методики викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полі-мотиваційній основі, на основі професійно зорієнтованих вправ, з залученням студентів до конструювання навчальних занять.
На четвертому етапі (квітень-травень 2007 року) узагальнено та проаналізовано результати формуючого експерименту у порівнянні з контрольними групами. Зроблено теоретичні висновки, технічно оформлено текст роботи.
Експериментальною базою дослідження виступив Глухівський державний педагогічний університет. В цілому до експерименту було залучено 164 студентів (кількість осіб, що досліджувались за різними методиками, варіювалась). Експеримент було проведено на базі 3 факультетів Глухівського державного педагогічного університету Повний порівняльний аналіз змін вихідних та кінцевих параметрів внаслідок експериментального впливу було проведено на двох навчальних групах (45 осіб).
Особливості ставлення студентів до фізичної культури і спорту за традиційною та експериментальною організацією навчання
У розділі наводяться і аналізуються експериментальні дані, що дозволяють з різних позицій охарактеризувати ставлення студентів до фізкультури і спорту, а також до відповідного навчального предмета у системі їх професійної підготовки.
Виходячи з теоретичної моделі, ставлення студентів до фізичної культури можна розглядати як певну суб'єктивну систему, що складається з трьох компонентів:
1) ставлення до фізичної культури як життєвого феномену;
2) ставлення до відповідного предмета ("Фізичне виховання") у структурі професійної підготовки;
3) ставлення до безпосередніх занять з даного предмета.
У спеціальному дослідженні, що включає анкетування студентів, бесіди, спостереження за діяльністю була показана наявність між цими трьома підсистемами як взаємовідповідності, так і певних розбіжностей. Навіть визнання студентами значущості фізичної культури в житті людини не завжди підкріплюється позитивним ставленням до відповідного предмету; значна частина студентів (приблизно третина від загального масиву опитаних) відчувають на заняттях значний дискомфорт.
Показовим можна вважати і такий факт. Усі студенти на запитання "Чи впливають заняття з фізичної культури на якість професійної підготовки, і якщо так, то як?" відповіли ствердно, однак підтвердити це реальними аргументами не змогли. Фактично жоден учасник опитування не дав розгорнутої відповіді.
Отримані дані дозволяють стверджувати, що ставлення студентів до фізичної культури визначається насамперед віковими особливостями, коли потреба у фізичній активності є найбільш високою. Мотивація занять спортом, відвідування відповідних навчальних занять диктується насамперед почуттям задоволення, одержуваного від фізичних навантажень ("м'язової радості"). Більш складні функції, що потенційно може виконувати фізична культура в житті людини, у підготовці майбутнього професіонала, виявляються для них неактуальними. Не сприяє цьому і традиційна програма підготовки, що презентує відповідні завдання в схованому від студента вигляді. Цей аспект докладно був розглянутий у першому розділі, при аналізі діючої програми з фізичного виховання ("Базова навчальна програма для вищих навчальних закладів освіти України III і IV рівнів акредитації").
Виходячи з цього, у формуючому експерименті було поставлено і реалізовано завдання розробити такий зміст і методику викладання навчального предмету "Фізичне виховання", який би базувався на полісистемній мотивації студентів і кінцевою метою мав формування ціннісного ставлення студентів до відповідної сфери життєдіяльності.
Логіку побудови експериментального курсу та отримані результати подаємо у підрозділах 3.2 та 3.3.
Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту
У сучасному суспільстві одним з найактуальніших завдань є вирішення питань збереження фізичного здоров'я нації, яке помітно погіршилось за останні роки. Тут діє безліч факторів: наслідки Чорнобильської катастрофи, несприятливий стан екологічного середовища в більшості регіонів України, значне зниження матеріального добробуту населення, тощо.
Водночас помітним є зниження позитивного ставлення населення, і в першу чергу молоді, до цінностей фізичної культури і спорту. Все більш популярними стають, замість рухової активності, комп'ютерні ігри, йде інтелектуалізація навчання, знижуються реальні можливості школярів і студентів прилучатись до спорту через широкодоступні раніше спортивні секції, гуртки, туризм.
Вважаючи явно несприятливою тенденцією зниження ціннісного ставлення до фізичної культури в суспільстві в цілому, не можна не помічати і безумовно позитивні зміни. За останні роки значна увага приділялась такому аспекту, як валеологічне виховання дітей та молоді (хоча відповідний предмет, що викладався у школах та вищих навчальних закладах, викликає багато критичних зауважень). В цілому ж слід відмітити суттєве зменшення реальних можливостей населення стосовно занять спортом та фізичною культурою: закриваються або стають платними спортивні секції, з життя суспільства вилучаються популярні раніше масові фізичні заходи, значно меншими стають можливості для активного відпочинку. Зменшується кількість спортивних змагань і відповідно кількість уболівальників за багатьма видами спорту. Все це не може не вплинути на ставлення дорослих, молоді, дітей до фізичної культури, яка все більш стає "непопулярною". А це створює небезпеку все більшого відлучення молодого покоління від фізичної активності І, як наслідок, погіршення стану здоров'я.