Сторінка
25
2) орден "Червоний Дракон" (Dragon Rouge), діяльність якого спрямована на прояснення факту, що " . існують як темна, так і світла сторони буття, котрі не мають нічого спільного ні з добром, ні зі злом, ні з людськими поняттями моралі взагалі"[cxiii]. Ставиться за основу розвиток ("еволюція") суб’єктивного сприйняття Всесвіту аж до рівня т.зв. особистості "Mega Therion" (що невірно з грецької перекладається опонентами як "Великий Звір" і спрофанований не маючими нічого спільного з орденом "сатаністами"). Вважається, що екзотеричним варіантом ордену є церква курдів-єзидів (Yezidis) з їх ритуалами пошанування грішного через любов до людей Ангела-Павича (Мелекі Тауз), але вже прощеного Всевишнім;
3) орден Трапеції (інколи – „Орден Галльської Трапеції”, "Джорджіно"), який одержимий ідеєю безсмертя і практикує обряди, пов'язані зі скульптурами, світлом, численням та людською кров'ю, через що серед обивателів вони користуються дурною славою "вампірів" (не слід плутати з однойменним "Орденом Трапеції" — службою безпеки в ложах А. Кроулі). Саме злам розумових бар’єрів, що існували у свідомості людей Середземномор’я протягом тисячоліття античної історії, Орден ініціював шляхом викопування, переміщення, розчленування мертвих тіл, тобто практикою пошанування святих у вигляді їх мощей, перетворюючи могилу у вівтар, зруйнував традиційну межу між світом живих і світом мертвих, зробив могили і мертві тіла місцем зустрічі світу земного і світу потойбічного[cxiv]. На Орден також покладена місія нівелювання злочинних експериментів (т.зв. „проект Ліканія”, "Т-вірус", "Еон Флакс") ордену „Мемфіс Міцраїм” над людиною та її особистістю. Серед безпосередніх адептів Ордену — Гонгора-і-Арготе, Лессінг, Людвіг Баварський, Гарсія Лорка, Жан-Батіст Бокасса, Мілен Готьє та ін. Надзвичайно багато членів ордену були інтербригадівцями і боролися на боці республіканців в Іспанії, у французьких макі, італійському та грецькому Рухові Опору, в латиноамериканських революційних організаціях, однак за певних умов боротьби з агентами впливу "Мемфіс Міцраїм" вони були й в загонах ультраправих ("червоні фашисти" Муссоліні, "ескадрони смерті" у Гватемалі та Гондурасі).
За легендою, начебто, ініціювала в європейській традиції сам орден народжена з крові фаллосу Урана (Сатурна) та піни Океану Афродіта Уранія, посвятивши в нього кіпрського володаря Пігмаліона та його дружину Галатею, а головні храми Ордену — у місті Пафос на острові Кріт та на острові Кіфера.
За "внутрішніми" письмовими джерелами існує версія, що "Орден Галльської Трапеції" представляє собою т.зв. "Анархів" — повсталих членів ордену "Мемфіс Міцраїм" (у термінології ордену Трапеції "Мемфіс Міцраїм" виступає як "Камарілла", який утворюють сім з 13 "кланів" т.зв. "Червоного Роду" і був реформований у кінці Середедньовіччя; для непосвячених пропонуються казочки про дані клани як "бруха/сови", "гангрели/бродяги", "тореадори/естети", "вентру/володарі долі", "носферату/емпати", "тремери/чародії", "малкавіани/оракули" і "кайтіффи/недопосвячені"), який складався проти наявних у цьому ордені тиранії і людиноненависництва, проти тенденції "Старійших Ієрархів" видавати як "жертовних агнців" молодших за ієрархією на розправу профанам (з метою відволікти увагу та знімати напруженість у суспільстві), інколи завуальовано подаючи це як виконання жертовного ритуалу відправлення "посланця/прохача" до світу богів. Відповідно, "Анархи/Орден Трапеції" розглядаються вірними заповітам свого першозасновника Каїна, якого Ліліт посвятила у "Містерію Крові" і разом з ним прийняла в Орден ще Трьох Великих членів, які, проте, вже свавильно навернули ще членів, з яких 13 перетворилися у кровожерливих вбивць та тиранів і стали відомі як "Антеділувіани". Обурений Каїн, який вважав за неможливе ображати створений Богом світ існуванням сповідників містерії, призупинив дію т.зв. "Шести Традицій Каїна", якими регулював ситуацію в Ордені (прихованість, володіння, потомство, відповідальність, гостинність, страта посвяченого), чим заборонив "створення потомства" і спільно зі своїми "означеними" дітьми і внуками ("метузела") відокремився у першоствореному місті, де посвячені і непосвячені у "Містерію Крові" мирно співіснували. Проте чародійство одного з нащадків Каїна призвело до катаклізму і захоплення влади в ордені дітьми Антеділувіан, які отримали дари та прокляття своїх батьків і віру в те, що в грядучому наступить апокаліптична Гієна, коли першостворені Антеділувіани повстануть із безодні і "пожеруть" як звичайне людство, так і молодших адептів "Камарілли" ("Мемфіс-Міцраїму"). Відповідно "Камарілла" поширює про "Орден Трапеції" брехливі плітки як про секту "Саббат" (як два клани "лазомбре/lasombre/маніпуляторів" та "цімісце/tzimisce/чародіїв-інтелектуалів"), що, начебто, проповідує "відкрите володарювання вампірів над людством". Насправді ж "Саббат" (начебто, члени клану "лазомбре" вміють викликати "живу темряву", надавати їй форму і володарювати нею, ототожнюють їх з іудаїстами, які поклоняються традиції творення големів; "нейтрали"-"асаміти/найманці, переважно в країнах ісламу", "клан Сета/Змія", "джованні/некроманти-фінансисти", "равнос/цигани", "інкону/відлюдники, переважно переховуються у монастирях та ашрамах") та "лінії крові", як от "ахрімани/гінократи-шамани", "баалі/дияволопоклонники-ваалісти", "кроваві брати/солдати", "дочки какофонії/півун’ї", "гаргульї/воїни", "каесід/вчені", "нагараджа/канібали", "самеді/зомбі" та ін.) штучно створені самими послідовниками "Камарілли/Мемфіс Міцраїм" для дескридитації "Ордену Трапеції" та маніпуляції тими членами, якими заволодіває сумнів і наявне прагнення до індивідуальності та людської гідності.