Сторінка
20

Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку

Уміння учнів розпізнавати доречну заміну вживання у мовленні лексичного повтору проілюструє виконання учнями наступної вправи

Вправа 5. – Прочитайте текст. Визначте, за допомогою яких слів автор уникнув повтору.

Тарасова гора

Чернеча гора . Високо над Дніпром звела вона свою сиву голову. Далеко звідси видно «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Саме на цій горі хотів колись оселитися Тарас Шевченко. Та не судилося поетові здійснити свій намір. Йому було заборонено жити в рідних місцях. Тільки після смерті знайшов Кобзар спокій на колишній Чернечій горі, з любов’ю називає тепер її народ Тарасовою. (За М.Слабошпицьким)

Таблиця 5.2.1. Результати аналізу виявлення вмінь учнів визначати доречну заміну вживання у мовленні лексичного повтору

Визначити рівень сформованих в учнів умінь використовувати лексичний повтор при побудові власних висловлювань без опори на готовий поданий текст допоможе виконання наступного завдання.

Вправа 6. – Продовжіть розповідь про пригоди Іскорки, використовуючи для зв’язності речень у тексті лексичний повтор (нейтральний повтор).

Одного разу з величезного язика полум’я вилетіла високо-високо в небо маленька Іскорка. Вир вітру підхопив її так легко, що й не помітила Іскорка як відірвалася від вогнища. Все вище і вище відлітала вона від землі. Іскорка .

Таблиця 6.2.1. Результат аналізу визначення умінь учнів використовувати у мовленні простий нейтральний повтор слів

Одержані результати можна прокоментувати наступним чином:

Так, виконуючи завдання вправи 1, учні визначали лексичний повтор, як засіб зв’язності тексту. 75% учнів правильно визначили міжфразні зв’язки у запропонованому тексті, вказавши слова, що повторюються; 14.5% – вказали, що засобом зв’язку виступає лексичний повтор, проте не віднайшли сполучувані слова; 10.5% – не зуміли впізнати лексичний повтор.

У вправі 2 на виявлення вмінь визначати значення лексичного повтору у текстах наукового і ділового стилів 66 % учнів вказали засіб зв’язку, проте мету використання у тексті наукового стилю вказали лише 17.5% респондентів, 16.5% опитаних із завданням не впоралися.

Вправу 3 43 % усіх школярів використали вмотивований лексичний повтор, 29% – виконали завдання неправильно, 28% – використали у побудові висловлювання інші засоби міжфразного зв’язку; в загальному поставлене завдання правильно виконали 71% усіх учнів.

Із виконанням вправи 4 впоралося 70% учнів експериментальних класів та 69% учнів контрольних класів. Практично всі учні визначили текст із вмотивованим вживанням лексичного повтору, що свідчить про досить високий рівень учнів виконувати вправи на ропізнавання. Проте, труднощі виникли під час пошуку заміни немотивованого лексичного повтору.

Уміння учнів розпізнавати доречну заміну вживання у мовленні лексичного повтору проілюструвало виконання учнями наступної вправи 5. Так, 45 % учнів експериментального класу здійснили заміну повтору слів «гора» займенником «вона», «Тарас Шевченко» - «поетові», «йому», «Кобзареві». Аналогічну заміну у контрольному класі здійснили 47% респондентів, частково виконали завдання 24% учнів, не виконали взагалі – 6.5%.

Визначити рівень сформованих в учнів умінь використовувати лексичний повтор при побудові власних висловлювань без опори на готовий поданий текст допомогло виконання вправи 6. Аналіз робіт свдчить про низький рівень володіння умінням будувати зв’язне висловлювання за допомогою нейтрального повтору – лише 36.5% виконали завдання правильно.

Аналіз виконаних учнями завдань констатує той факт, що вивчення граматичного матеріалу потребує практичного спрямування, як уже зазначалося раніше (Див. розділ 1.1). Уміння учнів виявляти засоби зв'язності практично не сформовані, а це неодмінно відбивається на створенні власних висловлювань. Крім цього в учнів недосконалим є писемне мовлення, оскільки воно є лише письмово оформленим усним мовленням, в якому немає зв'язку речень, послідовності викладу думок, дотримання часової послідовності.

Тому при вивченні мовного матеріалу необхідно формувати в учнів уміння зв'язно висловлюватися як в усній, так і в писемній формі. Для цього потрібна систематична робота не лише на окремих уроках, а протягом вивчення всього граматичного матеріалу.

Аналіз сформованих в учнів умінь використовувати лексичний повтор при побудові зв’язних висловлювань

Кінцевим завданням у системі навчальних вправ на етапі констатувального експерименту було написання учнями власних висловлювань на задані теми: «Долина маків», «Ранок у лісі», «Моя вулиця».

У результаті аналізу зв’язних письмових висловлювань ми одержали кількісні дані про сформованість умінь учнів використовувати засоби зв'язності тексту. Результати констатувальних зрізів показали, що значна кількість учнів найчастіше до засобів міжфразового зв'язку відносить абсолютний лексичний повтор (іменник 63%. займенник — 61%), проте вживання його у 70 % є немотивованим повтором.

Лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку учні визначають у 35%, а використовують лексичний повтор як засіб зв'язності тексту лише у 37% висловлювань.

Такі результати є наслідком того, що робота над цим засобом зв'язності в школі не ведеться, а лексичний повтор виступає лише в ролі немотивованого повтору, і розглядається, основним чином, при роботі над вправами на редагування. Тому навіть невисокий рівень оволодіння учнями зазначеними вміннями дає змогу зробити висновок про доцільність ознайомлення їх із лексичним повтором як засобом зв'язності речень.

Аналіз висловлювань молодших школярів свідчить про те, що одним із найбільш поширених мовленнєвих недоліків є порушення зв’язності й неправильне вживання засобів зв’язку речень у тексті, одноманітність використовуваних засобів або відсутність їх взагалі.