Сторінка
28

Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

Оволодіння прийомами самомасажу.

Оволодіння прийомами самовправлення.

Отже, метою формуючого експерименту було розробити такий зміст і визначити організаційно-методичні особливості викладання предмету "Фізичне виховання", що сприяли би усвідомленню студентами множинного впливу занять фізичною культурою на особистісний та професійний розвиток. Тому вже з першого року навчання студентів викладачем ставилося завдання: розкрити весь спектр можливостей фізичного виховання, який містить: особистісну складову (самооцінка, формування позитивної Я-концепції, розвиток гуманістичної спрямованості особистості), професійну складову (оволодіння елементами професійної техніки), профілактичну складову (оволодіння прийомами і засобами попередження професійних захворювань), активізуючу складову (підвищення тонусу організму, працездатності), релаксуючу складову (засвоєння прийомів релаксації, подолання м'язових бар'єрів), соціальну складову (засвоєння навичок міжособистісної взаємодії, вмінь роботи в командах), тощо. Кожне заняття наповнювалось відповідними вправами.

У процесі реалізації експериментальної роботи студентам задавалась система рефлексивних процедур, які містили завдання при виконанні кожної вправи проаналізувати: чи важко було виконувати цю працю спочатку та наприкінці; що заважало цьому на початку та наприкінці; хто з учасників надавав допомогу та чиї дії ускладнювали виконання вправи; які внутрішні зрушення відбувались з самим виконавцем; яке значення мала вправа для покращення фізичного стану, для подолання внутрішніх бар'єрів та особистісного розвитку, для міжособистісних стосунків студентів, для професійного становлення; пропозиції щодо зміни або самої вправи, або умов ЇЇ виконання; пропозиції щодо тих вправ, які можна було б використати для подальшого розвитку. Відповідний аналіз студенти робили після кожного заняття в спеціальних щоденниках саморозвитку з обов'язковим звітуванням на наступному занятті.

Тобто, в процесі роботи на навчальних заняттях студентам давалось завдання не тільки відтворювати та засвоювати відповідні форми роботи, а й використовувати можливості фізичного виховання для власного розвитку. Очікувалося, що таким шляхом можна суттєво підвищити результативність відповідного навчального предмета, а, отже, його вклад в професійне становлення майбутніх учителів, вирішити важливі проблеми поєднання фізичного, психічного, особистісного розвитку кожного студента, створення міцного фундаменту для збереження та покращення його наявного та майбутнього здоров'я.

Підвищення ціннісного ставлення майбутніх педагогів до фізичної культури під впливом формуючого експерименту

Оцінка результатів формуючого експерименту може бути більш-менш достовірною лише за умов вихідної рівності груп, що залучені до експерименту. З такою метою перед початком формуючого експерименту було проведене відповідне анкетування (Додаток А, анкета 1). Порівнювався ряд показників, що відображають особливості вибору педагогічної професії.

У таблиці 3.9 наводяться дані, що характеризують мотиви вибору студентами відповідної професії (сама оцінка проводилася за 5-бальною шкалою: 5 - вплинув суттєво, ., 1 - зовсім не вплинув).

Таблиця 3.9

Значущість мотивів вибору професії вчителя студентами контрольної і експериментальної груп (за середньозваженою оцінкою)

Як видно з наведених у таблиці даних у контрольній груш більш представлені мотиви уподобання улюбленій вчительці, впевненість у своїх здібностях до цієї спеціальності, привабливість змісту та структури професійної діяльності. Тобто у студентів експериментальної групи мотиви власне професійного вибору представлені менше. В той же час показники прийняття рішення щодо вибору професії майже збігаються: 36,1% студентів експериментальної та 36,3% - контрольної прийняли рішення за 2 роки та більше, 14,5% та 5,4% - приблизно за рік, 47,3 % і 56,3% - менш ніж за рік до вступу. Рішення про вибір спеціальності за 2 роки і більше зробили 36,5% експериментальної та 27,3% контрольної групи, приблизно за рік -30,7 % та 47,3%, менше ніж за рік до вступу - 32,7% та 25,4%. Тобто, студенти контрольної групи дещо пізніше зробили свій професійний вибір, ніж експериментальної.

Розглянемо тепер, як оцінюють студенти можливість здійснення свого вибору (мрії).

Таблиця 3.10

Оцінка чинників, від яких залежить здійснення мрії та вибору