Сторінка
1
Усна народна творчість самодіяльного словесного мистецтва, яке ще іменують усною народною творчістю загадковість творчої душі своїх предків і освятитися її таємницею. Протягом останнього тисячоліття (попередня творчість в силу різних історичних причин не збереглася) наш народ створив такі мистецькі перлини, які стали окрасою вітчизняного і світового фольклору.
Тут всі жанри прозової та поетичної народної творчості, які, відповідаючи віковим особливостям школярів, сприятимуть завданням етичного і морального виховання підростаючого покоління, формування його справжніми патріотами України.
Цілісність освітнього процесу в школі забезпечується єдністю принципів розвиваючої освітньої роботи у всіх напрямках. Реалізація єдиної лінії розвитку дитини на всіх етапах шкільної освіти, надає педагогічному процесу послідовний і перспективний характер. Вирішуючи на кожному ступені школи свою сукупність виховних завдань, ми можемо моделювати образ сучасного учня.
Випускник школи постає людиною, для якого значимі загальнолюдські цінності, такі як доброта, гуманізм, справедливість, співчуття по відношенню до близьких, любов до батьківщини. Його моральний потенціал криється в осмисленні цілей і сенсу життя, засвоєнні цінностей «Вітчизна», «творчість», «любов», почутті гордості за приналежність до своєї нації, за свою Батьківщину, прояві в стосунках з оточуючими людьми доброти, чесності, порядності, ввічливості, милосердя. Це все складові поняття «культура».
Розвиток культури сучасного підростаючого покоління – проблема, що вимагає пошуку оптимальних та ефективних шляхів її вирішення в освітньому процесі. Радіо-і телевізійні програми, Інтернет, спрямовані тільки на розважальність, реклама шкідливих для здоров'я напоїв, сигарет, показ насильства, а також сучасна сім'я, яка, як правило, не забезпечує музично-естетичного розвитку дитини – усе це сприяє неправильного сприйняття світу і небажанню дитини долучатися до істинної культури та народних традицій. Крім того, в самому освітньому процесі недостатньо уваги приділяється і морально-етичних питань виховання, вкрай мало представлені музично-естетичні заняття.
Разом з тим, саме ці заняття художньо-естетичного циклу, такі як фольклорні свята, володіють великими виховними можливостями для становлення культури людини.
На це звертали увагу у своїх працях багато великі педагоги: Ян Амос Каменський – на його думку, вчитель повинен бути патріотом рідної мови, рідної культури; К.Д. Ушинський вважав, що система виховання породжується історією народу, його потребами, побутом, його матеріальної і духовної культурою; В.А. Сухомлинський виділяв думка про необхідність відродження педагогічних традицій народу, про широке впровадження їх у сім'ю і школу; Г.С. Виноградов висував думку про необхідність краєзнавства в колі обов'язкових шкільних предметів. Класики педагогіки вказували на необхідність залучення дітей до народної культури, народної фольклору.
Через фольклор та фольклорні свята дитина може розвинутися, може проявляти свої вміння, фантазію, показувати себе. У народних святах прекрасний матеріал для розвитку естетичних почуттів учнів, для розширення їх кругозору та підвищення культурного рівня.
Основним завданням вивчення народних традицій через фольклорні свята є розкриття значення фольклору як засобу активізації творчого мислення. На його основі у школярів розвивається розуміння істинно прекрасного, з'являється потреба залучення до цінностей народної музики, до історії рідного краю, до традицій і звичаїв свого народу, до пісенного спадщини предків.
На жаль, в сучасній шкільній практиці знайомство з фольклорними святами зазвичай відбувається епізодично і здійснюється головним чином через розучування пісень та сприйняття музики. Відсутність систематичного вивчення культурних традицій свого народу є причиною того, що діти не відчувають до них достатнього інтересу.
Виявлене протиріччя дозволяє виділити проблему: які можливості фольклорних свят для ознайомлення дітей з народною культурою?
Дана проблема визначає тему дослідження – фольклорні свята як засіб прилучення молодших школярів до народної культури.
Актуальність проблеми полягає в тому, що процеси глобалізації в економіці і суспільстві, реформи освіти в умовах формування ринку негативно вплинули, на наш погляд, на духовність підростаючого покоління, на формування патріотизму і любові до батьківщини тощо.
Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури, відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення студентів до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
Об'єкт дослідження: фольклорні свята як частина народної культури.
Предмет дослідження: фольклорні свята як засіб прилучення молодших школярів до народної культури.
Мета дослідження: виявити можливості фольклорних свят як засобу прилучення молодших школярів до народної культури.
Завдання дослідження:
1) виявити сутність поняття – народна культура;
2) вивчити психолого-педагогічну характеристику дітей молодшого шкільного віку в контексті даної теми;
3) виявити позитивний вплив фольклорних свят для формування особистості молодшого школяра;
4) вивчити програми з музики в початковій школі Д. Кабалевського та Є. Критської і запропонувати рекомендації щодо впровадження фольклорних свят в початковій школі.
Народна педагогіка як частина народної культури
Народ – великий художник і педагог, надавав вихованню підростаючого покоління першорядної ваги. Його поетична творчість була неписаним підручником з педагогіки. Але у тому вигляді, в якому вона побутувала серед дорослих, поетична творчість не завжди виявлялась доступною дітям і необхідно було здійснювати відбір із врахуванням вікових особливостей. Хоча в цьому напрямі багато зроблено і самими носіями народної творчості, і фольклористами, письменниками і передовими педагогами, на сьогодні не можна вважати роботу зі збирання і наукового вивчення народнопоетичної творчості для дітей доведеною до кінця. Основними виховними критеріями фольклору є літературознавчі, оскільки першорядне значення у фольклорі належить саме слову.
Останнім часом спостерігається зниження зацікавленості молоді в засвоєнні культурних цінностей, що позначається негативно на вихованні духовності. Використання фольклору у вихованні молоді має своєю ціллю відновити первісне значення поняття «народна культура», її зміст і педагогічний потенціал. Слід відзначити, фольклор відбиває виховання представника певного народу в різні історичні епохи як носія певної національної культури. Видатні філософи, етнографи, психологи і педагоги світу здавна визнавали, що виховання має яскраво виражений національний характер. А цього не можна досягти без використання народної мудрості, втіленої у фольклорі.