Сторінка
15

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

Що стосується оцінок за критерієм "якість викладання: чіткість, логічність, послідовність, доступність", то слід відмітити, що у зоні високих оцінок пріоритет якості надається вищому навчальному закладу. Разом з цим помітно меншою є кількість студентів, які надають шкільному предмету мінімально низьку оцінку.

За параметром наявності у студентів власного інтересу до предмету можна стверджувати, що при переході від школи до навчального закладу у структурі орієнтацій студентів щодо даного предмету змін не відбулося. Якщо оцінка інтересу до вузівського курсу дещо вища за максимальним балом, в той же час доля студентів, що взагалі не мають інтересу до даного предмету, також більша.

Критично оцінюють учасники рівень проблемності викладання, його науковості та відповідності сучасним вимогам. Кількість вищих оцінок (4-5) помітно більша відносно шкільного предмету (59,6%), ніж вузівського (24,4%). Одночасно кількість тих, хто взагалі негативно оцінює викладання предмету за таким параметром, вдвічі більша стосовно вузу, ніж школи.

В той же час кількість студентів, що вказали на високий рівень їх оцінки за даним предметом (шостий параметр) помітно більше відносно вузу. Очевидно, це пов'язано з тим, що у школі учнів диференційовано оцінюють за рівнем фізичної підготовки, тоді як у вузі таке оцінювання не відбувається.

Студентам також пропонувалось оцінити самим свій рівень фізичної підготовленості. Як видно з таблиці, студенти відносно як вузівського, так і шкільного предмету оцінюють себе достатньо критично, кількість тих, хто проставив собі вищі оцінки, помітно менша у порівнянні з оцінками, що виведені викладачем або вчителем. Більш високим є рівень критичності стосовно оцінки, яку опитувані поставили б собі у школі.

Оцінки предмету за ступенем важкості мають зворотне значення: високі оцінки свідчать про надмірний рівень, тоді як низькі - про легкість предмету для студентів. І тут рівень важкості предмету у вузі є більш високим, ніж у школі.

Водночас ступінь активності, що, за оцінкою студентів, вони прикладають при подоланні труднощів, які виникають при вивченні цього предмету, є більш високою у школі.

Щодо обсягу навчального матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання, то тут відбулася своєрідна поляризація думок: половина учасників оцінюють його як незначний або помірний, і половина - як суттєвий, значний (оцінки 2-1). Разом з тим доля студентів, що вважають себе завжди або майже завжди готовими до відповідних занять, переважає.

Таким чином, отримані дані надають можливість зробити припущення, що в системі суб'єктивних ставлень студентів шкільний предмет "Фізичне виховання" вважається більш привабливим, позитивно забарвленим, впливовим, ніж той, що викладається у вузі. Безумовно, певною мірою тут має прояв ідеалізація студентами подій, що відбувалися у минулому (у "щасливому дитинстві"). Але не може не турбувати той факт, що ставлення студентів до фізичного виховання як складової їх життєдіяльності і водночас навчального предмету не лише не розвивається відповідно їх реальної значущості, а й певною мірою згасає.

в) Фізична культура в ієрархії основних життєвих цінностей студентів

Ще одним напрямком дослідження стало з'ясування ставлення студентів до фізичної культури в цілому. З відповідною метою студентам було дано дещо модифіковану методику М. Рокича, що, як відомо, діагностує ієрархію термінальних (цільових) і інструментальних цінностей. З метою з'ясування тих аспектів, що нас цікавлять, до складу термінальних цінностей було додано такі позиції: "Фізичні можливості (відчуття радощів від досконалості свого тіла, фізичної активності, руху" (№ 19) та "Психічне здоров'я" (№ 20). До складу Інструментальних цінностей за аналогічними номерами було введено позиції: "Витривалість, здатність довгий час працювати на високому рівні продуктивності" та "Фізичні дані (сила)".

В табл. 3.3 наводяться дані за результатами опитування 165 студентів Глухівського державного педагогічного університету.

Таблиця 3.3

Розподіл студентів відповідно наданих окремим позиціям рангових місць (%)