Сторінка
11

Шамбхала в європейській традиції

"Фонд Люцифера" (створений в 1920 р. Алісою Бейлі (1880-1949) після того як вона програла першість в керівництві теософським рухом Анні Бізант, початково називався "Тібетська ложа", а потім — "Фонд Люціс", "Lucis Trust").

Для надто стурбованих християнством протестантів було створено "Товариство дослідження Біблії" (1872 р. в Пенсильванії; пізніше — "Товариство Вартової Башти", "Свідки Єгови") конгрегаціоналістом пастором Чарльзом Тейзом Расселом, наступниками якого стали Джозеф Франклін Рутерфорд та Гомер Кнорр. Згідно з їхнім "вченням" " .Христос начебто не був Богом. Він лиш є Сином Божим, що не посідає повноти Божественності, оскільки її має Бог Єгова. Перед втіленням Христос був Михаїлом Архангелом, а після втілення — звичайною людиною . Ті, що будуть у лавах переможців, будуть поділені на дві категорії, а саме: а) на тих 144 тисячі вибранців із Свідків Єгови, які радітимуть і втішатимуться вічним життям десь у засвіті (у повітрі); б) на тих, які будуть спасенні, але залишаться на землі у т.зв. "земному раї" (виділення наше, — О.Г.) і матимуть щастя і задоволення"[xlvii].

На ілюстраціях масонів для "внутрішнього використання" Христос зображується в одязі масона-новачка ("не одягнений і не роздягнений" — ліва нога взута в черевик, а права — боса і з закоченою до коліна штаниною), чим, начебто, символічно підкреслюється те, що християнство походить від масонства, що християнство — це лишень масовий "притвір" масонства, яке на певний час вийшло з під контролю. І навіть сам Ісус Христос — лишень "учень", "недомасон", не більше. Також розкривається істинна суть містерії християнського причастя, про що розповів колишній масон Мерідорф у журналі "Bauxite" (1879 р.) — це ритуал "випивання крові": з надрізу на великому пальці новачка кров крапає в чашу з вином, з котрої п’ють всі присутні. Осад залишається в особливій посудині до наступного посвячення, що, таким чином, змішує кров всіх попередніх масонів у своєрідний "ланцюг", і тому ланцюг є одним із символів масонства на його гербах.

Всіх їх Рене Генон об'єднав поняттям "контрініціація", "контрініціальні організації"[xlviii], що, базуючись на шкаралущах колись справді істинних аспектів Традиції, проте трансформувалися у її протилежність, спрямовані на зруйнування залишків істинної Премордіальної Традиції: " . Якщо ти отримаєш ініціацію невірно або я неправильно проведу ініціацію, як потім ті, хто шукає істину, будуть знати, чому слідувати? Неправильні ініціації називаються крадіжкою Вчення, бо вони суть спроба обманути Будду. Глибини таємного вчення не виявити у словах, але передаються вони від серця до серця. Слова — це сміття. Якщо ти будеш підбирати тільки шкаралущу і сміття, то втратиш суть. Тільки дурні відкидають істинне заради брехливого. Тобі не слід йти шляхом глупоти", — наставляв Адзярі Кукай, засновник езотеричного японського буддизму (поч. ІХ ст.)[xlix], якому на сотий день медитації на горі острова Сікока з неба падає зірка і потрапляє прямо в рот, після чого Кукай вирушає набути езотеричне знання в столицю Китаю, де й проходить ініціацію і отримує титул "великого наставника" (япон. "адзярі", санскр. "ачарья").

Папа Пій ІХ називає ці контрініціальні групи "синагога сатани" (енцикліка "Qui pluribus", 1865 р.), а папа Лев ХІІІ — "царство сатани" (енцикліка "Humanum Genus", 1884 р). Як правило, методика їх діяльності одна й та ж: " . Поки що до нашого зацарювання ми, навпаки, створимо і розмножимо франко-масонські ложі у всіх країнах світу, втягнемо в них всіх, хто може бути та видатних людей, тому що в цих ложах буде головний . впливовий засіб . В таємні товариства зазвичай йдуть найохочіше аферисти, кар'єристи і взагалі люди переважно легковажні, з котрими нам буде легко мати справу і ними заводити механізм проектованої нами машини . Гої йдуть в ложі з цікавості або в надії за їх допомогою пробратися до громадського пирога, а деякі для того, щоб мати можливість висловитися перед публікою свої немаючі можливості до реалізації та безпідставні мрії: вони прагнуть емоції успіху і рукоплескань, на котрі ми завжди щедрі. Ми тому й даємо їм цей успіх, щоб користуватися звідси народженим самообманом, з котрим люди непомітно сприймають наші навіювання, не остерігаючись їх . Ви не можете собі уявити, як найрозумніших з гоїв можна привести до безсвідомої наївності за умови самообману і разом з тим їх легко вибити з колії найменшою невдачею, хоча б припиненням аплодисментів, і привести до рабського підпорядкування заради відновлення успіху ."[l].

" . У своїй праці "Окультне Масонство" Рагон, знаменитий і вчений масон Бельгії, правильно чи ні, ганьбить англійських масонів за те, що вони оматерелізували і збезчестили масонство, котре було свого часу засноване на Древніх Містеріях, прийнявши, через помилкове розуміння походження ремесла, назва "Фран-Масонства" і "Фран-Масони". Помилка ця відбулася, говорить він, завдяки тим, хто пов'язує масонство з побудовою Храму Соломона. Він висміює цю ідею ."[li].

Проте перекручення масонства виникло не в Англії, а прийшло туди з Франції,де на початку ХVIII ст. почало приймати всіляких заброд (порушуючи девіз: "Масон повинен бути вільним чоловіком, народженим від вільної жінки"), авантюристів, багатих аристократів і навіть євреїв-вихрестів, а також стало орієнтуватися виключно на політику лобіювання якихось вузькокорпоративних інтересів, як правило, спрямованих проти церковних. " . Масони-розкольники були і на Заході, і в Росії, вони мріяли про всесвітній союз "вільних мулярів" і з масонами-містиками не мали нічого спільного. Це були особливого типу масони: франкмасони, що діяли напередодні французької революції і які приймали участь у поширенні її ідей, деякі італійські ложі, що вступили в союз з карбонаріями, польські патріоти на чолі з Лукасинським ."[lii]. Прийнято називати даний напрям як "англо-французький чин", "оперативне (operative) масонство", на противагу "символічному" (symbolical) масонству[liii]. Знаменитими "англо-французькими" масонами називає Лоллій Замойський Вольтера, Руссо, Д’Аламбера, Дідро, Демулена, Мірабо, Лафайєта, Сіейєса, Дантона, Робесп’єра, Сен-Жюста, а ложами — "Ложу Енциклопедистів", "Ложу Наук" та ложу "Дев’ять сестер" (заснована в 1769 р., куди входили Вольтер, Кондорсе, Грьоз, брати Монгольф’є, Дантон, Демулен і де був навіть прийнятий Б. Франклін)[liv]. Відомо, наприкад, що батько знаменитих тиранів Максиміліана та Огюстена Робесп’єрів Франсуа де Робесп’єр, адвокат в Аррасі, належав до т.зв. "шотландського капітулу" оперативного масонства, а після його смерті його діти виховувалися та просувалися на відповідні посади братами-"франкмасонами"[lv].