Сторінка
24

Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку

Система вправ для формування в учнів четвертого класу умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку

Формування усного комплексу умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовній діяльності, здійснюється лише у процесі побудови зв'язних писемних висловлювань. Це зумовлено самою природою мовної діяльності, характером зв'язку між мисленням та мовленням.

У шкільній практиці переважає нормативний підхід до розвитку писемного мовлення дітей. Учні пишуть, користуючись відповідними вимогами. Проте, як показують психологічні дослідження (М.І. Жинкін, А.А. Леонтьєв, та ін.), такий підхід не може бути єдиним. Адже зв'язність мови набувається, вдосконалюється в процесі самого мовлення — як усного, так і писемного.

Щоб учні вміли грамотно написати зв'язне висловлювання, необхідна систематична робота над формуванням навичок зв'язного мовлення учнів, як важлива передумова успішного навчання молодших школярів у наступних класах. Тому важливо, щоб учні вправлялися не епізодично, а щоденно. Найважливішою умовою формування навичок зв'язного мовлення є систематичне вправляння. Тому слід забезпечити безперервність цього процесу.

Аналіз писемних робіт учнів та констатувальні зрізи вказують на низький рівень сформованих в учнів умінь будувати зв'язні висловлювання. З цією метою ми розробили систему вправ для формування у четвертокласників умінь використовувати лексичний повтор у ролі засобу зв'язності тексту. Подана нами система спрямована на доповнення дидактичного матеріалу підручників навчальними завданнями і передбачає поєднання двох взаємопов'язаних компонентів: 1) засвоєння мовних знань; 2) застосування їх з метою спілкування.

У дослідженнях методистів (Л.О. Варзацька, М.С. Вашуленко, Д.М. Кравчук, Т.О. Ладиженська, В.Я. Мельничайко, О.І. Мельничайко, Л.Д. Нечай та ін.) доводиться принципова доцільність і можливість введення відомостей з лінгвістики тексту в практику навчання молодших школярів і формування на цій основі комунікативно-мовленнєвих вмінь, що вже частково реалізовано в підручниках.Тому помилково вважати, що системна робота над вдосконаленням мовлення повинна здійснюватися лише на уроках розвитку зв’язного мовлення. Безперечно, саме на цих заняттях питання мовлення має бути домінуючим, проте не слід забувати про можливості реалізації цього завдання на всіх уроках, зокрема на уроках вивчення граматики.

У четвертому класі учні закріплюють свої знання про текст, його ознаки. Дидактичний матеріал підручника не містить достатньої кількості вправ, які сприяють засвоєнню учнями знань про властивість лексичного повтору виступати в ролі засобу зв'язності. Тому ми пропонуємо доповнити вправи такими, що спрямовані на засвоєння подібних знань.

Із особливостями побудови зв’язних висловлювань школярів необхідно знайомити уже під час засвоєння початкових відомостей про слова, словосполучення, речення. З цією метою на уроках граматики учням доцільно дати уявлення про те, яку роль відіграє лексичний повтор у процесі творення зв’язного тексту.

Система вправ для засвоєння молодшими школярами знань про лексичний повтор як засіб зв’язку на уроках граматики

Вправа 1. 1. – Прочитайте текст. Які слова у ньому поєднують речення між собою?

Одного осіннього погожого дня школярі вийшли за село шипшину збирати. А шипшина – як ягоди винограду. Рубінові намистинки геть вкрили кущі обабіч дороги. Хилить шипшина свої налиті грона додолу . (З газети)

Вправа 2. 1. – Прочитайте текст. Спробуйте замінити повторювані слова так, щоб зміст тексту залишався зрозумілим.

У великої річки був брат – маленький струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка широка.

Струмок швидко мчав з гори, а річка повільно несла свої води. Та все ж мілководний струмок і глибока річка були вірними друзями. (З журналу)

2. – Чому уникнути повтору у даному тексті неможливо?

Вправа 3. 1. – Прочитайте текст.

Вона дзвеніла маленькими струмками, перекочувалася хвилями морськими, гриміла громами. Вона тремтіла крилами птаха, гойдалася на яблуневих вітах, метеликом опускалася на квіти. Ввібравши сонце, вона падала краплею роси, потім хмаркою пливла по синьому небу. (Г.Кривда)

2. Як ви гадаєте, що описував автор і чому у тексті вживав повторення слова «вона»?

Вправа 4. 1. – Прочитайте текст. Поясніть для чого автор вживає повтор слова «чорний»

Чорно, чорно уночі

Чорні очі у сичів.

Чорні очі, чорні крила,

Чорна тінь усіх накрила.

Через чорних тих сичів

Чорно, чорно уночі. (М.Сулима)

2. – Добери до тексту заголовок.

Вправа 5. 1. – Складіть із двох речень одне за зразком. Продовжіть розповідь, використавши у своєму наступному реченні повтор слова «дуб».

Зразок: Бджоли ще з самого ранку літали над лугами. Бджоли збирали із польових квітів нектар.

Бджоли, які ще з самого ранку літали над лугами, збирали із польових квітів нектар. Бджоли .

Під величезним дубом лежали жолуді. Дуб вже багато років красується на цій галявині.

Вправа 6. – Якось Тарасик спробував написати невелике оповідання. Прочитайте, що в нього вийшло.

Іде зима

Надворі стає холодно. Небо стає непривітне. Все частіше з неба сіє холодний дощ. Пташкам стає важче знаходити їжу. Пташки прилітають у наш двір. Дітям нашого двору стало шкода пташок. Діти нашого двору стали підгодовувати пташок.

2. Які недоліки в писемному мовленні Тарасика ви помітили?

3. Як можна вдосконалити написаний твір. Спробуйте це зробити.

Вправа 7. – Прочитайте текст. Замініть підкреслені слова такими, щоб казка стала зрозумілою.

Подорож Гнома на вершечок світу

Молодий Гном оселився на краю лісу під величезним старезним коренистим Дубом. Він був таким розлогим і ошатним, що здавалося наче під його кроною можуть сховатися всі дерева Лісу.

Якось одного разу Гном вирішив забратись на нього, і подивитися, який він – вершечок світу. Проте, не встиг він дібратися до середини дерева, як раптом він нахилився гіллям до Гнома і промовив .

Вправа 8. – Прочитайте текст. Які слова у ньому повторюється. Запишіть у зошит текст, замінивши повторювані слова,словами із дужок.

Зайчик і горобина

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик (він) червоні ягоди на горобині. Бігає навколо горобини (дерева), а ягоди – високо. Просить зайчик: «Дай мені, горобино, одне гроно ягідок». А горобина каже: «Попроси вітра, він і відірве».

Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер (Той прилетів), гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг. Їсть зайчик ягоди, дякує вітрові. (В.Сухомлинський)

Вправа 9. – Прочитайте. Знайдіть допущені помилки у розташуванні речень у тексті. Усуньте помилки, пов’язані з невиправданим повторенням одного і того ж слова.

Дивні перетворення відбуваються у лісі. Раптом чути – падає гілочка. Ось, наприклад, тихо-тихо в сосновому гайку. Лежить гілочка на землі ніжна і тендітна. Вітру немає, а гілочки падають і падають. Це гілкопад. Потім з тихим шарудінням опустилася ще гілочка. Ним починається гілкопад у осики. (За А.Волковою).