Сторінка
29

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

Отже, студенти експериментальної групи більш оптимістичні, вони зорієнтовані на допомогу інших людей, у студентів контрольної групи більше представлений певний фаталізм, очікування перешкод від людей і обставин. Але ця різниця не є великою (у межах 10-12%).

Вибір навчального закладу диктувався такими обставинами.

Таблиця 3.11

Причини вибору навчального закладу

Отже, у студентів контрольної групи дещо кращі показники, що пов'язані з професійними аспектами, експериментальної групи - з розташуванням вищого навчального закладу.

Дещо критичніше оцінюють свої знання про майбутню спеціальність на момент вступу студенти контрольної групи: порівняно з 32,6% у експериментальній групі, тут 25,4% відповіли, що знали її добре; відповідно 30.8 і 47,3% вказали, що знали приблизно, і 36,6 та 27,3% - лише зараз зрозуміли, що майже не знали.

Більш переконані студенти КГ і у своєму професійному виборі: 27.9% (порівняно з 22 % у експериментальній групі) вважають, що усіма силами будуть прагнути перейти в обрану сферу. Але дещо нижче їх впевненість у тому, що це єдиний вид діяльності, яким би вони хотіли займатись.

Таким чином, можна вважати, що контрольна і експериментальна групи є майже ідентичними при певному переважанні чинників професійного вибору у контрольній групі. Це дає підстави вважати отримані результати експерименту достовірними, такими, що обумовлені формуючим впливом реалізованої програми роботи.

Перейдемо тепер безпосередньо до характеристики отриманих результатів.

Як відомо, однією з основних проблем, що вирішуються у процесі психолого-педагогічних досліджень, є проблема вимірювання результатів експериментальної роботи. Адже порівнювати групи, що вивчались за різними програмами, за знаннями є некоректним. Але зміни, що відбуваються на рівні ставлень, можуть бути взяті за основу оцінки ефективності формуючого експерименту.

Під час роботи вивчалась система ціннісних орієнтацій студентів та місце в її ієрархічній структурі аспектів, пов'язаних з фізичною культурою.

Нагадаємо, що з метою аналізу ставлень студентів до фізичної культури було проведено тестування на основі модифікованої методики М. Рокича, в який до складу термінальних цінностей було додано позиції "Фізичні можливості (відчуття радощів від досконалості свого тіла, фізичної активності, руху та "Психічне здоров'я", а до складу інструментальних цінностей - "Витривалість, здатність довгий час працювати на високому рівні продуктивності" та "Фізичні дані (сила)".

За результатами опитування 165 студентів Глухівського державного університету було доведено, що система ставлень студентів до таких важливих складових, як фізичне і психічне здоров'я, є вкрай незадовільною. Так, фактор фізичного здоров'я отримав 13-14 рангове місце, а фактор психічного здоров'я в загальній системі цінностей зайняв останнє, двадцяте місце. Аналогічний розподіл отримано і щодо інструментальних цінностей, де параметр "Витривалість" також вийшов на 16, а параметр "Фізичні дані" - на 20 рангове місце.

Розподіл відповідей свідчив також про наявність полярних думок стосовно кожного параметру у значної кількості осіб, які притримуються прямо протилежних точок зору та стратегій і тактик життєдіяльності.

За результатами формуючого експерименту виявилась помітна зміна ціннісних орієнтацій студентів. По-перше, параметр "Фізичне здоров'я" після експерименту вийшов на перше місце. По-друге, значно зменшився розподіл показників, тобто підвищилась ціннісно-орієнтаційна єдність студентів. Так, в групах, що не залучались до формуючого експерименту, параметр, який зайняв перше місце в термінальних цінностях ("Цікава робота"), мав середнє значення 8,3, тоді як після експерименту значення домінуючого фактору "Фізичне здоров'я" склало 4,2. Таким чином, певною мірою було подолано полярність ціннісних орієнтацій студентів.

Помітно підвищилась загальна оцінка професійної і особистісної значущості вузівського предмету "Фізичне виховання". В щоденниках саморозвитку студенти писали про ті можливості особистісного та професійного саморозвитку, які відкривають фізичні вправи: виховання волі, відпрацювання професійно значущих якостей, підвищення самоповаги тощо. Підвищилась і активність студентів у виконанні фізичних вправ у вільний час: вони висували перед собою завдання доопрацювати ті вправи, які давались на заняттях, з метою діагностування індивідуальних особливостей, подальшого підвищення власних можливостей.

За опосередкований показник результативності проведеної роботи з точки зору конкретних зрушень, що відбулися, було прийнято зміну рівня професійної культури зовнішнього вигляду у студентів, який вимірювався за допомогою сукупності експертних оцінок і самооцінок.

Питання зовнішнього вигляду вчителя, його адекватності тим освітнім моральним цінностям, які той транслює у навчальну аудиторію, є вкрай актуальними. Традиція виділення зовнішнього вигляду педагога як значущого аспекту навчально-виховної роботи закладалась багатьма поколіннями як практиків, так і теоретиків педагогіки. Акуратність у одязі, підтягнутість, зовнішня естетичність були обов'язковою умовою професійної відповідності.

Про значущість цих якостей як важливого компоненту педагогічної техніки переконливо писали А.С. Макаренко і В.О. Сухомлинський, маючи на увазі чіткість, завершеність, гармонійність рухів педагога, фізичну досконалість педагога. Фізична дія як важливий елемент психологічного стану актора, як засіб активізації творчого натхнення склали основу театральної педагогіки К.С. Станіславського, яка сьогодні широко використовується у професійній підготовці педагогів.

З метою з'ясування, чи вплинула запропонована система роботи на зовнішній вигляд студентів, було здійснено експертне оцінювання і самооцінювання учасників дослідження за певною методикою.

Ми вважали, що базовими рисами, які значною мірою визначають естетичність, професійну доцільність зовнішнього вигляду педагога, є такі: хода, постава (поза) і жести. Кожний з цих ознак може бути виражений на трьох рівнях: