Сторінка
1
Входження України в єдиний освітній простір Європи вимагає модернізації освітньої діяльності ПТНЗ у контексті європейських вимог. Вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема самостійної роботи учнів була актуальною в різні періоди розвитку професійної освіти. Але якщо на етапах становлення професійної освіти самостійна робота учнів розглядалась як важлива форма організації навчального процесу, що поступалася за обсягом аудиторним заняттям, то сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають її основним видом навчально-пізнавальної діяльності учнів. Навчальний час, відведений на самостійну роботу, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу учня, відведеного на вивчення конкретного предмету.
Новою парадигмою освіти визначається якісно новий етап удосконалення самостійної роботи учнів у ПТНЗ, якій присвячена велика кількість наукових праць, у яких розкриваються різні аспекти даної проблеми: сутність самостійної роботи та її значення; види робіт та методика їх організації; ефективність самостійної роботи та ін. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили A. Алексюк, В.Бондар, Б. Єсіпов, В. Козаков, О.Мороз, П. Підкасистий, М.Солдатенков.
Однак слід відзначити, що у сучасній педагогіці не існує однозначного визначення поняття «самостійна робота учнів». Сутність самостійної роботи розглядається як метод навчання, як форма організації пізнавальної діяльності, як засіб залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності і, нарешті, як вид навчальної діяльності учнів. Неоднозначність у визначенні сутності, завдань, методів, форм і засобів організації самостійної роботи не тільки несприятливо позначається на теоретичному аспекті дослідження проблеми, а й має негативний вплив на практику навчального процесу.
Розглядаючи систему організації самостійної роботи, ми у своєму дослідженні дотримуємося погляду, що самостійна робота – це складне багатомірне педагогічне явище, яке включає систему взаємопоєднаних структурних і функціональних компонентів, що утворюють цілісну єдність, підпорядковану цілям виховання, освіти і розвитку в умовах її опосередкованого управління та самоуправління.
Сучасні підходи до самостійної роботи як до провідної, а у найближчому майбутньому й основної форми навчання, в умовах інформаційного суспільства вимагають розробки нового змісту, принципів, методів, форм і засобів реалізації процесу організації самостійної роботи учнів.
Необхідність організації самостійної роботи обумовлена все вищими вимогами до рівня загальнокультурної і спеціальної підготовки випускників ПТНЗ, зміною професійно-технічних парадигм, підготовкою майбутніх фахівців до професійного, компетентного входження в ринок праці з міцно сформованими потребами у постійній професійній самоосвіті та саморозвитку, що обумовило вибір теми нашого дослідження: «Організація та нормування самостійної роботи ПТНЗ».
Мета дослідження теоретично обґрунтувати, розробити та частково експериментально перевірити запровадження методики організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.
Об’єкт дослідження − самостійна робота учнів ПТНЗ.
Предмет дослідження – процес організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність навчальної діяльності учнів значно підвищиться, якщо в начальний процес буде включена розроблена модель організації самостійної роботи учнів.
Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:
1) проаналізувати стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково методичній літературі та практиці;
2) обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність моделі організації самостійної роботи учнів;
3) виявити педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи учнів.
Методи дослідження. Відповідно до мети та поставлених завдань дослідження було використано систему методів, що включала:
теоретичні – аналіз наукової літератури з теми дослідження для розкриття поняття «самостійної роботи учнів ПТНЗ»;
емпіричні – методи масового збору інформації (опитування, тестування, бесіди, педагогічні спостереження), що сприяло вивченню стану проблеми;
методи обробки результатів дослідження – порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики (для вивчення процесу організації самостійної роботи учнів).
Сутність і структура самостійної роботи учнів
Зміни, які відбуваються нині в організації навчальної діяльності учнів ПТНЗ, свідчать про посилення ролі самостійної роботи у підготовці майбутніх фахівців.
Питання організації самостійної роботи учнів у системі професійно-технічної освіти постійно знаходяться в сфері інтересів дослідників. Протягом багатьох років навкруги цієї проблеми виникають наукові суперечки, в результаті яких народжуються різноманітні погляди і формуються методичні та методологічні позиції. Ці погляди не мають антагоністичного характеру, а відображають просто різні точки зору, які в цілому ряді випадків відрізняються одна від одної непринциповими якісними характеристиками.
Вивчення спеціальних наукових робіт і публікацій свідчить про досить детальний розгляд в педагогічних дослідженнях питання організації самостійної роботи в середній школі, у вищих навчальних закладах, але недостатньо досліджена проблема організації та нормування самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.
Є чимало підходів до визначення сутності самостійної діяльності, яка спрямована на формування творчої особистості.
Відомі науковці, а саме: Астахова О.В., Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І., Підкасистий П.І., Харламов І.Ф. надають великого значення самостійній роботі в процесі формування особистості, розглядають основні принципи, форми, методи організації, а також облік і контроль цієї діяльності.
Так, І.Ф. Харламов підкреслює, що «…на уроках, як би гарно вони не проводились, має місце концентроване запам’ятовування, і завдання переводиться лише в оперативну пам’ять … а потрібне розосередження запам’ятовування». Для досягнення цієї мети автор пропонує суттєво покращити самостійну роботу учнів за рахунок вдосконалення домашніх завдань. Навіть, якщо самостійна робота обмежується тільки домашнім завданням, вона повинна мати дидактичний зміст у вигляді завдання, яке формує вчитель відповідно навчальної дисципліни.
Особливої уваги заслуговують розміркування дослідників щодо місця і ролі самостійної роботи у навчальному процесі. В літературі зустрічаємо спори про те, чим же є самостійна робота: це форма організації навчального процесу, метод чи засіб навчання? За якими показниками слід визначити, відноситься той чи інший вид діяльності учня в навчанні до самостійної роботи? Автор формує своє розуміння на ці питання. Зокрема підкреслюється, що в переважній більшості визначень і підходів до розкриття поняття «самостійна робота» учителю приділяється відповідне місце в керівництві цією роботою: відмічається, що вона здійснюється, якщо це необхідно, допомагає учням і контролює її результати, в той час підкреслюється, що з його сторони не повинно бути точного, сковуючого ініціативу учнів інструктування.