Сторінка
5

Самостійна робота учнів професійно-технічних навчальних закладів

У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

- контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення рівня знань, умінь, навичок та усвідомлення необхідності вивчення дисципліни; рівня сформованості інтелектуальних умінь (виділення головного, порівняння, аналіз, узагальнення); рівня сформованості самостійності;

- анкетування, з метою пізнавального інтересу до предмета.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:

1. Якість засвоєння знань, умінь, навичок.

2. Якості особистості:

- сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, порівнювати).

За результатами І семестру 2012-2013 навчального року за професією «Штукатур» було виділено дві групи 20-12 та 21-12, які мають приблизно однакові показники успішності.

Спираючись на результати атестації та результати І семестру 2012-2013 навчального року, було визначено середні показники успішності учнів, їх наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Середні показники успішності учнів

Аналіз даної таблиці свідчить, що за показниками успішності група 20-12 та група 21-12 є близькими, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь і навичок. За базу порівняння вирішили взяти результати успішності цих груп за І семестр 2012-2013 навчального року. Далі будемо їх розглядати як експериментальна Е1 (група 20-12), та контрольна К1 (група 21-12).

Отже, за результатами проведення констатуючого експерименту можна зробити такий висновок,що на І курсі навчання за професією «штукатур» існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь і навичок. За результатами І-го семестру 2012-2013 навчального року для проведення формуючого експерименту було вибрано групу 21-12 як контрольну (К1), а групу 20-12 як експериментальну (Е1).

Метою формуючого експерименту є порівняння навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми:«Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання». У групі К1 (група 21-12) заняття з теоретичного та виробничого навчання було проведено у традиційній формі згідно з навчальною програмою. Викладач розповів про сутність штукатурних робіт, про його види, форми. Учні конспектували навчальний матеріал у зошити. На протязі всього заняття тільки 6 учнів проявили активність, решта слухали викладача та конспектували навчальний матеріал.

У групі Е1 (група 20-12) заняття теоретичного навчання та виробничого були проведені згідно із запропонованою методикою організації самостійної роботи учнів на прикладі теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання». Учні експериментальної групи працювали самостійно не тільки в позааудиторний час (робота з додатковою літературою, нормативними джерелами, підготовка до виступів на семінарах), але й в аудиторії. Для активізації самостійної роботи використовувалися такі нетрадиційні форми, як вирішення педагогічних ситуацій.

Після проведення занять в контрольній та експериментальній групі, були проведені контрольні опитування з метою з’ясування якості розробленої методики та на якому рівні знаходяться знання учнів та готовність до професійної діяльності, наскільки змінився характер зацікавленості в майбутній професії.

За результатами опитування виявлено, що учні експериментальної групи тепер мали більш ґрунтовні знання, вони знають, як розв’язувати поставлені перед ними завдання щодо підготовки бетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання. На 17,32% зросли знання про етапи, форми та методи обштукатурювання. Також за результатами зрізу було визначено, що кількість бажаючих працювати надалі за професією штукатура збільшилось на 10,5%. На початку експерименту цей показник був нижчим і складав 82,3% бажаючих. На нашу думку, зниження інтересу до професії сталося внаслідок наднизького рівня професійно-педагогічної спрямованості в учня, яскраво вираженим, негативним ставленням до професії штукатура, яке учні отримали під час проходження виробничої практики.

У ході формуючого експерименту було зроблено порівняння результатів навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та при використанні запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі викладання теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання» є ефективним за таких педагогічних умов:

включення у навчальний процес завдань, що моделюють майбутню професійну діяльність учнів;

постійне підвищення рівня самостійності учнів шляхом включення у навчальний процес завдань підвищеної складності;

своєчасний контроль з боку викладача, поступове виховання потреби та навичок самоконтролю;

різноманітність у формах та методах проведення занять;

створення позитивного мікроклімату на заняттях, атмосфери співробітництва між учнями та викладачем.

Аналізуючи відповіді учнів можемо прослідкувати, як змінився багаж знань учнів, з розглянутої дисципліни, експериментальної групи в порівнянні із учнями контрольної групи.

Таким чином, при втіленні методики організації самостійної роботи учні раціонально використовують час, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал шляхом практичних завдань, підвищити пізнавальну активність учнів, формувати навички аналізу, розвивати мислення.

Отже, експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки ефективності використання в начальному процесі методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання».