Сторінка
8

Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку

Відповідно до розуміння лексичного повтору як поліфункціонального засобу семантичного зв’язку тексту розрізняють такі його види:

a)номінаційно-ланцюжковий повтор: «Послідовний розвиток думки відбувається так, що в першому реченні повідомляється про певну подію, явище, а кожне наступне щось додає нове. Граматично ланцюговий зв’язок виявляється у застосуванні лексичного повтору, синонімічних замін та вказівних займенникових слів, співвідносних з іменами предметно-понятійного змісту».

б) тотожний лексичний повтор: неодноразове повторення в тексті тих самих слів та словосполучень, які відтворюються без певних структурних та семантичних змін.

в) синонімічний повтор: повторення, яке відбувається як заміна одного слова іншим синонімічним.

г) антонімічний повтор: полягає у введенні слів із протилежним значенням до кількох сусідніх речень, причому це не руйнує зв’язність тексту, а, навпаки,її підтримує

За характером структурної організації лексичний повтор розрізняють:

а) простий контактний повтор, що виражає емоційно-оцінну тональність висловлюваного;

б) розширений повтор – повторення мовної одиниці, яка доповнює чи розширює її зміст;

в) кільцевий повтор – повторення мовної одиниці на початку і в кінці оповіді;

г) повтор-підхоплення – повторення кінцевого елемента одного висловлювання на початку другого висловлювання;

ґ) ланцюжковий повтор – повторення мовних одиниць однієї за одною.

У дослідженні ми використовуємо власну класифікацію лексичного повтору, розроблену за ознакою характеру використання лексичного повтору у мовленні:

I. Повтори, вжиті з метою уточнити, доповнити, покращити зміст і форму сказаного:

простий нейтральний повтор слів, що використовується як засіб міжфразового зв’язку;

повтор семантико-стилістичного характеру.

II. Повтори, пов’язані із лексичною і синтаксичною бідністю мовлення:

невиправданий абсолютний повтор;

Проаналізуємо ці групи повторів.

Повтори, вжиті з метою уточнити, доповнити, покращити зміст і форму сказаного

Такого виду повтори при утворенні зв’язного тексту виконують дві функції:

1) служать засобом актуалізації тих чи інших елементів синтаксичного зв’язку;

2) виступають як експресивний засіб виразності.

Простий нейтральний повтор слів, що використовується як засіб міжфразового зв’язку

Найпростішим видом повторення слова як засобу міжфразового зв’язку є використання в суміжних фразах одного і того ж слова.

1. У полі розцвів червоний мак. Мак був таким красивим, що жоден метелик не пролітав поруч, не помилувавшись його красою .

2. У полі розцвів червоний мак. Червоним він був тому, що колись давно сонце подарувало йому свою червону жаринку .

3. У полі розцвів червоний мак. У полі він ріс вже багато років і кожного літа радував всю околицю своєю красою .

4. У полі розцвів червоний мак. Розцвів він ще на світанку, коли перші промені сонця торкнулися його сонливих пелюсток .

Так можна створювати тексти будь-якої протяжності. При цьому необхідно зазначити, що кожен із цих варіантів має свою комунікативну установку, свій смисловий напрямок.

Повтор слів, ужитий з метою збереження смислової цілісності тексту.

На м’якій постелі глибоким сном спить хлопчик Іванко. Сниться хлопчині дивний сон: чує він страшенний тріск – такий тріск, якби стріляли зі ста гармат. А на те розкрилася величезна яма, стіни розійшлись, і в хаті стало видно, як удень. З ями виходить стара баба, худа і обідрана, але висока-превисока – на сім метрів підвелась у небо. Плаче баба і стогне:

- Іванку-у! Іванку-у-у! Чи впізнаєш мене? Я – земля! Я – твоя баба… (“Сон про землю”).

Уведене слово баба в повторі баба – земля зазнає розвитку, уточнення значення. У результаті порівняння образ звичайної жінки похилого віку переростає в образ рідної землі, яка, як і бабуся, багато бачила на своєму віку. У тексті казки “Сон про землю”, на думку І.А.Синиці, зв’язок між аналізованими дистантними частинами тексту здійснюється за допомогою перманентного повтору слова баба, що виявляє ознаки характерологічного засобу: пов’язує дистантно розташовані надфразні єдності в єдину надфразну образну єдність .

Повтор, що використовується у текстах наукового і ділового стилів, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає заміні.

Українська мова – це державна мова України, мова українців, які проживають не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Українською мовою видаються підручники, збірники віршів і казок, інші цікаві книжки, журнали, газети. Українська мова звучить по радіо і телебаченню, у театрах і кіно, її вивчають у школах, інститутах .

У поданому тексті неможливо уникнути повтору, оскільки тоді буде втрачено інформаційну цілісність, стане незрозумілим зміст.

Повтор семантико-стилістичного характеру.

Характерною рисою повторів є те, що вони завжди яскраво експресивно забарвлені, і досить часто відображають не лише характер мовця, але і його ставлення до змісту висловлювання.

Повтори, що використовуються для підсилення емоційності висловлювання

Мама – найрідніша на Землі. Мама – перше слово, що вимовляє людина. Мама, мамуся, мамусенька, ненечка, матуся – скільки слів, і все це про неї, про маму .

Лексичний повтор у поданому тексті служить не лише як засіб зв’язку, а більшою мірою виражає ставлення мовця до головної ідеї тексту. Заміна у цьому випадку неможлива, оскільки тоді висловлення втратить ціліснність та власне емоційне забарвлення.

Повтори, що використовуються для підтвердження чи заперечення вище сказаного

Найчастіше такий лексичний повтор використовується у діалогічному мовленні:

- Випий води!

- Води? Хіба що води!

Подвійні повтори, що використовуються з метою підсилення дії

Він дивився-дивився на неї, затамувавши подих. Дивився так, наче не бачив ніколи раніше, а може навпаки – бачив, тому й не відводив погляду .

Повтори, пов’язані із лексичною і синтаксичною бідністю мовлення. Причина використання учнями такого виду повторів пов’язана із низькою активністю словникового запасу. Поява недоречностей у мовленні спричинена також психологічноми особливостями. Коли мовець прагне донести певну інформацію, то намагається сконцентруватися на змістовій цілісності, при цьому не звертаючи уваги на правильність використання мовленнєвих конструкцій. Він не запам’ятовує уже сказане, а скеровує свою увагу на побудові нового висловлювання.

Наступною причиною невдалого використання лексичничних повторів є бідність словникового запасу. У мовця немає достатнього вибору, не володіє синонімікою, при цьому застосовуючи у побудові тексту те слово, яке є у власному словниковому запасі. Вміння володіти не лише правильним, але й естетичним мовленням, потребує достатнього рівня мовленнєвої майстерності. Працювати в напрямку зниження використання повтору-недоліку у висловлюваннях учнів, слід розпочинати вже в початкових класах, відвівши належне місце самоконтролю в роботі.

Абсолютний повтор – дублювання смислових компонентів; недолік, що виступає як порушення естетичної сторони мовлення.