Сторінка
1

Процес навчання майбутнього закрійника за темою "Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами"

Сучасний стан легкої промисловості вимагає від фахівців максимальної продуктивності це зумовлено рядом факторів ХХІ століття. Легка промисловість безпосередньо направлена на задоволення потреб населення, які з кожним роком зростають в зв'язку з технічним прогресом. Також слід зазначити що технічне устаткування та обладнання теж змінюються, вони модернізуються, автоматизуються, тобто удосконалюються. Тому дуже важливо спеціалісту творчо підходити до вирішення поставлених проблем, адаптуватися до всіх змін, продиктованих сучасним часом.

Перед системою освіти стоїть завдання не лише традиційно підготувати майбутніх спеціалістів швейного профілю, сформувати в них стандартні знання, вміння та навички, але й , в наш час особливо актуально, розвивати творчі здібності майбутніх спеціалістів. Розвиток творчих здібностей надасть учням більш широке розуміння теми, поставлених задач і проблем бо це не лише розгляд підготовленого матеріалу, але й саморозвиток ,власне аналізування, прогнозування при вирішенні поставлених задач.

Майбутньому спеціалісту професії "Закрійник" важливо творчо підходити до поставлених перед ним задач. На сьогоднішній день , як вже було сказано, потреби людей зростають в тому числі і зростаю потреби на одяг, він повинен бути модним, функціональним та якісним. Закрійник повинний врахувати всі представлені перед ним побажання і паралельно передбачити технічні рішення на майбутнє. Творчі здібності неабияк допоможуть в побудові деталей креслень виробів, тому що необмежений простір для мислення та фантазії, надасть змогу не тільки зробити щось нове, але спростити задані стандарти при виконані певних дій.

Креативність дасть змогу майбутньому спеціалісту бути конкуренто здатним на ринку праці та бути затребуваним у роботодавців.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи – процес навчання майбутнього закрійника за темою «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами»

Предмет дослідження – методична система креативного навчання майбутнього закрійника.

Мета – підвищення якості навчання майбутніх закрійників з теми «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами» на творчому рівні.

Завдання:

1. Розглянути проблеми креативного навчання майбутнього закрійника;

2. Описати сучасні підходи до навчання творчості;

3. Розкрити ціль та зміст креативного навчання закрійника 5 розряду .

4. Побудувати дерево рішень як змісту креативного навчання;

5. Розглянути методи, засоби, форми креативного навчання закрійника 5 розряду;

6. Розробити евристичні питання.

Проблеми креативного навчання. сучасні підходи до навчання творчості

У психології під творчістю розуміється «діяльність , результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей». Воно передбачає наявність у особистості здібностей , мотивів , знань і умінь , завдяки яким створюється продукт , що відрізняється новизною , оригінальністю , унікальністю. Велику роль у творчості відіграють уява , інтуїція , потреба особистості в самоактуалізації , в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей . Об'єктивною стороною творчості є креативність - творчі стан , винахідливість , продуктивна оригінальність мислення.

Творчість-це самодіяльність суб'єкта з постановкою або вибором завдання, пошуком умов і способу її вирішення і створенням нового.

Творчість, зокрема винахідництво, - це форма втілення наукових ідей у ​​технічні рішення. Винахід -ще незакінчена машина, матеріал або технологічний процес. Але це вже ідея, втілена в конкретну фізичну форму (опис, креслення, модель і т. п.), яка показує її здійсненність.

Креативні підходи до організації сучасного творчого навчання.

Для вирішення проблеми навчання творчості необхідно враховувати психофізіологічні передумови розвитку творчого потенціалу учнів . Для вирішення проблем навчання творчості існують певні підходи до процесу навчання.

Більшість дослідників вважає, що підхід включає три основні компоненти:

· Основні поняття, використовувані в процесі пізнання і перетворень ;

· Принципи як вихідні положення або головні правила здійснюваної діяльності ;

· Прийоми і методи побудови процесу пізнання або перетворення.

Сучасна педагогіка стає все більш гнучкою і дозволяє вчителям використовувати величезну кількість різноманітних методик навчання. Вибрати можна будь-яку - лише б вона була ефективна і не шкодила учню. Найпоширеніші методики навчання - це евристичний, особистісно-орієнтований , проблемний .

Одна з популярних інноваційних методик навчання - це евристичне навчання. Евристичне навчання - метод , за яким учні самі , за сприяння навідних питань вчителя , доходять до істини , наближаючись до вирішення заданого питання , теореми , завдання і т. п.

Евристичне навчання ставить своєю метою конструювання учнем власного сенсу , цілей і змісту освіти , а також процесу його організації , діагностики та усвідомлення. Особистий досвід учня стає компонентом його освіти , а зміст навчання створюється в процесі діяльності .

Недоліком евристичного навчання є збільшення затрат сил та часу у порівнянні з традиційними методами викладання матеріалу. Пояснити це можна зростанням частки самостійної роботи учнів.

Особистісно-орієнтований підхід - це концентрація уваги педагога на цілісній особистості людини , турбота про розвиток не тільки його інтелекту , громадянського почуття відповідальності, а й духовної особистості з емоційними , естетичними , творчими задатками і можливостями розвитку .

Мета особистісно-орієнтованої освіти - розвиток індивідуальних здібностей і створення умов для повноцінного розвитку наступних функцій індивідуума:

- здатність людини до вибору;

- вміння рефлексувати, оцінювати своє життя;

- пошук сенсу життя, творчість;

- формування образу особистості;

- відповідальність .

Недоліком цього підходу є те що в великій групі учнів вчителю дуже важко знайти до кожного свій підхід та розвивати індивідуальні здібності кожного учня, тому особистісно-орієнтований підхід ефективніше застосовувати у невеликих групах.

Проблемне навчання - організований викладачем спосіб активної взаємодії суб'єкта з проблемно-представленим змістом навчання , в ході якого він долучається до об'єктивних суперечностей наукового знання і способів їх вирішення . Вчиться мислити , творчо засвоювати знання.

Схема проблемного навчання , представляється як послідовність процедур, що включають : постановку викладачем навчально-проблемної задачі , створення для учнів проблемної ситуації; усвідомлення , прийняття і дозвіл виниклої проблеми , в процесі якого вони опановують узагальненими способами придбання нових знань; застосування даних способів для вирішення конкретних систем завдань. З використанням проблемного навчання в учнів формується висока самостійність вирішення поставлених завдань і проблем , формується пізнавальний інтерес чи особистісна мотивація , а також розвиваються здібності мислення.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу.