Сторінка
1
Виняток становлять слова: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, в яких літера т зберігається.
Не відбувається спрощення у групі приголосних -стн-, в яких т зберігається, в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст чи -нт: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при утворенні дієслів із суфіксом -ну-: брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – пл$снути, тріск – тр%снути.
Виняток: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути.
3. У групі приголосних -слн- випадає л: масний – масло, умисний – мисль, ремісник – ремесло.
Вправа 1. Утворіть від поданих іменників прикметники. З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких — ні.
Честь — Контраст —
проїзд — користь —
баласт — пестощі —
щастя — тиждень —
зап’ястя — компост —
Вправа 2. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.
Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це, студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний, повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути, ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять, ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.
Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та українській мовах.
1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным гомоном (А. Куприн). 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (И. Тургенев). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей (Максим Горький). 4. Стремглав наездники помчались (А. Пушкин).
Вправа 4. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх написання.
Кількість, область, честь, захист, якість, студент, кореспондент, вартість, совість, пропагандист, парламент, інтелігент, рецензент, диригент, сержант, інтурист, лейборист, сепаратист, соціаліст, колективіст, агентство, пристрасть, проїзд, радість, щастя.
Вправа 5. Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство(о). Запишіть ці слова, поясніть їх вимову й написання.
Президент, студент, практикант, педант, сектант, капітулянт, комедіант.
Вправа 6. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою, поясніть їх написання.
І. Милитаристский, гигантский, бесстрастный, декадентский, ценностный, беспристрастный, очистный, доцентский, добросовестный.
ІІ. Позднее время; честный человек; здоровое сердце; весеннее солнце; костлявая рука; бесстрашный буревестник; ласкающий взгляд; вкусные налистники; шестнадцатый номер трамвая; предвестники перемен.
Вправа 7. Складіть речення з поданими словами, пам’ятаючи, що в них спрощення в групах приголосних на письмі не відбувається.
Журналістський, шістнадцять, хвастливий, пестливий, конт- растний, агентство, зап’ястний, гігантський, студентський, туристський.
7. Коментар роботи студентів
8. Підсумок заняття:
Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.
1. Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимозі й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.
Винятки становлять:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);
б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний.
І. Радісна [радість] праця — ознака творчості. (Ю. Янов-ський.) 2. Треба битися тут і стояти, як належить чесним [честь] людям. (ТО. Яновський.) 3. Як це неможливо — бути щасливим [щастя], коли на світі страждає хоч одна дитина! (7. Жиленко.)
Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (77. Костенко.)
Мати увечері своїм пестливим [виняток] голосом нашепче дитині про любов до всього живого. (Панас Мирний.) 6. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять [виняток] плугів. (ЛІ Стельмах.)
2. Групи приголосних скн, зкк і шчк спрощуються на сн, зн \ шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.
1. Де вони проходили, ніщо не брязнуло [брязк], не тріснуло [тріск], не хруснуло [хрускіт]. (О. Гончар.) 2. Гули під ними соснові дошки переправи. (О. Гончар.) 3. Сонце вже ховалося за Жовту гору дощок біля вагона. (Григір Тютюнник.) 4. Нестаток, і тяжка робота, і натуга зораліг зморшками [морщити] чоло. (І* Франко.) 5. Та що його питати: він ґав ловив та витрішки [витріщатися] продавав. (7. Котляревський.)
3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під'їзний і под.— із коренем -їзд-;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
г) скатерка — від скатерть.
1. Після кількатижневих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині. (О. Гончар.) 2. Від швидкого бігу калатало серце. (В. Собко.) 3. Біла скатерка на столі та помиті лави аж сяяли чистотою. (М. Коцюбинський.) 4. Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів* свою молоду у кімнати. (Марко Вовчок.) 5. По під'їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт. (77. Пер-вомайський.)
4. Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч; невістка — невістці [не- в'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [сту- ден'с'кий], студентство [студенство).
Такі слова пишемо за морфологічним принципом.
1. Гігантські [гігант] тіні таємничо затиснулись в ущелині. (О. Гончар.) 2. Як же чудно стало в хаті, неначе у пустці [пустка]! (М. Кропивницький.) 3. В великій, як макітра, хустці [хустка] Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (!. Нечуй-Левицький.) 4. Він вийшов надвір проходитись, побачив невістчину [невістка] хату і пригадав усе учорашнє. (Панас Мирний.)
42. Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки: І) у які не вставляли букв; 2) у які вставили пропущені букви.
Швидкісний, якісний, улесливий, освідчитися, хвасливий, контрасний, щасливий, блиснути, агентство, волейболіст' (давальний відмінок від волейболістка), заїз ний, їж жу (від їздити), учасник, заздрісний, усний, випусний, стиснути, що-тиж ня, студентський, студентство, очисний, скатер ка, буревісник, п'ятдесят.
1 2