Сторінка
30
На кінець року ці показники зросли відповідно до 58% (вмотивоване вживання повтору слів різних частин мови), 55% (правильно використаний абсолютний лексичний повтор), 64 % (визначають лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку), 58 % (використовують лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку). У контрольній групі помітних змін не відбулося: 54%, 50%, 50%. Послідовність викладу думки витримано у 92% робіт учнів експериментальних класів порівняно з 73% у контрольних класах. Використання лексичного повтору як засобу зв'язності на початковій стадії дослідження становило 37%, а після відпрацьованої системи вправ цей показник зріс до 55%, в той час, як у контрольній групі зріс на 13%. У загальному, результати дослідження заслуговують на увагу. Для порівняння ми пропонуємо діаграми, в яких відображено результати порівняльного аналізу.
Згідно даних експерименту ми можемо стверджувати про ефективність та доцільність розробленої методики формування у молодших школярів умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв'язності тексту, що підтверджує достовірність сформульованої в магістерській роботі гіпотези.
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відмічається, що освіта сьогодні «є засобом відтворення і нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені». Формування творчої особистості, здатної до плідної праці в різних сферах суспільного життя в контексті соціально-економічних перетворень в Україні, не мислиться без посиленої уваги до мовленнєвого розвитку школярів в усіх ланках мовної освіти. З цього погляду пропоноване нами дослідження є надзвичайно актуальним, оскільки присвячене вдосконаленню процесу формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів.
Навчити учнів будувати текст у будь-якій його формі та специфічному комунікативному вмінню його вдосконалювати — завдання досить складне, оскільки «теорія тексту» знаходиться у стадії становлення і дослідники ведуть пошук типологічних рис та ознак тексту.
Розв’язання цієї проблеми полягає у поглибленні лінгвістичних і методичних засад роботи над текстом.
Завдання оволодіння школярами мовою як засобом спілкування і пізнання не можуть бути розв’язані без постійної уваги шкільного мовного курсу до структури тексту, до засобів зв’язку між його елементами.
Аналіз методичної літератури з проблеми, програм і шкільних підручників з української мови, результати аналізу учнівських творів та виконаних спеціальних завдань дали підстави для зробити висновок про доцільність і доступність цієї роботи в початкових класах. Однією з передумов поліпшення якості мовного і мовленнєвого розвитку молодших школярів є ознайомлення учнів із засобами міжфразного зв'язку і лексичним повтором зокрема.
Підвищенню ефективності формування у молодших школярів умінь використовувати засоби зв’язності тексту сприяє системний характер тренувальних вправ, що виявляється у відповідності цієї системи теорії мовленнєвої діяльності психолінгвістичним закономірностям побудови висловлювань та лінгводидактичним вимогам до навчальних завдань і вправ – аналітичних, конструктивних і творчих. Зокрема, спрямованих на аналіз тих психологічних факторів, які визначають характер типових мовленнєвих помилок і недоліків у письмових роботах.
Істотною сприятливою умовою для формування в учнів відповідних уявлень про мовні засоби зв'язності тексту є включення до змісту програми з рідної мови певного мінімуму мовленнєвознавчих і текстологічних понять.
Ознайомлення молодших школярів із функціональною роллю лексичного повтору виступати у ролі засобу міжфразного зв’язку в тексті дозволяє значно послабити вплив на їхнє мовлення тих психологічних факторів, які визначають характер типових мовленнєвих помилок і недоліків у письмових роботах.
Запропонована методика формування мовленнєвих умінь сприяє загальному інтелектуальному розвитку молодших школярів. Результати експериментальної перевірки підтверджують ефективність пропонованої методики. У плануванні роботи, спрямованої на засвоєння учнями мовних засобів зв'язності, ми враховували: визначені діючою програмою мету і завдання навчання рідної мови на сучасному етапі; важливість, доцільність і доступність для розуміння учнями пропонованого матеріалу; природність включення експериментального матеріалу в ту чи іншу програмову тему; виявлені вихідні рівні знань учнів про текст та ступінь розвитку їхніх мовленнєвих умінь.
Теоретичні положення дослідження та ефективність методичних рекомендацій перевірено експериментально. Результати експерименту підтверджують, що розроблена методика формування в учнів початкових класів умінь використовувати засоби зв’язності тексту є достатньо результативною і доцільною. Так, використання лексичного повтору як засобу зв’язності на початковій стадії дослідження становило 37%, а після відпрацьованої системи вправ цей показник зріс до 55%, в той час, як у контрольній групі - на 13%.
Виконане дослідження, на нашу думку, дало можливість спроектувати й інші проблеми, що становитимуть інтерес для майбутніх дослідників. Найбільш перспективними серед них, на нашу думку, є реалізація проблеми перспективності у формуванні мовленнєвих умінь учнів початкових класів та основної школи; створення електронних версій комп’ютерних посібників для вчителів; психологічна й методична підготовка вчителів до використання комп’ютерної техніки.
Аналіз учнівських умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв’язності тексту на етапі констатувального експерименту
Ряд 1 - учні експериментальної групи;
Ряд 2 - учні контрольної групи.
1. - вмотивоване вживання повтору слів різних частин мови;
2. - правильне використання абсолютного лексичного повтору;
3. - визначення лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку;
4. - використання лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку.
Аналіз учнівських умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв'язності тексту на етапі формувального експерименту
Ряд 1 - учні експериментальної групи;
Ряд 2 - учні контрольної групи.
1. - вмотивоване вживання повтору слів різних частин мови;
2. - правильне використання абсолютного лексичного повтору;
3. - визначення лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку;
4. - використання лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку.
Аналіз учнівських умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв'язності тексту на етапі підсумкового експерименту
Ряд 1 - учні експериментальної групи;
Ряд 2 - учні контрольної групи.
1. - вмотивоване вживання повтору слів різних частин мови;
2. - правильне використання абсолютного лексичного повтору;
3. - визначення лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку;
4. - використання лексичного повтору як засобу міжфразного зв’язку.