Сторінка
21

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

Розмежовуючи між собою два споріднених поняття: "мотив" і "ціннісні ставлення", слід нагадати, що мотив найчастіше відповідає якійсь одній конкретній потребі, тоді як ціннісне ставлення інтегрує окремі потреби і відповідні мотиви в єдине смислове ціле, що викликає стійке емоційно позитивно забарвлене переживання щодо взаємодії з відповідним явищем чи предметом.

Таким чином, виявити ціннісне ставлення - це:

1) з'ясувати, чи викликає певне явище позитивне емоційне переживання (не є байдужим),

2) виявити, які базові потреби або скоріше відповідні їм мотиви обумовлюють це переживання.

Можна стверджувати, що ціннісне ставлення студентів до фізичної культури є певною індивідуальною мотиваційною системою, яка визначається і обумовлюється ієрархією окремих мотивів та домінуючим мотивом як системоутворюючим фактором.

Отже, дослідити ціннісне ставлення людини до будь-якого явища чи предмету - це виявити ту відносно стійку систему відношень людини, яка носить відбиток її найбільш актуальних потреб.

Таким чином, стосовно фізичної культури - виявити особливості ціннісного ставлення - це означає виявити його структуру, тобто глибоко індивідуальне співвідношення окремих мотивів, які потенційно може задовольнити включення у відповідну діяльність або взаємодію з предметом ставлення.

На наш погляд, вивчити особливості ціннісного ставлення студентів до фізичної культури І спорту - це також означає виявити співвідношення основних мотивів, що обумовлюють активність І характер включення людини у відповідний процес (в нашому випадку - навчальну діяльність з предмету "Фізичне виховання").

Надати таку можливість може методика А.В. Шеболтаса "Мотиви занять спортом".

Процедура роботи містила:

Визначення кількісного показника ціннісного ставлення, який розраховувався як сума балів, набраних кожним студентом за усією сукупністю мотивів.

Виявлення найбільш розповсюджених способів зв'язку первиннихелементів (окремих мотивів), тобто їх ієрархії у складі структури.

За результатами, отриманими на основі згаданої методики, було розраховано загальну кількість балів, які набрав кожен студент. При цьому виникла необхідність надати їм певну диференціацію та якісну визначеність.

По-перше, було проведено таке кваліметричне ранжування. Оскільки за кожним мотивом потенційно можливо набрати 27 балів, а кількість мотивІв-категорій складає 10, то за умов одночасної максимальної дії всіх збудників (максимально детерміноване ціннісне ставлення до явища) можна набрати 270 балів.

Отже, для обробки отриманих даних можна розглянути весь потенційний діапазон кількісних значень: від 0 до 270. Розіб'ємо цей діапазон на п'ять відрізків: зона низького рівня, нижче середнього, середнього, вище середнього і високого. Проведене нами дослідження свідчить про те, що такий шлях не зовсім раціональний, адже при цьому до крайніх значень (найвищого і найменшого) попадуть лише одиниці студентів, а основна частина буде знаходитись у середній зоні. Отже, такий підхід стосовно конкретного контингенту і отриманого розподілу даних є малоінструментальним. більш доцільно виходити на оцінку результатів, виходячи з диференціації реально отриманих показників.

За усією сукупність відповідей (115 осіб) отримано відповідну сукупність кількісних значень, нижня межа яких припадає на 45 бали, а верхня на 138 балів.

Таким чином, весь діапазон кількісних значень студентських відповідей міститься в зоні: 43-138. Розіб'ємо цей діапазон на п'ять відрізків: 43-62 (низький), 63-81 (нижче середнього), 82-100 (середнє значення), 101-119 (вище середнього), 120-138 (високе значення).

Отримані такі кількісні показники: до низького рівня віднесено 7,9% учасників, нижче середнього - 22,6%, середнього - 8,7%, вище середнього - 26,0%, високого - 3,9%.

Отже, значна група студентів відноситься до групи з явно недостатніми рівнями ціннісного ставлення до фізичного виховання (низьким, нижче середнього, середнім). їх кількість складає майже 60 %.

Значний інтерес має структура мотивів, що обумовлюють інтегративний ефект - ціннісне ставлення студентів до фізичної культури і спорту. Адже відомо, що усереднені дані (середня оцінка) не передають різноманітних сполучень чинників, що реально існують. Тому, як підкреслює В.А. Семиченко, при аналізі складних об'єктів треба розглядати структурні зв'язки та типи структур, що виникають.

Тому нами було використано запропонований цим автором прийом моделювання структури об'єкту, що досліджується, а саме - співвідношення мотивуючих чинників (мотиваторів), котрі обумовлюють кінцевий ефект - ціннісне студентів до фізичної культури і спорту.

Шляхом теоретичного моделювання було зроблено припущення, що індивідуальні результати студентів можна розділити на два типи: з мономотивацією і полімотивацією.

Під мономотивацією (і відповідно мономотиваційною структурою ціннісного ставлення) ми розуміємо наявність у розподілі показників явно домінуючого чиннику (ДЧ), кількісне значення якого помітно випереджає інші. Можна також очікувати, що за співвідношенням кількісних значень провідного мотиватору та інших існує ще декілька угрупувань:

а)сам домінуючий чинник може мати низьке (Н), середнє (С) або високе (В) значення;

б)низькі (Н), середні (С) або високі (В) значення можуть мати і Інші(підпорядковані) чинники (ПЧ).

Тоді реально можуть виникати такі сполучення:

Рис. 3 Варіанти сполучень домінуючого та підпорядкованих чинників за рівнями розвитку

Отже, ДЧ високого рівня може сполучатись з ПЧ низького та середнього рівнів, ДЧ середнього рівня - з ПЧ середнього та низького рівнів, ДЧ низького рівня - з ПЧ низького рівня.

Важливим питанням є визначення ступеню розриву між домінуючим та підпорядкованими чинниками. Результати емпіричного дослідження свідчать про те, що можуть бути різні кількісні значення. Найбільшу складність має оцінка за критеріями "домінування-підпорядкування" таких результатів, коли різниця між домінуючим та підпорядкованими чинниками майже незначна (1 бал). А таких варіантів виявлено багато. Тому є необхідність виділити ще один тип структури - проміжний, коли домінуючий чинник лише умовно можна таким визнати, адже різниця між найбільшим значенням та деякими іншими складає лише 1 бал.

Полімотиваційний тип структури (наявність у структурі декілька рівнозначущих чинників) також може диференціюватись за такими ж ознаками, що і у попередньому випадку (рівень домінуючих чинників та сполучення з рівнями інших, підпорядкованих чинників), але додається ще одна ознака - кількість домінуючих чинників.

Безумовно, дослідження структурних особливостей системних об'єктів відкриває нові перспективи аналізу механізмів їх функціонування. Це справедливо і стосовно аналізу структурних особливостей ціннісних ставлень студентів до тих чи інших об'єктів їх життєдіяльності.

Але у нашому дослідженні ми обмежимось лише з'ясуванням первинного розподілу студентів - за типами структур. Адже для того, щоб провести повний аналіз структурних особливостей ціннісних ставлень студентів до фізичної культури і спорту, треба мати значно більший обсяг вибірки (кількість учасників).